Робота над аналітичним рефератом

Мета написання аналітичного реферату: напрацювання студентами навичок пошуку, підбору необхідного матеріалу, його аналізу та вибору необхідної інформації для розкриття теми. Крім того, написання реферату розвиває аналітичне мислення студента, що допоможе у написанні курсової та дипломної роботи, підвищить рівень професіоналізму майбутнього юриста.

Аналітичний реферат має відповідати наступним вимогам:

Оформлення роботи

загальний обсяг всієї роботи не має перевищувати 15 друкованих аркушів; поля верхнє, нижнє – 2 см, справа – 1,5 см, зліва – 2,5 см; шрифт – 14 Times №ew Roma№, інтервал – 1,5; наявність нумерації сторінок; титульна сторінка;

Аналітичний реферат повиний містити:

ü план, вступ, основну частину, висновки, список використаної літератури;

ü аналіз зазначеної теми, який включатиме розгляд проблематики даної теми роботи, пропозиції, висновки, наукові точки зору, власні думки, статистичні дані, порівняльний аналіз;

ü посилання на використані джерела;

ü приклади згідно теми роботи (практичного характеру);

Заслуховування реферативних доповідей передбачає усне оприлюднення доповідачем основних положень, сформульованих ним під час підготовки реферату. Воно має метою сформувати в студента здібності до наукового пошуку, а також публічних виступів перед аудиторією. Регламент виступів з реферативними доповідями під час заняття становить до 5-7 хвилин. Після прослуховування доповіді, з аудиторії вибірково призначаються два опоненти, які мають сформулювати та поставити доповідачеві питання стосовно змісту прослуханого реферату. До обговорення реферативних доповідей, виділення проблемних моментів та постановки питань можуть залучатися також інші студенти, активність яких також оцінюється при виставленні оцінки за роботу на семінарському чи практичному занятті.

Теми аналітичних рефератів:

1. Історичні основи податків та податкових правовідносин.

2. Періодизація розвитку податкових систем.

3. Загальнонаукові принципи побудови податкових систем.

4. Формування та зміна системи оподаткування в період з 1991 року по 2014 рік.

5. Характер імперативності у податковому праві.

6. Місце інституту податкового права в системі фінансового права.

7. Податкове законодавство як форма реалізації податкового права.

8. Суб’єкти податкових правовідносин: їх права і обов’язки.

9. Підстави виникнення, зміни і припинення податкових правовідносин.

10. Значення податків у стимулюванні виробництва та вирішенні соціальних питань.

11. Бюджетне значення видів фінансових платежів (податків, плати, зборів).

12. Місце збору в податковій системі України.

13. Система податкових пільг їх види та правове регулювання.

14. Територіальні податкові пільги. Практика їх застосування в Україні.

15. Правова природа податкового обов’язку.

16. Характеристика способів нарахування податкової бази та практика їх застосування податковими органами України.

17. Права та обов’язки платників податків.

18. Податкове представництво та його форми.

19. Дохід, прибуток та додана вартість як об’єкти оподаткування.

20. Облік платників податків Державною фіскальною службою України.

21. Контролюючі органи та органи стягнення в сфері оподаткування в України: характеристика та функції.

22. Податкова звітність: види, порядок складання та значення.

23. Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної фіскальної служби.

24. Суб’єкти податкової роботи в Україні та їх функції.

25. Організаційна структура податкової міліції в Україні та її функції.

26. Поняття і зміст податкового контролю в Україні.

27. Види податкових перевірок та порядок їх проведення.

28. Податкові злочини та податкові правопорушення. Способи скоєння правопорушень у сфері оподаткування

29. Легальні та нелегальні способи ухилення від оподаткування: їх види та характеристика.

30. Види відповідальності за порушення податкового законодавства в Україні.

31. Шляхи і методи усунення подвійного оподаткування. Міжнародний договір як механізм усунення подвійного оподаткування.

32. Погашення податкового боргу платників податків. Зміст податкової застави.

33. Порівняльна характеристика прямих та непрямих податків в Україні: їх види та значення.

34. Порядок визначення доходів підприємства, що підлягають оподаткуванню та їх склад.

35. Оптимізація податкових платежів на підприємстві.

36. Особливості визнання витрат подвійного призначення при визначенні оподатковуваного прибутку.

37. Амортизація її об’єкти та методи нарахування.

38. Передумови введення та історія становлення ПДВ в Україні. Правовий механізм ПДВ.

39. Історія введення і становлення акцизного податку в Україні. Недоліки та переваги індивідуальних акцизів.

40. Плата за землю. Правовий механізм податку.

41. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу: правовий механізм.

42. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

43. Аналіз досвіду розвинених країн Європи в галузі оподаткування малого бізнесу.

44. Правова природа прибуткового оподаткування фізичних осіб (історія питання).

45. Еволюційні зміни законодавства України щодо оподаткування фізичних осіб.

46. Порівняльна характеристика Декрету КМ України «Про прибутковий податок з громадян», Закону України «Про оподаткування доходів фізичних осіб» та розділу 1У Податкового Кодексу України (Податок на доходи фізичних осіб).

47. Податкова знижка: аналіз витрат, дозволених до включення та обмеження права на нарахування.

48. Податкова соціальна пільга як можливість справедливого перерозподілу доходів, її розміри та особливості застосування.

49. Особливості оподаткування дарунків та спадщини.

50. Особливості оподаткування операцій з рухомим та нерухомим майном в Україні.

51. Особливості оподаткування фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності в Україні.

52. Аналіз правового механізму змішаних податків, платниками яких є фізичні особи.

53. Ставки ПДФО та порядок його адміністрування.

54. Порівняльна характеристика оподаткування фізичних осіб в Україні та Росії.

55. Порівняльна характеристика оподаткування фізичних осіб в Україні та країнах Європейського союзу.

10. Методи навчання.

Навчальний процес здійснюється за традиційною технологією: лекції, семінарські заняття, консультації, позааудиторна робота студента.

Лекція – основна форма проведення навчальних занять з податкового права, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Під час лекцій відбувається логічне та послідовне викладення навчального матеріалу, що формує у студента уявлення про зміст питання що розглядається, систему вивчення, існуючи проблеми та шляхи їх вирішення. Особлива увага в лекціях приділяється точності юридичної термінології, та нормативної аргументації. Комплекс лекцій являє собою цільну структуру, побудовану на опануванні навчальної дисципліни від простого до складного, та від загального до розгляду окремих елементів податкового права. Лекційне заняття побудовані на взаємодії безпосереднього сприйняття лекційного матеріалу із самостійним опануванням предмету та перманентному зв’язку між викладачем та студентом. Викладач мотивує студента на опанування тем навчальної дисципліни, формує уявлення про систему самостійної роботи над підготовкою до семінарських занять. Під час заняття студент формує конспект лекцій, який у подальшому використовує для базисної підготовки до семінарських занять, до індивідуальної роботи та поточного, підсумкового, комплексного контролів, науково–дослідної роботи тощо. Інтерактивність лекційних занять дозволяє студенту з’ясовувати окремі складні та дискусійні питання, а викладачеві проводити поточний контроль якості засвоєння матеріалу, вносити необхідні корективи.

Семінарські заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань в тому числі й рефератів. Семінарські заняття присвячені поглибленню та закріпленню теоретичних знань студентів, виявленню та виправленню помилок які можливо виниклі під час самостійної підготовки студента до заняття. Основною формою семінарського заняття е доповідь студента з основних питань (тем доповідей) плану та проведення дискусії з зазначеного питання за участю всіх студентів групи. Семінарські заняття з податкового права відбуваються з елементами практичних занять, так як частина часу присвячена не лише розгляду теоретичним питанням, а й набуттю навичок вирішення практичних завдань, та спрямовано на опанування методами розв’язання типових конкретних задач, які найчастіше зустрічаються у практичній роботі юриста. Під час семінарського заняття відбувається поточний контроль викладача за якістю засвоєння студентом теоретичного матеріалу.

Консультація – форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультації проводяться періодично, раз на тиждень, протягом вивчання навчальної дисципліни, та перед проведенням іспитів.

Самостійна робота студента –(СРС) включає роботу студентів над лекційним матеріалом, підготовку до поточних теоретичних перевірок, опрацювання питань, що винесені на самостійне вивчення, підготовку до семінарських та занять, збір та обробку інформації щодо індивідуальної роботи та виконання індивідуальних завдань (підготовка до доповідей на семінарі, вирішення задач, підготовка аналітичних рефератів, курсових робот, тощо).

Індивідуальна робота студента під керівництвом викладача (ІРС) передбачає проведення додаткових занять з проблемних теоретичних питань та питань, що винесені на самостійне вивчення, та занять для проведення модульних контрольних робіт.

11. Методи контролю

Під час навчання здійснюється контроль за якістю та рівнем засвоєння студентами знань, набуттям необхідних вмінь та навичок а також за виконавчою та навчальною дисципліною. Для визначення рівня засвоєння студентами навчального матеріалу використовують такі методи контролю і оцінювання знань: поточній контроль; модульній контроль; проміжній контроль; підсумковий контроль, контроль залишкових знань; державна атестація студента.

Поточний контроль (рейтинг) – перевірка рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи та оцінювання рівня знань, вмінь навичок студентів під час семінарських занять, проведення консультацій, відпрацювання студентами пропущених занять та негативних оцінок. Проводиться шляхом заслуховування доповідей та доповнень студентів щодо певних тем, доповідей щодо вирішення практичних задач, доповідей за темою аналітичних рефератів, перевіркою конспектів лекцій та робочих зошитів, спостереженням за роботою студентів на заняттях. Об'єктами поточного контролю є:

– рівень засвоєння теоретичних тем;

– вміння практичного застосування теоретичних знань при вирішені юридичних задач;

– знання положень нормативно-правових актів;

– володіння юридичною термінологією, правильна, побудова мови, вміння логіко-юридичного обґрунтування;

– активність та результативність роботи студента протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни, відвідування занять;

– виконання індивідуальних завдань;

– виконання завдань поточного контролю.

Модульний контроль. – перевірка рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи та оцінювання рівня знань, вмінь навичок студентів здобутих під час опанування певного змістовного модуля навчальної дисципліни. Модульний контроль проводитися шляхом перевірки результатів написання письмових модульних контрольних робот.

Проміжний контроль – перевірка рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи та оцінювання рівня знань, вмінь навичок студентів здобутих за певний проміжок часу. Проводиться по закінченню ІV триместру у формі заліку, шляхом усного опитування по заліковим білетам. Кожен з білетів містить по два теоретичних питання, з тем які вивчалися у вказаному триместрі.

Підсумковий контроль відбувається у формі іспиту у Х триместрі. Іспит проводиться з вузлових питань, відповідь на які має бути творчою й ілюструвати рівень отриманнях знань та уміння їх практичного використання. Питання, які включаються до екзаменаційних білетів, доводяться до відома студентів на початку вивчення навчальної дисципліни. До відомості обліку підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах, які виставлені за результатами триместрової роботи студента.

Контроль залишкових знань здійснюється за допомогою комплексної контрольної роботи (ККР) яка є універсальним засобом діагностики якості вищої освіти з навчальної дисципліни «Податкове право», яка застосовується для: проведення ректорського контролю, самоаналізу кафедр, факультету чи вищого навчального закладу у цілому з метою корекції робочих навчальних програм, удосконалення організації навчального процесу, розробки заходів, щодо усунення виявлених недоліків та при проведені атестаційної чи акредитаційної експертизи з метою державної оцінки рівня підготовки студентів.

ККР являє собою перелік формалізованих завдань, вирішення яких у процесі перелічених можливих додаткових форм контролю на протязі 80-90 хвилин потребує уміння застосувати інтегровані знання програмного матеріалу з даної навчальної дисципліни. ККР мають професійні спрямування і вимагають застосування знань не окремих тем, а їх інтегрованого застосування, у процесі чого студент повинен продемонструвати не репродуктивну, а творчу розумову діяльність.

12. Розподіл балів, які отримують студенти

В Х триместрі:

Шкала оцінювання: національна та ЄКТС:

13. Методичне забезпечення:

1. Методичні завдання та рекомендації до семінарських занять з податкового права.

2. Кучерявенко М.П. Податкове право України: підручник М.П. Кучерявенко. – Х.: Право, 2013. – 528 с.

4. Інформаційно-правова система ЛІГА: ЗАКОН.

5. Інформаційно-правова система НАУ-Експерт.

14. Рекомендована література