Обдаровані діти. Обдарованість дошкільників 5-го року життя може виявлятися в найрізноманітніших галузях: інтелектуальній (кмітливість

Обдарованість дошкільників 5-го року життя може виявлятися в найрізноманітніших галузях: інтелектуальній (кмітливість, спостережливість, почуття гумору)_; академічній (інформованість, чіпкість пам'яті цікавість до літер, читання, математики), спілкуванні (легкої встановлюють контакт з новими знайомими, люблять спілкуватись), у художній діяльності (їх вправи змістовніші й досконаліші), в руховій сфері (більш витривалі, спритні).

Чотирирічні вундеркінди завдають дорослим багато клопоту і потребують постійної підтримки й піклування. Адже стаючи більш рухливими і допитливими, вони все частіше натикаються на роздратування вихователів («Не сунь всюди носа!», «Не кажи дурниць!», «Сідай тут, і шоб я тебе не чула — не бачила!»). Такі висловлювання завдають шкоди не лише розвиткові дошкільника, але і його стосункам з дорослими. Вихователю слід пам'ятати, що докори, накази, заборони, обмеження, зауваження, образливі висловлювання на адресу талановитої дитини — це засіб загальмувати їх творчий потенціал. Водночас слід пам’ятати і про необхідність упорядкування та унормування життя «вундеркіндів», оскільки вони схильні захоплюватися цікавою для них діяльністю, забуваючи про спілкування з іншими, їжу та сон. Тому для успішного особистісного розвитку малюка необхідно, щоб вихователь умів зацікавитись найдивовижнішою ідеєю, підхопити будь-яку вигадку, підтримати творчі ідеї, але і намагався спрямовувати розвиток дитини у напрямі його гармонізації.

Досить часто обдаровані діти не вміють спілкуватися із своїми ровесниками, дорослими. У плані формування комунікативних здібностей чотирирічна дитина вже здатна не лише додержуватись загальних правил поведінки, а й розуміти в певній мірі почуття і бажання інших людей, враховуючи їх у спілкуванні. Але це вміння не приходить саме по собі навіть до найобдарованішої дитини, цьому не можна навчити, вдаючись до розповсюджених у практиці запитань, як-от: «А якби тобі так зробили?», «Уяви себе на моєму місці. Що ти відчував би?». Малюк не здатен уявити собі те, що не становить його актуального досвіду. Щоб дитина відчула, як прикро тому, кого вона образила, їй потрібно принаймні в ігровій ситуації сприйняти його роль. Наприклад, вихователька може запропонувати: «Давай ти будеш бабусею, а я — тобою. Ти будеш мене годувати, умовляти, щоб я їла охайно, не пустувала, а я буду вередувати». І коли дитина під час гри відчує образу на неслухняного «вихованця», тоді тільки доречно згадати справжню бабусю, якій теж прикро, коли її не слухаються. Для розвитку комунікативних вмінь, соціальної спостережливості, вміння враховувати індивідуальні особливості та вподобання інших, здатності співпереживати оточуючим можна проводити в групі спеціальні ігри («4 фотографії», «День народження», «Провина», «Кухар», «Закінчи історію», «Що далі?» і т. п.).

Для того, щоб допомогти дошкільнятам, у яких лише деякі з вищеназваних здібностей випереджають вікову норму, важливо не квапити їх, не дошкуляти постійними повчан­нями, не давати прямих інструкцій стосовно того, чим вони мають займатися. Необхідно прищеплювати їм повагу до потенційних можливостей інших вихованців, шанобливе ставлення до індивідуальних розбіжностей, у тому числі до відмінностей у темпі діяльності, в інтересах, у поведінці.

Батькам необхідно порадити приділяти більше уваги індивідуальним інтересам і вподобанням дитини, поважати ті види активності, яким сам малюк віддає перевагу, і не намагатися будь-що перевиховати вундеркінда. Така наполегливість часто дає зворотний ефект. Наприклад, прагнучи навчити малюка читання (яке більшості дорослих видається індикатором обдарованості дитини), батьки часто стикаються з категоричною відмовою дитини від цього заняття, погіршенням стосунків у сім'ї, зниженням пізнавальної активності малюка. В той же час, безпосереднє дослідження навколишнього світу зробило б набагато більше для прищеплення дошкільняті схильності до читання, ніж насильне вивчення алфавіту. Отже, якщо дитина виявляє інтерес до читання — чудово! Якщо ні, — сподівайтеся, що інтерес до нього з'явиться пізніше.