Програми з української мови 5 page

ЛІНГВІСТИЧНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ

7 годин

Вступ /1 год./

Мова - найважливіший засіб пізнання і спілкування. Краса і багатство української мови.

Повторення /6 год./

Види речень за метою висловлювання: розповідні, питальні, окличні. Розділові знаки в кінці речень. Типи мовлення: розповідь, опис, *роздум. Особливості побудови текстів різних типів мовлення. Мовні засоби зв'язку речень у тексті /сполучники, займенники, повтори, спільнокореневі слова/.

Культура мовлення. Дотримання інтонації різних за метою висловлювання речень. *Використання /на письмі/ мовних засобів зв'язку речень у тексті.

КОМУНІКАТИВНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ

Зв’язне мовлення

28 год.

Види мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письмо. Адресат і адресант мовлення.

Стилі мовлення: розмовний, художній, науковий, публіцистичний, офіційно-діловий. Сфери вживання кожного з них.

Види робіт.

Сприймання чужого мовлення:

Аудіювання. Виразне читання текстів різних типів, стилів і жанрів мовлення з дотриманням норм орфоепії.

Відтворення готового тексту.

Говоріння.

Переказ прочитаного з *виконанням творчого завдання /висловлення власного ставлення до подій, героїв /персонажів/ та їхніх вчинків.

Конспект прочитаного наукового, публіцистичного тексту.

Створення власних висловлювань:

Діалог відповідно до запропонованої ситуації спілкування на задану учителем тему /характеристика людей, героїв /персонажів/ прочитаних творів/. *Діалог відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов'язаної з особистими враженнями, спостереженнями природи.

Відгук /усний/ про твір мистецтва: картину природи, книжку, кінофільм. Усна відповідь на основі вибіркового переказу текстів наукового і публіцистичного стилів /за даним планом/. Усний і *письмовий твір-розповідь на основі власних спостережень і вражень.

Тема з розвитку мовлення: "Ліки навколо нас".

Культура мовлення. Етика спілкування. Правила прийому гостей. Правила поведінки у гостях.

Ділове мовлення /9 год./

Місце і роль ділового мовлення в житті людей. Ділові папери. Лист, адреса, телеграма. Заява. Автобіографія. Доручення. Розписка. Оголошення. План роботи. Звіт про виконану роботу. Пояснювальна записка. Протокол, витяг з протоколу. Ознайомлення з фінансовою ідентифікаційною карткою, її призначенням. Субсидія /правила і порядок оформлення/. Приватизаційний сертифікат. Квитанції на відправлення і отримання грошей, посилки.

Тема з розвитку мовлення: "Природа різних регіонів України".

Культура мовлення. Правильна побудова тексту офіційно-ділового стилю. Уміння правильно оформляти ділові папери.

Формування умінь самостійної навчальної діяльності. Уміння критично оцінювати сприйняту інформацію. Уміння формулювати висновки за аналогією.

Повторення вивченого протягом року /1 год./

На кінець року учні повинні:

І відділення:

знати: будову тексту; особливості тексту-розповіді і тексту-опису; типи мовлення; стилі мовлення;

уміти: оформляти ділові папери; за даним планом створювати тексти різних типів; розрізняти тексти різних типів, жанрів і стилів мовлення; будувати діалог згідно заданої ситуації спілкування; переказувати почуте чи прочитане близько до тексту; висловлювати власне ставлення до подій, героїв /персонажів/ твору та їх вчинків;

ІІ відділення:

знати: будову тексту; типи мовлення; види ділових паперів;

уміти: оформляти ділові папери; усно переказувати зміст тексту; брати участь в діалозі на задану тему спілкування; розрізняти тексти різних типів, стилів і жанрів мовлення.

ЧИТАННЯ

Пояснювальна записка

Читання як навчальний предмет і основа опанування рідної мови охоплює усі види мовленнєвої діяльності: слухання, говоріння, читання, письмо. Це один з видів суто людської мовно-мисленнєвої діяльності.

Мета предмета читання у допоміжної школи: навчити учні читати і сформувати основи читацької культури, прищепити інтерес до книги як до джерела інформації, виховати любов до читання, сформувати потребу читати художню літературу, вчити учнів аналізувати події та вчинки персонажів, ставити себе на їх місце, робити висновки та висловлювати власні думки з приводу прочитаного.

Завдання навчання читання: формування у школярів міцної навички читання, вироблення техніки читання, розумовий розвиток і корекція його недоліків засобами читання, вироблення умінь працювати з текстами різних жанрів, типів і стилів мовлення, вчиться сприймати літературний твір як явище мистецтва, формування читацької самостійності, інтересів, виховання засобами літератури любові до України, її народу, його мови, прилучення до кращих літературних надбань.

Концепція програми ґрунтується на принципах:

- антропологічному - в центрі уваги - особистість учня, корекція недоліків його розумового розвитку;

- репрезентативному - на кращих художніх зразках демонструються здобутки української літератури від давніх часів до сьогодення;

- взаємозв'язку естетичного і українознавчого підходів до вивчення художнього твору у школі;

- збалансованості між вимогами сучасної літературознавчої науки і доступністю творів для учнівського сприйняття /у відборі текстів, їх структуруванні/.

Об'єктом вивчення курсу є художній твір, його духовно-етична сутність, естетична специфіка, що зумовлює організацію уроку читання. В центрі уроку знаходиться аналіз та інтерпретація художнього твору.

Домінуюча форма навчання - діалог, який відбувається на всіх етапах навчальної діяльності. Учитель залучає до нього учнів, спонукає міркувати, висловлювати власні думки.

Центральною на уроках читання є робота над текстом твору. Для цього учитель вибирає різноманітні методи і прийоми: виразне читання учителя і кращих учнів, смисловий і структурний аналіз твору, розповідь, бесіда /вступна, узагальнююча/, бесіда евристичного спрямування, самостійна робота учнів з текстом, робота по конструюванню і переконструюванню тексту, поєднання слова учителя з різноманітними наочними засобами /художніми ілюстраціями, фото-відеозаписами і т.д./.

Особлива увага звертається на розуміння учнями текстів. Для розумово відсталих характерні порушення сприймання, розуміння і усвідомлення навчального матеріалу. Тому первинне розуміння ними тексту часто відразу не досягається, остільки розуміння залежить від сприймання, володіння аудіювальними уміннями, стану техніки читання, розвитку пам'яті, уваги, емоційного стану. Навіть якщо учень і відтворює зміст тексту, це ще не означає, що він розуміє його сутність. Розуміння прочитаного полягає в умінні знаходити істотні зв'язки /причинно-наслідкові, часові, просторові/ у зображуваному, диференціювати істотне і неістотне, порівнювати, узагальнювати, класифікувати, висловлювати власне ставлення до героїв, їх вчинків, зображуваних подій. Сприймання і розуміння тексту полягає у взаємодії мотиваційного, змістового і операційного компонентів діяльності учня. У структурі уроків читання це проявляється у емоційній і змістовій підготовці учнів до сприймання твору, у роботі над текстом /вправляння у правильності читання, вибіркове пояснення значення слів, висловів, розгляді ілюстрацій та ін./.

Учитель прагне, щоб учень усвідомлював зміст тексту у процесі читання /коментує факти, події, проводить супровідну роботу над словом/.

Значна увага надається роботі з текстом після його прочитання:

визначення причинно-наслідкових, часових і просторових зв'язків для розуміння смислу тексту, визначення теми, головної думки, вияв оцінного ставлення до героїв, їх вчинків, зображених подій.

Враховуючи особливості розумового розвитку школярів, учитель індивідуалізує їх читацьку діяльність. Зокрема, застосовує використання завдань на вибір, диференціацію, враховує в оцінюванні навчальних досягнень учнів їх індивідуальні та типологічні особливості.

Матеріал програми структуровано за принципами: тематичний /1-4 класи/, тематико-хронологічний /5-6 класи/, хронологічний /7-10 класи/.

Основою структурування програми виступають змістові лінії Державного стандарту з читання: художні твори для читання та їх зміст (коло читання), формування навички читання, смисловий і структурний аналіз тексту, елементи літературної пропедевтики, художньо-естетичний розвиток, бібліотечно-бібліогафічні знання й уміння.

Художні твори для читання та їх зміст. Коло читання охоплює кращі твори з літератури, які доступні учням того чи того класу. Це твори усної народної творчості, враховуючи малі фольклорні жанри (загадки, швидкомовки, приказки, прислів'я), легенди, казки, перекази, думи. Твори українських класиків, що доступні учням, твори сучасної дитячої української літератури. Твори з дитячої періодики: газет, журналів.

За тематичним спрямуванням це твори про Україну, її минуле й сьогодення, про любов і пошану до рідного краю, до мови, твори про дітей, про природу у різні пори року, науково-пізнавальні твори про живу й неживу природу.

Формування навички читання. Навчання читання передбачає оволодіння учнями двома видами читання - вголос і мовчки. Читання вголос - це чітке, плавне, безпомилкове, достатньо виразне читання цілими словами у відповідному темпі. Читання мовчки - це читання без застосування зовнішніх рухів артикуляційного апарату, "без голосу". Воно характеризується зростанням темпу і, порівняно з читанням вголос, активізацією процесів розуміння, запам'ятовування і засвоєння прочитаного.

Якості читання вголос (правильність, швидкість, виразність і свідомість) учитель формує у молодших класах. У навчанні читанню важливо, щоб учитель розмежовував роботу над читанням вголос і мовчазним читанням. Читання вголос має бути плавним, правильним, свідомим, виразним.

Плавним вважається читання, коли учні під час читання не ділять слово на склади, не допускають пауз після кожного слова.

Правильність читання вголос полягає у дотриманні норм української літературної мови, відсутності повторів, перестановок, замін звуків, складів. Виразність передбачає володіння уміннями робити відповідні паузи, логічні наголоси, інтонаційно правильно читати кінець речення.

Важливим показником читання вголос є швидкість читання. Занадто повільне читання свідчить, що навичка читання ще не сформована, а занадто швидке читання утруднює сприймання й розуміння смислу тексту. Одночасно учитель навчає учнів слухати, сприймати й розуміти зв'язне усне і писемне мовлення.

Починаючи з 4 класу, щоб застосовується методика навчання читання мовчки.

Мовчазному читанню учитель починає навчати тоді, коли учні оволоділи технікою читання цілими словами. Поступово він привчає їх читати без проговорювання, без зовнішніх проявів рухів артикуляційного апарату (губами, язиком), без поворотів голови за рухом очей по рядках. Основна увага звертається на уміння слідкувати за ходом втіленої у тексті думки, розуміти те, що читають, по можливості швидко рухаючись очима по тексту.

Щоб учні швидше навчилися читати мовчки і розуміли те, що читають, учитель пропонує їм план тексту, який читають. Розуміння і швидкість - основні характеристики мовчазного читання.

Робота над розумінням прочитаного передбачає розвиток умінь усвідомлювати фактичний зміст тексту. Адже свідченням розуміння є не лише уміння переказувати близько до змісту тексту, але й перефразовувати його, вибирати певні фрагменти тексту, частково змінювати послідовність викладу без порушення логіки змісту, скорочувати чи розширювати зміст тексту. Важливим свідченням розуміння тексту є антиципація - домислення, уява відсутніх образів, деталей зображеного. Все використовує учитель під час роботи з текстом, щоб учні краще зрозуміли його.

Розуміння тексту, який читається у значній мірі залежить від техніки читання, від сформованості умінь і навичок, що забезпечують точність і швидкість зорового сприймання елементів тексту, співвідношення графічного образу слова з його звучанням. Учитель навчає учнів точно і по можливості швидко охоплювати очима те, що читають, впізнавати букви, склади, слова, групи слів. Для цього він використовує вправи на розширення поля читання, розвиток швидкості зорового сприймання.

У 6-7 класах змінюється співвідношення видів читання. Увага надається формуванню навички мовчазного читання. У 8-10 класах провідне місце у сприйманні і засвоєнні навчального матеріалу належить мовчазному читанню. У роботі з текстом збільшується кількість вправ і завдань на засвоєння смислу прочитаного.

Смисловий і структурний аналіз тексту твору. Працюючи над аналізом тексту літературного твору, учні вчаться аналізувати його як мистецтво слова.

Завдання смислового і структурного аналізу художнього твору - це сприймання художнього образу, розуміння того, що хотів сказати автор цим твором; у науково-пізнавальному тексті - розуміння смислових зв'язків, ознак, понять, висновків, явищ.

Перед початком аналізу тексту учні мають цілісно, безпосередньо його сприйняти, перечитати з певним відповідним завданням. Вони дізнаються про те, як розпочинається твір, яким чином розгортаються зображені у ньому події, чим закінчується твір. Учитель вчить аналізувати смислові зв'язки між частинами тексту, визначати причинно-наслідкові, часові і просторові зв'язки у творі, зв'язки між персонажами, місцем дії і подіями.

Насамперед аналізуються ті елементи тексту, які найбільш чітко виражають тему і головну думку твору. Глибше сприйняти зміст твору допомагає складання плану.

Поглиблений смисловий і структурний аналіз тексту після його прочитання сприяє повнішому сприйняттю твору, розумінню його теми і головної думки. 3 цією метою учні виконують творчі завдання у зв'язку з прочитаним /словесне малювання, переказ, продовження змісту твору, складання твору за аналогією, реконструювання тексту, складання загадок тощо/.

У ліричному творі головним для розуміння його змісту є сприймання засобів художньої виразності, якими автор створює художній образ.

Елементи літературної пропедевтики. Основним у літературній пропедевтиці є ознайомлення учнів з літературою різних жанрів і стилів, текстами різних типів. Учні практично знайомляться з окремими літературознавчими поняттями, необхідними під час аналізу твору. В доступній формі учитель повідомляє їм найпростіші уявлення про тему і основну думку твору, сюжет і композицію твору /без вживання термінології/, засоби художньої виразності, про персонаж у епічному творі та художній образ - у ліричному, про авторську позицію /ставлення автора до персонажів, до зображуваних подій/.

Художньо-естетичний розвиток. Зважаючи на особливості розвитку пізнавальної діяльності учнів допоміжної школи, учитель в процесі роботи над літературними творами формує у школярів уміння сприймати засоби художньої виразності відповідно до їх функцій у художньому творі. Учні навчаються бачити засоби ставлення до героїв, до зображуваних подій. Завдяки слову, як засобу створення художнього образу, вчаться сприймати й оцінювати зображене.

Усвідомлення ролі засобів виразності у творі сприяє кращому відтворенню змальованих у ньому подій, встановленню зв'язків між ними, допомагає зрозуміти й перейнятися емоційним змістом твору. Це створює умови для розвитку емоційної сфери, здатності емоційно реагувати на зображене у творі, виявляти оцінне ставлення до прочитаного.

Працюючи над змістом твору, учні прилучаються до слова як до виду мистецтва, який сприяє формуванню у них художньо-естетичних смаків. Вони вчаться емоційно переживати, самовиражати свої думки і почуття шляхом словесного малювання, переказу змісту прочитаного з творчим завданням, читати за ролями, інсценізувати, складати план твору і за ним переказувати зміст твору, складати загадки.

Матеріал змістової лінії “Бібліотечно-бібліографічні знання й уміння” передбачають ознайомлення учнів з різними видами видань; з елементами навчальної і художньої книжки; учні опановують уміння працювати з художньою і навчальною книжкою, засвоюють правила поведінки у бібліотеці.

У змісті програми виділяються такі блоки читання: а/ твори, обов'язкові для опрацювання у класі; б/ твори для позакласного читання; в/ твори для самостійного читання.

Обов’язково учні 2-10 класів ведуть зошити для читання, записи в яких один раз на місяць учитель перевіряє.

Складовою частиною читання у допоміжній школі є позакласне читання. Мета його - ознайомити учнів з дитячою періодикою, дитячою літературою, взагалі доступною учням літературою, сформувати стійкі читацькі інтереси, виховувати позитивне ставлення до читання, інтерес до художньої книги.

У допоміжній школі робота з позакласного читання підпорядковується кільком етапам: підготовчий - 1 клас /один раз на тиждень по 10-15 хвилин уроку учитель читає учням невеличкі художні твори/; початковий - 2-3 класи /1 урок на тиждень/; 4 клас - 1 урок на два тижні; перехідний - 5-6 класи /1 урок на місяць/; основний - 7-8 класи /коло читання обмежене/; 9 клас (без обмеження кола читання), 1 урок на місяць; 10 клас - самостійне читання художньої і науково-публіцистичної літератури. Обов'язково, починаючи з 2 класу (І відділення) і з 3 класу (ІІ відділення), учні ведуть зошити з позакласного читання.

У підготовчому класі з огляду на домінуючий вид ігрової діяльності у школярів рекомендується проводити заняття у ігровій формі, які б готували дітей до оволодіння читанням. Учитель в ігровій формі проводить заняття з розвитку фонематичного слуху, слухового сприймання; учні оволодівають аудіювальними уміннями, зокрема вчаться слухати і розуміти звернене до них мовлення. Одночасно звертає увагу на розвиток смислової сторони мовлення.

Зважаючи на те, що читання охоплює чотири види мовленнєвої діяльності: аудіювання /слухання - розуміння, говоріння, читання і письмо/ і в основі навчання читання лежить діалог, значна увага надається формуванню умінь діалогічного і описово-розмовного мовлення, як виду монологічного. Учні вчаться виділяти слово і речення з мовленнєвого потоку, сприймати звернене до них мовлення, відповідати на звернене до них мовлення і звертатися до інших повними реченнями. Увага звертається на темп, інтонацію зверненого і власного мовлення.

Створюючи на заняттях мовленнєві ситуації ігрового характеру, учитель формує уміння будувати невеличкі власні зв'язні висловлювання з використанням засвоєної лексики. Слідкує, щоб учні дотримувалися лексичної сполучуваності слів, граматичного ладу мовлення.

Програма рекомендує для опрацювання у 10 класі не лише художні твори, а й науково-пізнавальні публіцистичного і наукового стилів мовлення. Увага звертається на формування умінь самостійно працювати над творами різних жанрів, типів і стилів мовлення. Учні вчаться критично опрацьовувати їх та висловлювати оцінне ставлення до прочитаного.

Програмні вимоги до знань, умінь і навичок учнів подано у кінці програми для кожного класу.

Нормативні показники швидкості читання:

ПРОГРАМИ З ЧИТАННЯ

Підготовчий клас. Підготовка до оволодіння читанням.

102 заняття, 3 заняття на тиждень

І чверть - 27 год.

І. Формування уявлення про себе і найближче оточення.

- уточнення знань про себе: уміння співвідносити власне ім'я, прізвище з собою, скільки років, стать;

- уточнення знань про тих, хто оточує;

- імена і прізвища рідних; прізвища, імена, по батькові учительки, вихователів; прізвища, імена учнів класу;

- формування уявлень про клас, школу /екскурсія по шкільній території - шкільне приміщення, будівлі школи, шкільне подвір'я/.

2. Розвиток фонематичного слуху, слухового сприймання:

- уміння розрізняти артикуляційні /моторні/ особливості фонем с,ш, з,д,р,л,ч,ц,щ;

- уміння розрізняти звуки мовлення з немовних джерел /різний стукіт, голоси тварин, птахів тощо/, уміння диференціювати звуки;

- уміння визначати напрям звуку: "Де звучить?";

- формування умінь сприймати візуальні характеристики мовлення /ритм, пауза, тривалість: ла-да, ля-ля, ту-ту, тю-тю, гуп-гуп;

- формування умінь засвоювати ритміко-інтонаційну структуру слів /проговорювання слова і одночасне хлопання руками, простукування ребром долоні по парті, по столу: та´та, тата´, татата´;

- розвиток мовного дихання /виспівування голосних, надування кульок, дуття на папір та ін./;

- формування умінь говорити з різною силою голосу: голосно-нормально-тихо;

- формування умінь говорити в різному темпі: швидко-нормально-повільно;

- формування умінь розрізняти інтонацію / ласкаво сказано - сердито/.

ІІ чверть - 22 год.

3. Підготовка до оволодіння аудіювальними уміннями.

- формування умінь слухати запитання учителя, відповідати про кого? чи про що? запитує учитель;

- формування умінь виконати наказ, бажання, вказівку, прохання учителя;

- формування умінь відповідати на звернене мовлення, звертатися, повторювати за учителем слова, виразно наслідуючи його звуковимову;

- формування умінь імітувати рухи людей, тварин; освоєння жестів, рухів, міміки як способів відображення спілкування у грі. Ігри: "Подоляночка", "Кіт і мишка";

- формування умінь прослухати невеличкий віршик з абетки і відповісти про кого? про що? слухали;

Розвиток смислової сторони мовлення:

- формування умінь слухати й розуміти зміст дитячих народних закличок, пісеньок, казочок, співаночок;

- формування умінь прослухати невеличку казочку і відповісти про кого? про що? слухали;

- формування умінь розкрити смислову сторону слова. Ігри: "Подоляночка", "Фарби", "Вовк і гуси", "Садівник";

- формування умінь розрізняти слова, що різняться одним звуком;

- формування умінь розрізняти подібні за звучанням слова: лис-ліс, кішка-кізка;

- формування умінь виконувати накази: дай, подай, принеси, віднеси, сядь, встань, віддай; ігри: "Хто прийшов?", "Хто пішов?", "Що в кого?", "Хто прилетів?", "Хто співає?", "Діти тварин, їх голоси";

- розгляд предметів з метою розуміння значень слів, що означають їх назви /іграшки/: лялька, машинка, візок і т.д. з метою виділення їх суттєвих ознак;

- спостереження за діяльністю дорослих /у шкільній їдальні, пральні, за роботою няні, прибиральниці, медсестри/; "Хто це? Хто що робить?";

- виховання уваги до слова /інтонаційне виділення слова у мовленні, уміння правильно повторити за учителем артикулювання слів, повторне проговорювання слів/;

- уміння розуміти зміст дій дорослих у певних побутових ситуаціях інсценування: мама колише дитину, батько косить траву;

- формування умінь відповідати на евристично спрямовані запитання: Для чого? Чому? Навіщо? Уміння використовувати у висловах слова, що містять назву предмета, ознаки, дії, обставини місця;

- формування умінь визначати можна чи не можна так говорити /дотримання лексичної сполучуваності слів/. Гра "Гаряче!".

ІІІ чверть - З0 год.

4. Формування умінь діалогічного і монологічного мовлення.

І. Формування умінь діалогічного мовлення:

- формування умінь попросити, привітати, уміння дотримуватися етикетних норм українського мовленнєвого етикету: будь ласка, прошу, дякую, вітаю, бажаю, пробачте, дозвольте, до побачення;

- формування умінь відповідати на звернене мовлення, звертатися, повторити за учителем слова, виразно наслідуючи його звуковимову;

- формування умінь брати участь у рухливих іграх зі словами і діалогами: "Рукавичка", "Вовк і гуси";

- формування умінь передавати інтонацію запитання та відповіді на нього;

- формування умінь мовленнєвого спілкування у процесі розгляду малюнків /м'яч великий і малий/;

- формування умінь орієнтуватися у звуковій формі слова: двері-дверей, вікно-вікна-вікон;

- формування умінь визначати родові поняття: Що в кого? Хто що робить? /Що роблять з книжкою, зошитом, віником, ложкою, лопатою, скакалкою? Що роблять у аптеці, у магазині? Що роблять на ставку, у лісі?/;

- розгляд предметів та формування умінь повторити за учителем слова, чітко артикулюючи їх.

2. Формування умінь діалогічного мовлення:

- формування умінь чітко повторити почуте /спряжене повторення за учителем вірша/;

- формування умінь сприймати власне мовлення /вимовляння власного тексту: слів, словосполучень, речень, завчених віршиків/. Повторення їх з різною інтонацією і силою голосу;

- формування умінь відтворювати почуте /казки "Колобок", "Вовк і козенята"/;

- уміння повторити висловлювання з двох-трьох слів за наслідуванням, з одного-двох простих речень;

- формування умінь складати речення-відповіді на запитання відповідно до зображеного на сюжетному малюнку з пов'язуванням їх у зв'язне висловлювання;

- формування умінь передавати інтонацію мовлення героїв прослуханих казок.

ІV чверть - 23 год.

Формування умінь будувати власні зв'язні висловлювання:

- уміння розповісти про зображене на предметному малюнку, на ілюстрації;

- уміння розповісти про зображене на серії сюжетних малюнків;

- уміння описати свою любиму іграшку;

- формування умінь описати набір іграшок: посуд, меблі, машинки і т.д.;

- формування умінь розповісти про щось із власного досвіду: як поливали квіти, що робили на шкільному подвір'ї, у спальні;

- формування умінь складати невеличку зв'язну розповідь про побачене під час прогулянки, екскурсії;

- формування умінь розповідати зміст переглянутого мультфільму;

- формування умінь розповідати зміст прослуханого невеличкого оповідання, дитячої книжки, казки.

Перевірка готовності учнів до оволодіння читанням.

На кінець року учні повинні:

І відділення:

знати: власне ім'я, прізвище; імена, прізвища рідних; імена, по батькові учительки, вихователів; є мовні і немовні звуки; кожен предмет, дія, явище має назву, яка позначається певним словом, яке ми говоримо, а на письмі записуємо або друкуємо буквами; все, що говоримо і чуємо, можна надрукувати; є книги для дітей і для дорослих; правила мовленнєвого етикету;

уміти: дотримуватися правил мовленнєвого етикету під час спілкування; диференціювати звуки мови і немовні звуки; правильно повторити з голосу учителя слово, словосполучення, речення; уважно слухати, що говорить учитель; правильно відповідати на звернене мовлення; уміти розповісти про предмет мовлення.

ІІ відділення:

знати: власне ім'я, прізвище; імена і прізвища рідних; імена, по батькові учительки і вихователів; те, що чуємо або говоримо, можна за допомогою букв відтворити /написати або надрукувати/; є книжки для дітей і для дорослих;

уміти: диференціювати мовні і немовні звуки; дотримуватися у спілкуванні правил мовленнєвого етикету; уважно слухати учителя, відповідати на його запитання.

І клас

І відділення

/134 годин, 4 години на тиждень/

ДОБУКВАРНИЙ ПЕРІОД

16 годин

І. Знайомство учнів з учителем, вихователями, класом, один з одним, з учнями інших класів. Знайомство зі школою: "Школа - наша друга домівка". Знайомство з режимом дня у школі.

2. Формування умінь навчальної діяльності.

Уміння правильно сідати за парту, сидіти за партою, правильно вставати з-за парти на уроці та під час перерви. Правила поведінки у класі. Формування умінь слухати вказівки, пояснення учителя: сидіти тихо, не порушувати дисципліну, підносити руку при потребі щось сказати, попросити дозволу.

Культура мовлення. Формування умінь мовленнєвого етикету. Уміння слухати, розуміти співрозмовника. Розвиток діалогічного мовлення:

уміння вступати в контакт з учителем, однокласниками: попросити щось, про щось запитати, вибачитися, привітатися, попрощатися, запитати дозволу.

Формування умінь самостійної навчальної діяльності /протягом року/: уміння організовувати своє робоче місце, правильно підбирати посібники і матеріали для роботи, уміння аналізувати зразок праці, виконувати роботу за зразком, складати план роботи, виконувати роботу за планом.

3. Розвиток сенсорної сфери.

Розвиток слухового сприймання, мовного слуху;

Удосконалення вимови голосних і приголосних звуків; тренування у вимові звуків р,л,л´,ц,ц´,ш,ч,щ. Правильна вимова у повільному і прискореному темпі швидкомовок зі звуками р,ш,с,г,л, вимову яких необхідно засвоїти. Виділення звуків і звукосполучень із навколишньої дійсності під час ігор, екскурсій. Повторення слідом за учителем складів, слів, речень. Розпізнавання у мовному потоці /після двох-трьох прослуховувань/ звуків, складів, слів; виділення тих, які є "зайвими" /відповідають певним ознакам, наприклад, починаються певним звуком/. Розрізнення слів, що різняться одним звуком /кішка - кіска, ріжки-ніжки/.