Теми лабораторних занять

Теми практичних занять

(Практичні заняття не передбачені навчальним планом)

Теми лабораторних занять

(лабораторні заняття не передбачені навчальним планом)

8. Самостійна робота

Відповідно до чинних положень про організацію навчального процесу у ДонНУ, самостійна робота студента є однією з важливих форм організації навчання, основною складовою оволодіння навчальним матеріалом у вільний від обов’язкових навчальних занять час.

Самостійна робота над навчальною дисципліною «Філософія» включає:

- опрацювання лекційного матеріалу;

- вивчення питань, що передбачені робочою програмою, але не були розглянуті на лекціях;

- роботу з першоджерелами та науковою літературою;

- оволодіння понятійно-категоріальним апаратом; складання глосарія філософської термінології;

- виконання індивідуальних творчих завдань;

- підготовку до виступу на семінарському занятті;

- складання конспекту за запитаннями до іспиту.

Засвоєння змісту курсу «Філософія» передбачає аргументоване та змістовне обговорення питань, які пропонуються для семінарів. Це поглиблює розуміння проблем, активізує самостійний пошук, систематизує накопичений досвід аналітико-синтетичної роботи, дає можливість підготовки доповідей, повідомлень, рефератів за інтересами студентів та завданням викладача.

Для системного і цілісного засвоєння навчального матеріалу студентові необхідно:

1. Засвоїти лекційний матеріал.

2. Опрацювати першоджерела.

3. Ознайомитися з планом семінару та рекомендованою літературою.

4. При необхідності отримати консультації викладача з питань, що стосуються доповідей та рефератів.

5. Освоїти та використовувати навчально-наукову бібліотечну базу (принаймні, бібліотеки ДонНУ).

Семінарське заняття з курсу «Філософія» передбачає такі форми роботи:

1. Усна відповідь на одне з питань семінару

2. Письмова робота: тестові завдання, побудова кластерної схеми (до 20 хв.)

3. Усна доповідь за тезами реферату (7-10 хв.)

4. Додаткове повідомлення (2-5 хв.)

5. Доповнення (2-3 хв.)

Докладніше про деякі з цих форм роботи на семінарі.

Усна відповідь на контрольне запитання семінару обирається за бажанням викладача чи студента (останнє – за попередньою консультацією) і повинна стисло ввібрати всі головні аспекти проблеми на адекватні шляхи її вирішення. Доповнення – за бажанням студента більш глибоке роз’яснення певної грані контрольного запитання. Проводиться після базової доповіді.

Тестове індивідуальне завдання включає дванадцять запитань з історії філософії. До кожного запитання додається п’ять варіантів відповіді. Завдання студента – віднайти правильний варіант відповіді. Слово «тест» – англійського походження, в перекладі – випробування, перевірка, дослідження. У широкому значенні, «тест» – це загальнонауко­вий метод застосування спеціальних процедур для отримання прихованої, неявної інформації, що стосується певних об’єктів або процесів з їх подальшою діагностикою. Історія тесту як науково обґрунтованого методу почалась у ХІХ ст. (Ф. Гамільтон, Дж. Каттел, А. Біне). У вузькому значен­ні, яке більш цікаве, тест – це метод випробування здібностей людини щодо виконання чітко визначеної роботи, з’ясування інтелек­туального розвитку, професійних схильностей, орієнтації у тій чи іншій галузі знань. Основними вимогами до тесту є стандартизація та валідність.

Побудова кластерної схеми – це творче завдання яке передбачає не тільки знання конкретної теми (тем), але й активізує логічне мислення, передбачає використання принципів системності, історизму, точності, додатковості. Кластер (англ. cluster – скупчення) – об’єднання груп понять, що є автономною семантичною одиницею та репрезентує певний сегмент знань у його концептуальній цілісності. Складовими кластера можуть бути як сумісні, так й несумісні поняття. Їх когерентність є змістовно обґрун­тованою. Побудова кластерної схеми є творчим завданням, що передбачає не тільки знання конкретної теми (тем), але й активізує логічне мислення, передбачає використання принципів системності, історизму, точності, додатковості. На­приклад, якщо маємо вихідну категорію «знання», то кластер можуть складати такі групи понять: 1) епістемологія, гносеологія, теорія пізнання; 2) інформація, віра; епістемологічний стан; 3) наукове знання, позанаукове знання, ненаукове знання.

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

9. Індивідуальні завдання

(пропонована форма – реферат, есе, наукова стаття)

Виконання індивідуального завдання (ІЗ) – це творча робота у межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, одержаних у процесі лекційних та семінарських занять, охоплює один або кілька змістових модулів (тем дисципліни).

ІЗ з філософії може проводитися шляхом перевірки якості написання студентом творчої роботи (найчастіше – реферату, але при бажанні студент може претендувати на написання есе, статті, тез до виступу на конференції) за тематикою матеріалу, що вивчається на лекціях і семінарських заняттях.

Мета ІЗ – самостійне вивчення студентами частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення знань та усвідомлення сфер їх практичного застосовування, а також розвиток навичок самостійної роботи студента. Реферат, стаття, тези, есе здаються на перевірку викладачеві, заслухуються на семінарському занятті або на конференції. Якісна підготовка ІЗ позитивно позначається на модульній і підсумковій успішності за курсом «Філософія».

Виконання рефератів, есе, статей і тез потребують додаткового роз’яснення. Це письмова самостійна робота студента, яка має за мету огляд фрагменту певного змістового модуля з позицій даної дисципліни. Вимагає від студента вміння творчо працювати з літературними джерелами, виділяти і грамотно узагальнювати актуальний для теми матеріал.

Реферат має включати титульний аркуш, зміст, чітку структуру, висновки, список використаних джерел. Вимоги оформлення посилань, цитат, таблиць, берегів і рисунків – загальнонаукові (див. бюлетені ВАК України). Обсяг реферату – до 25 аркушів А4. Чистовик реферату подається на перевірку у найпростішому переплетеному стані – наприклад, швидкозшивачем. Найбільш доцільною є побудова реферату з двох розділів – у першому студент має довести своє вміння опрацьовувати літературні джерела за темою, у другому – творчо мислити, виявляти аналітико-синтетичні якості мислення, простежуючи, наприклад, соціальні аналогії минулого і сучасності тощо. Разом з цим, однозначно доцільною є консультація з викладачем стосовно структури роботи.

Захист реферату передбачає попередню перевірку його викладачем і виступ з тезами на семінарському занятті.

Есе пропонується студенту у вигляді невеликого твору за темою, що його особливо зацікавила. Спираючись на філософські джерела, студент може розвинути дану проблему та висловити щодо неї свої роздуми.

Наукова стаття і виступ на конференції – передбачають ініціативність і достатньо високу академічну активність студента. При наявності у студента бажання висвітлити нові або недостатньо актуалізовані в навчальній програмі курсу проблеми, він може проконсультуватися з викладачем, чітко означити попередню назву статті. При цьому студентові потрібно познайомитися з формальними вимогами до наукових статей, висунені ВАК України. Термін написання статті – до трьох тижнів. Як правило, ця робота проводиться після одного чи кількох виступів з рефератами або ґрунтовного опрацювання літератури за курсом. Після написання статті для її публікації студентові необхідно отримати на неї рецензію, належними чином оформити і направити до редакції наукового видання (бажано фахового). На всіх етапах підготовки статті необхідна консультативна допомога викладача (принаймні автора даного посібника) студентові гарантується.

Теми рефератів та есе попередньо обговорюються на консультаціях та затверджуються викладачем. Написання реферату не є обов’язковим, але якщо студент вирішив писати творчу роботу, її тема повинна бути новаційною. Треба пам’ятати, що плагіат – важкий науковий злочин!