Організація навчально-тренувального процесу

Організація навчально-тренувального процесу у дитячо-юнацьких спортивних школах включає планування, контроль, облік та забезпечення всебічної підготовки юних спортсменів.

Планування повинно забезпечувати виконання вимог навчальної програми з урахуванням навчальних завдань і завдань спортивної підготовки та передбачати навчально-тренувальні заняття в обсязі, який наданий в табл. 4. Не повинно плануватися більше 2 навчально-тренувальних занять на добу, а також має передбачатися рівномірний розподіл навчальних занять і змагань протягом тижня, місяця, року. Обов’язковим є планування направлення вихованців спортивної школи на оздоровлення та відпочинок.

Контроль - необхідна функція керування навчально-тренувальним процесом у спортивних школах, спрямована на забезпечення якісного виконання наказів і розпоряджень керівництва, вимог програми тощо. Контроль повинен бути систематичним та об’єктивним. У ході контролю вивчається стан фізичної та технічної підготовленості вихованців, методичної підготовленості тренерів-викладачів та вживаються заходи, спрямовані на їх покращення. Ефективність навчально-тренувального процесу визначається порівнянням показників фізичної та технічної підготовленості вихованців.

Облік виконання заходів навчально-тренувального процесу - це збір, систематизація, узагальнення та збереження інформації про функціонування системи спортивної підготовки та її результати з метою вироблення і прийняття обґрунтованих рішень щодо удосконалення підготовки спортсменів. Показники фізичної та технічної підготовленості вихованців повинні відповідати їх дійсному стану.

Забезпечення навчально-тренувального процесу - вчасне та повне надання можливостей для функціонування і розвитку системи підготовки у спортивних школах (матеріально-технічне, фінансове, медичне, наукове, методичне, інформаційне та правове), а також створення, вдосконалення і використання навчально-матеріальної бази за призначенням.

Складовими організації занять є: підготовка до занять; організація вихованців, комплектування груп; визначення форм проведення занять; визначення місця перебування тренера під час занять; контроль та облік виконаної роботи.

Основною формою проведення навчально-тренувального процесу є заняття - командні, групові та індивідуальні. Крім того, можна організовувати різноманітні змагання, походи та масові заходи. Заняття повинні носити виховний характер і проводитись за однією системою (додат. 1).

Види занять з футзалу зумовлюються контингентом вихованців, поставленими завданнями (спрямованістю) та умовами проведення.

Заняття бувають:

навчальні (навчання техніки й тактики);

навчально-тренувальні (навчання техніки, розвинення фізичних якостей, тактична та інші види підготовки);

тренувальні (розвинення фізичних якостей, техніко-тактична підготовка);

контрольні (контроль рівня підготовленості, вирішення поставлених завдань і ступеня досягнення мети, складання контрольних нормативів).

Режим навчально-тренувальної роботи визначається кількістю навчальних (академічних) годин на тиждень. Тривалість одного заняття у групах початкової підготовки не повинна перевищувати 90 хв., у групах попередньої базової підготовки - 135 хв., у групах спеціалізованої базової підготовки та групах підготовки до вищих досягнень - 180 хв.

Навчальні групи комплектуються з урахування віку вихованців, рівня їх спортивної підготовленості та уміння грати у футзал. Проводяться групові та командні заняття, що в свою чергу не виключає індивідуальних.

Окрім відвідування навчально-тренувальних занять за розкладом вихованці повинні кожний день робити фізичну зарядку, а також виконувати індивідуальні завдання тренера з удосконалення окремих елементів техніки та розвитку фізичних якостей.

Збільшення тренувальних навантажень та переведення до наступних груп зумовлюються не тільки спортивним розрядом вихованців, але й виконанням ними навчальної програми, контрольних нормативів із загальної та спеціальної підготовки з урахуванням чинників фізичного розвитку, стану здоров’я та функціональної підготовленості. Ці вимоги дозволяють педагогічній раді школи скоротити або подовжити час навчання окремих спортсменів. Тренер має право зменшити термін спортивних занять у період між іспитами, враховуючи успішність у загальноосвітній школі, а також визначати індивідуальні домашні завдання.

Планування процесу підготовки

Організація спортивних занять може бути достатньо досконалою за умови використання загальних методів і засобів підготовки та сучасних методів планування. Одним з таких методів є цільове планування, що передбачає:

планування на підставі чіткого уявлення кінцевого результату;

використання комплексного підходу;

досягнення поставленої мети з мінімальною витратою ресурсів;

планування - не від початку підготовки, а від дня, передбаченого для досягнення кінцевого результату.

У футзалі використовують: перспективне планування (на засадах комплексних програм багаторічної підготовки на чотири і більше років); річне (за схемою-графіком, в якому визначені всі види підготовки та її забезпечення з урахуванням термінів головних стартів); оперативне (робочий план-графік або логічна схема на період, етап, місяць підготовки); поточне (на підставі робочого плану-графіку складається план тижневого тренувального циклу; тижневий план являє собою набір кількох тренувальних занять); планування заняття (для кожного тренувального заняття складається модель).