Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Контактне заняття 7. 1. Поняття та сторони індивідуального трудового спору





ТЕМА: ІНДИВІДУАЛЬНІ ТРУДОВІ СПОРИ

1. Поняття та сторони індивідуального трудового спору.

2. Порядок розгляду індивідуальних трудових спорів.

3. Порядок створення та компетенція комісій із трудових спорів. Порядок розгляду індивідуального трудового спору КТС.

4. Розгляд індивідуальних трудових спорів у судовому порядку. Виконання судових рішень.

 

ТЕМА: КОЛЕКТИВНІ ТРУДОВІ СПОРИ (КОНФЛІКТИ)

1. Поняття та сторони колективного трудового спору (конфлікту).

2. Момент виникнення колективного трудового спору (конфлікту.)

3. Органи та послідовність розгляду колективних трудових спорів.

4. Поняття та порядок проведення страйку.

5. Відповідальність за порушення законодавства про колективні трудові спори (конфлікти).

 

Компетенції:

- Загальні: засвоєння основ базових знань з професії; здатність до аналізу і синтезу; розв’язання проблем; міжособистісні навики та уміння; здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і уміння; здатність застосовувати знання на практиці.

- Глобальні: критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі; знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку; вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу.

- Спеціальні: в процесі вивчення даної теми студенти повинні оволодіти правилами самостійної роботи з нормативно-правовими актами, що регулюють трудові відносини, навичками практичної роботи, засвоїти зміст інститутів трудового права, об’єктивні закономірності їх розвитку, суть категорій трудового права, навчитися розуміти зміст норм трудового права, тлумачити його норми та застосовувати до конкретних життєвих ситуацій, набути досвіду науково-дослідної роботи в галузі трудового права.

Інформаційне забезпечення: див. Розділ 12 Програми.

 

7. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Самостійною роботою студентів є пізнавально-організаційна та методично направлена діяльність, що здійснюється без безпосередньої допомоги викладача, та яка спрямована на досягнення конкретного результату – засвоєння навчального матеріалу самостійно. Самостійна робота є складовою частиною навчальної роботи та має за мету закріплення та поглиблення отриманих знань і навичок, виконання навчальних завдань та підготовку до майбутніх занять, ПМК та іспитам.

Навчальний час, що відводиться для самостійної роботи студента, регламентується навчальним планом і становить не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для даної дисципліни. Самостійна робота студентів проводиться у бібліотеці, методичному кабінеті, в аудиторії, комп‘ютерному класі або у домашніх умовах.

Видами самостійної роботи студентів є: репродуктивна, творча, комбінована. Самостійна робота репродуктивного типу являє собою процес ознайомлення з навчальним матеріалом за питаннями (темами), що винесені на самостійне вивчення, повторення матеріалу, який вивчався на аудиторних (лекційних, семінарських) заняттях, опрацювання нормативно-правових актів з метою вивчення їх змісту, ознайомлення з матеріалами правозастосовчої практики, тощо, а також виконання самостійних робіт по вивченому матеріалу в аудиторії.

Самостійна робота творчого характеру включає виконання індивідуальних завдань, які мають науковий або практичний характер і передбачають роботу з додатковими джерелами, матеріалами за заданими темами, їх аналіз, творче опрацювання з професійної точки зору, аналіз та оцінка правових норм, виявлення прогалин та суперечностей у законодавстві, спроби нормотворчої діяльності, тощо. (Підготовка рефератів, курсових робіт, презентацій, доповідей на аудиторні конференції, виступів на науково-практичні конференції, тощо).

Самостійна робота як вид навчальної діяльності поділяється на кілька рівнів: доаудиторна, аудиторна та післяаудиторна.

Самостійна робота студентів включає у себе: опрацювання лекційного матеріалу; вивчення окремих тем, що винесені на самостійне опрацювання; підготовку конспектів навчальних текстів; підготовку до семінарських занять; вирішення практичних завдань (у т.ч. їх письмове оформлення); виконання індивідуальних завдань; роботу з додатковими джерелами для поглибленого вивчення матеріалу; систематизацію навчального матеріалу перед іспитом, тощо.

Зміст самостійної роботи студентів та її обсяг визначається викладачем, який організує та контролю самостійну роботу студентів над дисципліною. Викладач визначає частину матеріалу, яка відводиться на самостійне вивчення, повідомляє студентам, рекомендує використання конкретних джерел та форми роботи з ними, видає індивідуальні завдання студентам, а також контролює їх виконання. Контроль за самостійною роботою студентів здійснюється на семінарських заняттях, у процесі індивідуально-консультативної роботи та залік.

Самостійна робота студентів забезпечується системою навчально-методичних засобів: підручниками, начально-методичними посібниками, конспектами студентів, інформаційними базами даних, тощо.

У процесі опрацювання навчальної програми студенти використовують додаткову літературу навчального та наукового характеру, яка рекомендована до ознайомлення і наведена у даній робочій програмі.

Навчальний матеріал, що передбачений для засвоєння студентами в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль знань, поряд з матеріалом, який опрацьовувався на лекційних та семінарських заняттях.

Оцінки, отримані студентами за виконання завдань самостійної роботи, враховуються при підсумковому контролі знань.

Теми презентацій (рефератів)

1. Основи законодавства про працю СРСР і союзних республік та КЗпП УРСР 1971 р.

2. Регулювання відносин у сфері праці локальними нормативно-правовими актами

3. Єдність та диференціація нормативних актів, які регулюють відносини у сфері праці

4. Поняття та класифікація суб’єктів трудового права

5. Працівник як суб’єкт трудового права

6. Особливості правового статусу працівників – іноземних громадян та осіб без громадянства

7. Правовий статус роботодавця

8. Основні права і гарантії професійних спілок

9. Колективний договір: зміст та порядок укладення

10. Правове регулювання працевлаштування в Україні

11. Правовий статус безробітного

12. Трудовий договір: поняття, види та правовий зміст

13. Особливості правового регулювання строкових трудових договорів

14. Правове регулювання трудових відносин за конкурсним заміщенням посад

15. Загальні умови та порядок розірвання трудового договору

16. Розірвання трудового договору за ініціативою працівника

17. Розірвання трудового договору за ініціативою органів, які не є стороною трудового договору

18. Припинення трудового договору за ініціативою роботодавця: теорія та практика

19. Правові основи захисту особистих даних працівника

20. Робочий час: поняття та види

21. Правове регулювання неповного та скороченого робочого часу

22. Час відпочинку: поняття, види та правовий зміст

23. Порядок надання відпусток працівнику

24. Правове регулювання заробітної плати за умовою відхилення від нормальних умов праці

25. Правове регулювання надання гарантій та компенсацій працівникам, які поєднують роботу та навчання

26. Правові основи нормування праці

27. Правове регулювання службових відряджень працівників

28. Дисципліна праці: поняття та методи забезпечення

29. Заохочення за трудовим законодавством: поняття, класифікація, порядок надання

30. Охорона службової та комерційної таємниці засобами трудового права

31. Дисциплінарний проступок: види, склад, правові наслідки

32. Внутрішній трудовий розпорядок: зміст та правове регулювання

33. Охорона праці, як інститут трудового права

34. Матеріальна відповідальність у трудовому праві: поняття, види та умови настання

35. Регулювання праці керівників організацій

36. Правове регулювання надомної праці

37. Відповідальність за порушення трудового законодавства

38. Правове регулювання індивідуальних трудових спорів

39. Правове регулювання колективних трудових спорів

40. Локаут: міжнародний досвід та законодавчі перспективи в Україні

Практичні завдання

1. Скласти власне резюме

2. Скласти проект трудового договору

3. Скласти проект колективного договору

4. Скласти проект посадової інструкції головного бухгалтера підприємства

5. Скласти проект Положення про преміювання

6. Скласти проект Положення про винагороду за підсумками роботи за рік

7. Скласти проект посадової інструкції начальника відділу маркетингу

8. Скласти проект списку професій і посад із ненормованим робочим часом

9. Скласти проект списку професій і посад тривалості додаткової відпустки за ненормований робочий день

10. Скласти проект табелю працівників для нарахування заробітної плати

11. Скласти проект угоди про охорону праці

12. Скласти проект графіку відпусток працівників підприємства

13. Скласти проект графіку змінності

14. Скласти проект Положення про персонал товариства

15. Скласти проект Положення про окремий відділ підприємства

16. Скласти перелік документів для прийняття на роботу

17. Скласти проект Правил трудового внутрішнього розпорядку

18. Скласти проекти наказів про прийняття та звільнення з роботи

19. Скласти проект договору про повну матеріальну відповідальність

ТЕМА ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАЦІ

1. Поняття міжнародно-правового регулювання праці.

2. Співвідношення міжнародних актів про працю і законодавства України.

3. Правовий статус та структура Міжнародної організації праці.

4. Джерела міжнародно-правового регулювання праці.

 

ОРІЄНТОВНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ

1. Джерела міжнародно-правового регулювання праці:

- Конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці;

- Загальна декларація з прав людини;

- Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права;

- Європейська соціальна хартія (переглянутої);

- Конвенції про захист пав людини та основних свобод;

- інші міжнародні акти у сфері праці.

2. Інтеграція України до Європейського Союзу та національне трудове законодавство.

 

8. Плани навчальної роботи студента заочної форми навчання в міжсесійний період

 

ТЕМА ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАЦІ

1. Поняття міжнародно-правового регулювання праці.

2. Співвідношення міжнародних актів про працю і законодавства України.

3. Правовий статус та структура Міжнародної організації праці.

4. Джерела міжнародно-правового регулювання праці.

 

ОРІЄНТОВНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ

1. Джерела міжнародно-правового регулювання праці:

- Конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці;

- Загальна декларація з прав людини;

- Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права;

- Європейська соціальна хартія (переглянутої);

- Конвенції про захист пав людини та основних свобод;

- інші міжнародні акти у сфері праці.

2. Інтеграція України до Європейського Союзу та національне трудове законодавство.

 

 

Теми презентацій (рефератів)

1. Основи законодавства про працю СРСР і союзних республік та КЗпП УРСР 1971 р.

2. Регулювання відносин у сфері праці локальними нормативно-правовими актами

3. Єдність та диференціація нормативних актів, які регулюють відносини у сфері праці

4. Поняття та класифікація суб’єктів трудового права

5. Працівник як суб’єкт трудового права

6. Особливості правового статусу працівників – іноземних громадян та осіб без громадянства

7. Правовий статус роботодавця

8. Основні права і гарантії професійних спілок

9. Колективний договір: зміст та порядок укладення

10. Правове регулювання працевлаштування в Україні

11. Правовий статус безробітного

12. Трудовий договір: поняття, види та правовий зміст

13. Особливості правового регулювання строкових трудових договорів

14. Правове регулювання трудових відносин за конкурсним заміщенням посад

15. Загальні умови та порядок розірвання трудового договору

16. Розірвання трудового договору за ініціативою працівника

17. Розірвання трудового договору за ініціативою органів, які не є стороною трудового договору

18. Припинення трудового договору за ініціативою роботодавця: теорія та практика

19. Правові основи захисту особистих даних працівника

20. Робочий час: поняття та види

21. Правове регулювання неповного та скороченого робочого часу

22. Час відпочинку: поняття, види та правовий зміст

23. Порядок надання відпусток працівнику

24. Правове регулювання заробітної плати за умовою відхилення від нормальних умов праці

25. Правове регулювання надання гарантій та компенсацій працівникам, які поєднують роботу та навчання

26. Правові основи нормування праці

27. Правове регулювання службових відряджень працівників

28. Дисципліна праці: поняття та методи забезпечення

29. Заохочення за трудовим законодавством: поняття, класифікація, порядок надання

30. Охорона службової та комерційної таємниці засобами трудового права

31. Дисциплінарний проступок: види, склад, правові наслідки

32. Внутрішній трудовий розпорядок: зміст та правове регулювання

33. Охорона праці, як інститут трудового права

34. Матеріальна відповідальність у трудовому праві: поняття, види та умови настання

35. Регулювання праці керівників організацій

36. Правове регулювання надомної праці

37. Відповідальність за порушення трудового законодавства

38. Правове регулювання індивідуальних трудових спорів

39. Правове регулювання колективних трудових спорів

40. Локаут: міжнародний досвід та законодавчі перспективи в Україні

Практичні завдання

1. Скласти власне резюме

2. Скласти проект трудового договору

3. Скласти проект колективного договору

4. Скласти проект посадової інструкції головного бухгалтера підприємства

5. Скласти проект Положення про преміювання

6. Скласти проект Положення про винагороду за підсумками роботи за рік

7. Скласти проект посадової інструкції начальника відділу маркетингу

8. Скласти проект списку професій і посад із ненормованим робочим часом

9. Скласти проект списку професій і посад тривалості додаткової відпустки за ненормований робочий день

10. Скласти проект табелю працівників для нарахування заробітної плати

11. Скласти проект угоди про охорону праці

12. Скласти проект графіку відпусток працівників підприємства

13. Скласти проект графіку змінності

14. Скласти проект Положення про персонал товариства

15. Скласти проект Положення про окремий відділ підприємства

16. Скласти перелік документів для прийняття на роботу

17. Скласти проект Правил трудового внутрішнього розпорядку

18. Скласти проекти наказів про прийняття та звільнення з роботи

19. Скласти проект договору про повну матеріальну відповідальність

 

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ СТУДЕНТАМИ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД

Виконання індивідуальних завдань студентами заочної форми навчання в міжсесійний період є спланованою пізнавальною організаційно та методично направленою діяльністю, що здійснюється без безпосередньої допомоги викладача, та яка спрямована на досягнення конкретного результату – засвоєння навчального матеріалу самостійно, у час, вільний від обов‘язкових навчальних занять. Виконання індивідуальних завдань студентами заочної форми навчання в міжсесійний період спрямоване на вироблення у студентів заочної форми навчання навичок роботи з нормативно-правовоими актами, науковою літературою та іншими джерелами, формування таких рис майбутнього юриста, як самостійність, активність, ініціативність та інші.

Навчальний час, що відводиться для самостійної роботи студента заочної форми навчання, регламентується навчальним планом і становить не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для даної дисципліни. Виконання індивідуальних завдань студентами заочної форми навчання здійснюється в бібліотеці, методичному кабінеті, в аудиторії, комп‘ютерному класі або в домашніх умовах.

Видами самостійної роботи студентів є: репродуктивна, творча, комбінована. Самостійна робота репродуктивного типу являє собою процес ознайомлення з навчальним матеріалом за питаннями (темами), що винесені на самостійне вивчення, повторення матеріалу, який вивчався на аудиторних (контактних) заняттях, опрацювання нормативно-правових актів з метою вивчення їх змісту, ознайомлення з матеріалами правозастосовчої практики тощо, а також виконання самостійних робіт по вивченому матеріалу в аудиторії.

Самостійна робота творчого характеру включає виконання індивідуальних завдань, які мають науковий або практичний характер і передбачають роботу з додатковими джерелами, підбірку матеріалів за заданими темами, їх аналіз, творче опрацювання з професійної точки зору, аналіз та оцінка правових норм, виявлення прогалин та суперечностей в законодавстві, вироблення пропозицій щодо їх усунення, спроби нормотворчої діяльності і т.ін. (Підготовка рефератів, курсових робіт, доповідей на аудиторні конференції, виступів на науково-практичні конференції тощо).

Самостійна робота як вид навчальної діяльності поділяється на кілька рівнів: доаудиторна, аудиторна та післяаудиторна.

Виконання індивідуальних завдань студентами заочної форми навчання включає: опрацювання прослуханого на контактних заняттях матеріалу; вивчення окремих тем та питань, що винесені на самостійне опрацювання; підготовку конспектів навчальних текстів; підготовку до контактних занять; вирішення практичних завдань (аналітичний (критичний) огляд статей, аналітичний звіт власних наукових досліджень, підготовка презентацій, виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри); роботу з додатковими джерелами для поглибленого вивчення матеріалу тощо.

Зміст самостійної роботи студентів та обсяг індивідуальних завдань визначається викладачем, який організує та контролю самостійну роботу студентів над дисципліною. Викладач визначає частину матеріалу, яка відводиться на самостійне вивчення, повідомляє студентам, рекомендує використання конкретних джерел та форми роботи з ними, видає індивідуальні завдання студентам, а також контролює їх виконання. Контроль за виконанням індивідуальних завдань студентів заочної форми навчання здійснюється на контактних заняттях, в процесі індивідуально-консультативної роботи, а також в міжсесійний період (в тому числі з використанням дистансійних технологій) та при підсумковому контролі знань.

Виконання індивідуальних завдань студентами заочної форми навчання забезпечується системою навчально-методичних засобів: підручниками, начально-методичними посібниками, конспектами студентів, інформаційними базами даних тощо.

В процесі опрацювання навчальної програми студенти використовують додаткову літературу навчального та наукового характеру, яка рекомендована до ознайомлення і наведена в даній робочій програмі.

Перелік питань і тем, що виносяться на самостійне вивчення студентів складає керівник курсу відповідно до навчальної програми та годин, що передбачені для самостійної роботи студента.

Перелік питань і тем, індивідуальних завдань, що винесені на самостійне вивчення та виконання, а також рекомендації щодо джерел надає студентам заочної форми навчання викладач курсу під час контактних занять.

Консультативна допомога щодо організації вивчення конкретних питань надається викладачами контактних занять в години контактних занять та індивідуальної роботи зі студентами. Контроль результатів виконання індивідуальних завдань здійснює викладач контактних занять в процесі поточного та підсумкового контролю знань. Навчальний матеріал, що передбачений для засвоєння студентами в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль знань, поряд з матеріалом, який опрацьовувався на контактних заняттях.

Оцінки, отримані студентами заочної форми навчання за виконання індивідуальних завдань, враховуються при підсумковому контролі знань.

 

9. ІНДИВІДУАЛЬНО-КОНСУЛЬТАТИВНА РОБОТА

 

Індивідуально-консультативна є видом навчальної роботи викладача зі студентами, котра проводиться за окремим графіком кафедри відповідно до робочого навчального плану.

Метою індивідуально-консультативної роботи є:

- виявлення обсягу і якості сприйняття студентом навчального матеріалу;

- виявлення недоліків чи прогалин у його знаннях та встановлення їх причин і шляхів усунення;

- виявлення рівня опанування навичками самостійної роботи;

- визначення індивідуальних засобів розвитку у студента навичок самостійної роботи;

- стимулювання інтересу студента до предмету;

- підвищення рівня підготовки студента та всебічне сприяння студентові в опануванні ним навчальною програмою даної дисципліни.

Індивідуальна робота проводиться у формі індивідуального заняття з окремим студентом за ініціативою викладача або самого студента. ЇЇ зміст полягає в особистому індивідуальному спілкуванні викладача зі студентом, у процесі якого з‘ясовуються проблеми, що виникли у студента у процесі роботи з програмним матеріалом, визначаються шляхи вирішення проблем. Під час проведення індивідуального заняття:

- захист виконаного індивідуального завдання, контроль за іншими формами самостійної роботи студента;

- відпрацювання пропущених тем, негативних оцінок, тощо;

- перездача модульних завдань;

- консультативна допомога - відповіді на конкретні запитання студента щодо методики виконання тих чи інших індивідуальних завдань, робіт, питань програмного матеріалу, пояснення певних теоретичних положень навчальної дисципліни, роз‘яснення різних аспектів практичного застосування теоретичних знань або конкретних правових норм, тощо.

У процесі індивідуально-консультативної роботи здійснюється організація та наукове керівництво викладачем індивідуальною науковою роботою студента - рефератами, курсовими та дипломними роботами відповідно до навчального плану. У такій діяльності основним завданням викладача є сприяння систематизації, закріпленню та розширенню теоретичних і практичних знань студента та правильному застосуванню їх при вирішенні наукових завдань, а також розвиток у студента навичок та оволодіння методикою наукових досліджень.


10. МЕТОДИКА АКТИВІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ

 

Активізація процесу навчання забезпечується, насамперед, впровадженням у навчальний процес наступних новаторських ідей:

Викладач – автор процесу навчання.

Співробітництво – принцип відносин зі студентами.

Навчання без примусу. Ідея опорних сигналів. Ідея вільного вибору. Ідея випередження. Ідея великих блоків. Ідея самоаналізу, тощо.

Створення інтелектуального фону навчальної аудиторії. Особистий підхід до студента. Повага до особистості студента.

Рівень навчально-пізнавальної діяльності студентів при вивченні дисципліни безпосередньо залежить від застосування сучасних навчальних технологій, з яких обов‘язковими є: проблемні лекції, міні-лекції, лекції-дискусії, лекції-діалоги, візуальні лекції, лекції-прес-конференції, лекції-інтерв’ю; семінарські заняття – дискусії, аудиторні конференції, семінари – колективні читання (для молодших курсів), семінари – вирішення проблемних питань, семінари – заняття на виробництві, семінари – «мозкові атаки», «потоки ідей», «рольові ігри», тощо.

Проведення лекційних занять відбувається на засадах: науковості, зв‘язку теорії з практикою, логічності, доступності лекційного матеріалу, систематичності його викладення, наочності, ретельного відбору питань, що вносяться у план лекції.

Найбільш поширеними видами лекцій, які сприяють активізації навчального процесу студентів є проблемні лекції. Проблемні лекції ґрунтуються на обговоренні двох-трьох проблемних питань, які є найбільш суттєвими у даній темі, або викликають найбільше дискусій серед науковців. Увага студентів у такій лекції концентрується на матеріалі, який не знайшов відображення у загальних навчальних джерелах, а підготовлений з використанням монографічних робіт та інших наукових праць. Цей матеріал повинен відображати найсучасніші досягнення правової науки, практики, законодавчої техніки, тощо, а також містити відомості історичного та порівняльного характеру. Ефективним буде використання лектором ілюстративного матеріалу, схем, таблиць, тощо.

Спосіб ведення лекції передбачає постановку проблемного питання, його аналіз, порівняння існуючих у науці точок зору на проблему, формування певних шляхів її вирішення. Проблемні питання (ситуації) у такій лекції подаються викладачем послідовно та вирішуються у процесі спільної діяльності викладача і студентів, з максимальною самостійністю останніх під спрямовуючим керівництвом викладача. Лектор також ставить перед студентами проблемні питання для самостійного розв’язання, які вони повинні здійснити за схемою (методикою), застосованою під час проведення лекції. Таким чином стимулюється активне мислення студентів, опрацювання ними наукових джерел у пошуках правильної відповіді.

Міні-лекція як засіб активізації навчальної діяльності студентів являє собою особливий вид заняття, на якому навчальний матеріал подається студентам схематично, характеризується ємністю та складністю логічної побудови. Як правило, міні-лекція виступає складовою лекції, на якій розкриваються проблемні теми. Під час проведення міні-лекцій студентам наочно подається алгоритм розкриття питань, що входять до блоку, значну частину з яких буде потрібно опрацювати самостійно.

Лекція-дискусія – це лекція, що заснована на взаємодоповненнях. Такі лекції проводяться за темами, що знаходяться на межі міжгалузевих знань, або за новими темами, які складно об’єднати в єдине ціле.

Лекція-діалог викладається у формі захисту точок зору різних учених і практиків. Проблемні питання обумовлюються, як правило, заздалегідь, однак можливі імпровізації.

Візуальна лекція заснована на широкому використанні наочних засобів. Основний навчальний матеріал подається у вигляді схем, графіків, слайдів, відеофільмів, тощо. Рекомендується використовувати за дві академічні години не більше десяти схем, таблиць. Наочність посилює активність мислення та сприяє запам’ятовуванню матеріалу.

Лекція - прес-конференція призначена для з’ясування побажань студентів з питань поглиблення та розширення знань з дисципліни чи її розділу та роз’яснення цих питань у процесі проведення лекції. У таких випадках студентам заздалегідь повідомляється тема лекції та ставиться завдання письмово підготувати питання, на яких викладач має зупинитися більш детально. На лекції викладач знайомиться з питаннями, а потім висвітлює матеріал з акцентом на поставлених студентами питаннях.

Під час проведення зазначених лекцій викладачам-лекторам не рекомендується проводити заходи щодо контролю знань студентів.

Під час проведення семінарських занять використовуються більш різноманітні засоби активізації процесу навчання студентів, які викладач визначає залежно від виду семінарського заняття.

Під час роботи в малих групах викладач поділяє академічну групу на невеликі групи (5-6 студентів), кожна з яких отримує окреме завдання. Завдання можуть бути самостійними аналогічними, або ж бути частиною єдиного, більш складного завдання. Рекомендується вирішувати у такий спосіб завдання практичного характеру. Після обговорення (10-15 хв.) від кожної групи виступає представник, який доповідає аудиторії про результати вирішення завдання малою групою. Вирішення загальної проблеми (питання) може бути поставлене у залежність від вирішення завдань кожної групи, що також сприятиме зростанню зацікавленості студентів.

Під час проведення семінарів-дискусій на розгляд студентам пропонується питання проблемного характеру, яке спричиняє різноманітні (суперечливі) тлумачення в академічній групі. Викладач організує активний, спрямований на з‘ясування проблеми обмін думками. Викладач сприяє розвитку дискусії в аудиторії: ознайомлює студентів з проблемою, існуючими у науці поглядами, ставить проблемні питання, визначає експертів; ставить питання студентам, які виступають, настоює на належній аргументації думок та обґрунтуванні висновків, робить дискусійні зауваження. Позитивний ефект може мати також організація дискусії з розподіленням ролей. Під час дискусії викладачеві рекомендується утримуватися від виступів, висловлення власного погляду на проблему та оцінок висловлювань студентів. Після закінчення дискусії викладач підводить підсумки за допомогою аудиторії (студентів) та формулює висновки по дискусії.

Кейс-метод семінарського заняття рекомендується використовувати при розгляді тем, що мають практичне значення, що сприятиме наближенню до реальної практичної діяльності та формуванню у студентів професійних навичок. За загальним правилом, включає кілька етапів: введення (підготовка та роздача студентам матеріалів; з‘ясування рівня оволодіння матеріалами, визначення цілей заняття); поділ аудиторії на групи (не обов‘язково); робота над практичним завдання; презентація рішень; аналіз ситуації та її розв‘язання з викладачем; оцінювання роботи студентів.

Формами активізації навчальної діяльності студентів є також рольові та дидактичні ігри. Під час гри студенти залучаються до інсценізації певної життєвої ситуації у ролі учасників подій. Кожен з них повинен захистити свою правову позицію з належною аргументацією. Інша частина аудиторії виступає у ролі експертів, які оцінюють ситуацію, дають юридичну оцінку самої ситуації, поведінки учасників та їх аргументації. Процес підготовки до проведення заняття є тривалим та включає такі етапи: розробка викладачем сценарію гри; ознайомлення студентів зі сценарієм; визначення цілей заняття; з‘ясування переліку нормативно-правових актів, на підставі яких буде вирішуватися ситуація; коротке пояснення студентам суть фабули (проблеми, ситуації); роз‘яснення особливостей правового статусу кожного з учасників гри; розподіл ролей; призначення експертів; безпосередня реалізація сценарію («програвання» ситуації); виступи експертів; підведення підсумків викладачем; аналіз викладачем діяльності студентів та висновків експертів.

Рекомендується під час проведення рольової гри чітко дотримуватися розробленого сценарію.

Викладач при підведенні підсумків звертає увагу на повноту досягнення поставлених цілей, на недоліки та позитивні сторони, висловлює свою думку щодо можливості активізації ділової гри, підвищення її результативності.

Застосування інших видів семінарських занять: обговорення письмових рефератів, запитань і відповідей, колективних читань, конференцій, «мозкових атак», тощо також підкоряються вимогам цілеспрямованості, планування, конструктивного аналізу, взаємодії, активного стилю, створення дискусії, тощо.

 

11. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

з науки «Трудове право»

для студентів напряму підготовки «Правознавство»

галузі знань (спеціальності) «6401»

№ семінарського (практичного, лабораторного) заняття Форма самостійної роботи студента Види семінарських (практичних, лабораторних) занять* Максимальна кількість балів
За систематичність і активність роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях
Змістовий модуль №1
  Попередня підготовка з визначених питань Семінар-розгорнута бесіда. «Мозковий штурм» за темою. Колоквіум.  
  Опрацювання проблемних ситуацій та теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу Семінар-розгорнута бесіда з елементами аналізу. Вирішення дискусійних питань за темою.  
  Попередня підготовка конкретних питань Семінар-розгорнута бесіда та дискусія з елементами аналізу. Вирішення практичних ситуацій.  
  Аналіз конкретних правових ситуацій Вирішення практичних ситуацій. Семінар-розгорнута бесіда та дискусія з елементами аналізу. Контрольна робота за темою  
  Визначення теоретичних та практичних проблем, їх правовий аналіз Семінар-дискусія з елементами аналізу. Робота в малих групах. Конкурс на проект кращого колективного договору.  
  Вивчення судової практики Семінар-вирішення ситуаційних вправ (задач, практичних ситуацій) та «мозковий штурм».  
  Опрацювання наукової літератури та судової практики Семінар-розгорнута бесіда із розв’язанням проблемних завдань. Колоквіум. Контрольна робота.  
  Підготовка конкретних пропозицій щодо розв’язання поставленої проблеми Семінар - «мозковий штурм» з елементами аналізу Обговорення шляхів вдосконалення законодавства.  
  Підготовка навчального матеріалу, вивчення судової практики Семінар-розгорнута бесіда з елементами аналізу. Робота в малих групах. Колоквіум.  
  Завчасна підготовка визначених завдань, написання проектів процесуальних документів «Мозковий штурм» за темою. Вирішення ситуаційних завдань (кейсів) на основі вивченого матеріалу. Семінар-розгорнута бесіда з елементами дискусії.  
  Завчасна підготовка за визначеними питаннями Семінар-розгорнута бесіда з елементами дискусії та вирішення проблемних завдань. Робота в малих групах.  
  Підготовка доповідей та запитань за визначеними напрямками Семінар-розгорнута бесіда з елементами аналізу. Робота в малих групах. Колоквіум  
  Ознайомлення з проблемою та пошук шляхів її вирішення Семінар – «мозковий штурм» з елементами аналізу. Контрольна робота за темою.  
  Підготовка наочного матеріалу та його представлення Семінар-розгорнута бесіда з елементами аналізу. Рольова гра за темою.  
15. Підготовка доповідей та запитань за визначеними напрямками Семінар-розгорнута бесіда з елементами аналізу. Рольова гра за темою.  
Усього балів за роботу на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях  
За виконання модульних (контрольних) завдань**
Модуль №1 Написання модульної контрольної роботи  
Модуль №2 Написання модульної контрольної роботи  
Усього балів за модульний контроль  
За виконання індивідуальних завдань
Види індивідуальних завдань (студент обирає не більше 2-х завдань упродовж семестру)
1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою  
2. Написання реферату (есе)  
3. Аналітичний звіт власних наукових досліджень за відповідною тематикою  
4. Пошук, підбір та огляд джерел за заданою тематикою  
5. Підготовка презентації за заданою тематикою  
6. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету)  
7. Переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою проблематикою  
8. Підготовка, написання практичних документів (договорів тощо) за заданою тематикою  
Усього балів за виконання індивідуальних завдань  
Разом балів за СРС  

* Види семінарських (практичних, лабораторних занять) затверджуються робочою навчальної програми науки (дисципліни).

** Кількість модульних (контрольних) робіт з однієї науки (дисципліни) визначає кафедра. За семестр не повинно проводитись більше 2-х модульних (контрольних) робіт.

*** За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.

Карта самостійної роботи студента

з науки «____Трудове право ____»

для студентів напряму підготовки (спеціальності) 6401 «Правознавство»

шифр повна назва

освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр

Date: 2015-08-24; view: 469; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию