Пояснювальна записка. Учбова польова практика із зоології хребетних - важлива частина підготовки майбутніх вчителів-біологів для середньої школи

Учбова польова практика із зоології хребетних - важлива частина підготовки майбутніх вчителів-біологів для середньої школи. Вона не може бути замінена ніякими іншими формами біологічної підготовки студентів. Лише в природі вони можуть на основі власних спостережень, експериментів, збору фактичного матеріалу закріпити теоретичні положення курсу зоології, упевнитись у складності існуючих у природі взаємозалежностеи і взаємозв'язків організмів між собою і з оточуючим середовищем, і тим самим зміцнити свою впевненість у правильності діалектико-матеріалістичного світогляду, ознайомитися з місцевою фауною, пізнати основні біологічні особливості хребетних тварин.

Навчальна практика з дисципліни "Зоології хордових тварин" є необхідною для студентів спеціальностей "Біологія", "Біологія. Хімія" та "Біологія. Психологія" для повного засвоєння матеріалу та надбання досвіду і практичних навичок для спостережень за тваринами і проведення наукових досліджень.

Польова практика незамінна для набуття майбутнім вчителем навичок проведення екскурсій і ведення спостережень у природі, для оволодіння методами польової науково-дослідної роботи по фауні, населенню і екології хребетних, для виховання студентів у дусі патріотизму, любові до природі, охорони її.

Основні задачі учбової польової практики із зоології хребетних:

- Ознайомити студентів з основними еколого-фауністичними комплексами хребетних тварин району польової практики, показуючи розмаїття видів і складність існуючих в природі взаємодій організмів між собою і оточуючим середовищем, закріпити діалектико-матеріалістичний світогляд.

- Ознаймити студентів з населенням хребетних основних видів біотопів, біологічними рисами найважливіших видів та їх роллю в природі і господарській діяльності людини.

- Навчити розпізнавати види за зовнішністю, голосом і слідами життєдіяльності. Звернути особливу увагу на види, занесені у Червону книгу. Підвести студентів до розуміння динаміки зооценозів.

- Дати студентам навички у проведенні екскурсій в природу, у постановці спостережень за хребетними тваринами і збиранні колекцій, що є необхідним для них як для майбутніх вчителів школи.

- Ознайомити студентів з основними принципами організації і методами проведення самостійних наукових досліджень по фауні та екології хребетних тварин.

- Прищепити студентам любов до рідного краю, турботливе відношення до природи. Ознайомити з правилами поведінки в природі і заходами з охорони тварин стосовно місцевих умов. Упевнити молодого натураліста у необхідності глибоких знань природи при плануванні будь-якого втручання людини у природні процеси з господарською метою.

Особливу увагу слід приділити вибору місця польової практики. При виборі місця слід надавати перевагу таким територіям, де поруч є різні типи угідь: ліси різного характеру, відкриті місцевості, водоймища, сільськогосподарські угіддя, населенні пункти, де досить добре зберіглася природа і фауна хребетних тварин. Розмаїття біотопів у таких місцях забезпечує розмаїття тваринного світу, що вкрай важливо для успішного проведення практики. У кожній ландшафтній зоні слід обирати місця, найбільш типові для цієї зони.

Виключно важливий методичний момент у організації практики - це її терміни. Вони повинні співпадати фенологічно з репродуктивним періодом основного числа видів місцевих тварин. Лише в цьому випадку у короткий термін можна одержати максимум необхідної зоологічної інформації.

Польова практика складається в основному з трьох форм роботи: екскурсій, самостійної роботи і звітності.

1. Екскурсії з викладачем - основна форма роботи, їй відводиться

найбільше часу. Саме на них студенти вчаться розпізнавати види,

знайомляться із закономірностями їх територіального розповсюдження,

структурою населення, найважливішими рисами біології, існуючими у

природі взаємозв'язками тощо.

Для підвищення ефективності екскурсій необхідно заздалегідь намічати маршрути з врахуванням об'єктів, які можуть зустрітися. В той же час не слід залишати без уваги інші, непередбачені темою об'єкти, особливо якщо вони у даній місцевості рідкісні або важкодосяжні для запланованих спостережень. Одночасно, за сприятливих умов, слід знайомити студентів з елементами найпростіших методів наукових досліджень, не обмежуючись лише спеціально відведеними днями для самостійної роботи.

У процесі екскурсії рекомендується проводити збирання колекційного матеріалу без нанесення шкоди природі. Серед цього матеріалу основне місце повинні займати фотографічний матеріал, а також сліди

життєдіяльності тварин (поїди, погризи, погадки, поміт, залишені гнізда

тощо).

Екскурсії найкраще проводити по підгрупах. Найбільш вдалий час для їх проведення - рано вранці. Однак протягом практики екскурсіями слід захопити й інші частини дня. Тривалість екскурсії залежить від обставин, але в середньому вона триває 4 години. Бажано, щоб кожен студент на екскурсії мав свій бінокль, блокнот і компас. Під час екскурсії необхідно дотримуватись дисципліни і певного порядку. Попереду групи завжди іде викладач, за ним - студенти щільною групою, дотримуючись тиші. За умовним знаком викладача група зупиняється і прислуховується або придивляється до об'єкту, на який звернув увагу викладач. Кожен студент, який примітив цікавий для спостереження об'єкт, також може подати умовний знак і обережно (щоб не злякати тварину) звернути на неї увагу викладача та інших студентів. Важливо, щоб кожен студент поспостерігав за кожним об'єктом, які будуть знайдені групою. Методи спостереження - візуальні, їх слід доповнювати експериментами.

2. Самостійна робота студентів має вкрай важливе значення у підготовці майбутнього вчителя-біолога, і за часом вона повинна займати значне місце. У процесі самостійної роботи студенти набувають навичок

збирання матеріалу, його обробки, узагальнення, аналізу на основі його біологічних закономірностей.

Основна увага повинна приділятись роботі студента над обраною темою. Результатами роботи над темою повинні бути не лише ілюстрацією до того чи іншого питання над теоретичним курсом зоології хребетних, але й бути застосовані майбутніми вчителями у школі, у класній і позакласній роботі, у роботі з юними натуралістами, краєзнавчій роботі тощо.

Періодичність і кількість днів самостійної роботи встановлюються викладачем для всієї групи в цілому у відповідності до місцевих обставин. Під час самостійної роботи студенти проводять експерименти та обробляють зібраний ними за темою матеріал. Час, вільний від екскурсій, відводиться на оформлення записів у щоденнику практики, читання літератури, збирання і обробку матеріалу із самостійної теми.

3. Звітність студента за польову практику складається з наступного:

- Оформлення польового щоденника екскурсій.

- Письмовий звіт за темою самостійної роботи і усний звіт. Крім цього, рекомендується заслухати звіти у вигляді доповідей про фауну хребетних району польової практики і порівняти результати спостережень кожної з підгруп.

- Виконання індивідуального завдання.
Студенти, що успішно виконали ці завдання, отримують залік.

З метою підвищення ефективності засвоєння матеріалу частина екскурсій може бути проведена в різні сезони року (наприклад, ранньої весни або пізньої осені), оскільки вчителю доводиться проводити практичні заняття з учнями у формі екскурсій у різні пори року.

Приблизний перелік тем самостійної роботи студентів