Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Для складання кандидатського іспиту зі спеціальності





 

Актуальність теми. Дослідники визнають, що найгострішою проблемою для України є безробіття працездатного населення і визначають його як соціальне-негативне явище, бо цей феномен має ряд вкрай негативних наслідків. На макросоціальному рівні слід виокремити насамперед: маргіналізацію та бідність певних груп населення (професійних, гендерних і статево-вікових категорій); міграції небажаного характеру; зростання соціальних патологій та проявів асоціальної поведінки, і як наслідок формування криміногенної ситуації; формування радикально налаштованих субкультур; посилення соціальної напруги та нестабільності, а також рівня конфліктогенності в суспільстві або регіоні: у світовій практиці критичним порогом безробіття вважається досягнення 8-10 % рівня.

До наслідків безробіття на мікросоціальному рівні слід віднести: 1) втрату соціальних зв’язків, відлучення від трудового колективу як соціального оточення, налагодженого укладу життя, внаслідок чого виникає відчуття непотрібності, безнадійності; 2) безробіття підриває стосунки в сім’ї, внаслідок нестачі доходу для задоволення матеріальних потреб родини, крім цього через певні психологічні моменти, до яких можна віднести втрату людиною ролі годувальника, апатію, яка обов’язково тягне за собою сімейні чвари, нарешті, стигматизацію «сім’ї безробітних»; 3) обмеження соціальних можливостей індивіда; відсутність заробітку, внаслідок чого стає неможливим задоволення потреб людини, сім'ї; 4) руйнування трудового потенціалу, насамперед, кваліфікації, навичок, оскільки, примушує людину шукати будь-якого заробітку, випадкового і нестабільного, забуваючи про роботу за спеціальністю.

До наслідків безробіття на психологічному рівні можна віднести: пасивність, розгубленість, фрустрованість, невміння і нездатність адаптуватися у соціально-економічних умовах, що різко змінилися, а також інфантильність і споживацька позиція, образливість (щось їм недодали, хтось їм зобов'язаний); у них немає вираженої особистої і соціальної активності. Серед емоційних наслідків безробіття спостерігається різке зниження самооцінки, у багатьох випадках виникнення депресивного синдрому.

Провідним видом діяльності протягом дорослого віку залишається праця. Накопичений професійний досвід дає змогу людині компенсувати вікові індивідуально-психологічні зміни. Основним чинником розвитку особистості в цьому віці є успіхи на роботі, які сприяють її самоактуалізації.

Серйозною проблемою людей дорослого віку є зміна місця роботи, професійної діяльності. Оскільки, йдеться про людей, які вже мають певну професію або спеціальність, певний життєвий та професійний досвід і в силу обставин змушені змінити вид професійної діяльності. Багато з них втрату роботи, проблеми працевлаштування, перекваліфікацію сприймають як життєву катастрофу, що спричинює конфлікти у сім'ях та внутріособистісні конфлікти.

Внаслідок цього, у безробітних спостерігаються пасивність, розгубленість, фрустрованість, невміння і нездатність адаптуватися у соціально-економічних умовах, що різко змінилися, а також інфантильність і споживацька позиція, образливість (щось їм недодали, хтось їм зобов'язаний); у них немає вираженої особистої і соціальної активності. Серед емоційних наслідків безробіття спостерігається різке зниження самооцінки, у багатьох випадках виникнення депресивного синдрому з суїцидальними тенденціями.

Важливим для даної ситуації є також сформована готовність людини до зміни діяльності та стиль реагування на життєві обставини, що змінюються.

В безробітних існують певні психологічні суб’єктивні обмеження, які суттєво впливають на ефективність профорієнтаційного процесу, вони стають бар’єром в освоєнні нової професії. До таких обмежень, наприклад, можна віднести: страх перед майбутнім; хибна установка, що набуті знання не можливо реалізувати в майбутній професії; відсутність спрямованості на зміну професійної Я – концепції; стан невизначеності тощо. І саме такі обмеження впливають на готовність безробітних до зміни професії та перенавчання.

На сьогоднішній день вкрай гостро постала ще одна проблема – це проблема працевлаштування переселенців, які прибули з окупованої території. За час незалежності українці вперше змушені масово мігрувати під тиском бойових дій. Почуття постійної тривоги і страху, втрата життєвих перспектив, порушена концентрація і знижена працездатність - все це так звані розлади адаптації, які психологи часто спостерігають у переселенців. Психологи все частіше відкрито заявляють про те, що переселенці не поспішають шукати роботу або скористатися запропонованими їм вакансіями. На думку психологів, причини, з яких люди не погоджуються на роботу, наступні: серед переселенців багато пенсіонерів та жінок з дітьми, які не можуть їздити на великі відстані від місць поселення або взагалі не можуть працювати через стан здоров’я; а також в людей є надія, що ситуація стабілізується і вони повернутися на свої постійні місця роботи. Переселенці морально не готові до таких змін у своєму житті, потребують допомоги психологів і системної роз'яснювальної роботи з ними. Розраховують на допомогу держави, а не на самих себе.

Наукова новизна та теоретичне значення полягає в:

- подальшому розвитку розуміння поняття готовність, в основу якого будуть покладено такі структурні компоненти: мотиваційний, емоційно-вольовий, орієнтацій ний; пізнавально-оперативний;

- розробленні теоретичної моделі психологічної готовності безробітних до зміни професії та перенавчання; та теоретичної моделі суб’єктивних обмежень готовності безробітних до зміни професії та перенавчання;

- визначенні та обґрунтуванні основних критеріїв психодіагностичного дослідження психологічних чинників готовності безробітних на ринку праці;

- створенні та реалізації тренінгової програми для подолання соціально-психологічних обмежень в структурі психологічної готовності безробітних до зміни професії та перенавчання.

Стан наукової розробленості проблеми. Є наукові підходи вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі неперервної професійної освіти (С.Я.Батишев, А.П.Біляєва, Б.С.Гершунський, С.У.Гончаренко, Р.С.Гуревич, В.І.Загвязинський, І.А.Зязюн, А.О.Лігоцький, В.Т.Лозовецька, Н.Г.Ничкало, В.О.Радкевич, О.М.Пєхота, М.М.Скаткін, С.О.Сисоєва, І.М.Старіков та ін.); соціально-педагогічного осмислення неперервної освіти дорослих (С.Г.Вершловський, С.І.Змєйов, В.І.Луговий, Н.Г.Протасова, М.Ш.Ноулз та ін.); психології професійної освіти (Б.Г.Ананьєв, Л.С.Виготський, І.О.Зимня, О.В.Киричук, Є.О.Климов, Г.С.Костюк та ін.); професійної орієнтації та готовності особистості до свідомого вибору професії (В.В.Синявський, Н.А.Побірченко, Б.О.Федоришин та ін.); соціально-економічних проблем професійного навчання безробітних та економічного підходу до розвитку ринку освітніх послуг в Україні (О.А.Грішнова, Ю.М.Маршавін, В.А.Савченко, І.М.Терюханова, М.В.Туленков та ін.); організації навчального процесу в професійно-технічних навчальних закладах (Б.Т.Камінський, І.Я.Лернер, М.І.Махмутов, М.О.Сибірська, І.П.Смірнов, Л.Я.Старовойт, В.О.Якунін та ін.); професійного навчання безробітних в умовах ринкової економіки (А.І.Давидочев, Ю.Л.Деражне, В.О.Єрмоленко, О.М.Конюхов, К.Г.Кязимов, П.М.Новиков, О.А.Рикова, В.В.Шеметов та ін.)

Об’єкт – безробіття, як негативне соціально-психологічне явище.

Предмет – соціально-психологічні чинники формування готовності безробітних до зміни професії та перенавчання.

Мета – визначення суб’єктивних обмежень у структурі психологічної готовності щодо зміни професії та перенавчання та розробка системи методів подолання цих перешкод.

Відповідно до визначеної мети в роботі поставлено такі завдання:

1. Визначити зміст та структуру психологічної готовності особистості.

2. Визначити особливості дорослого віку.

3. Розкрити проблематику психологічної готовності безробітних.

4. Побудувати теоретичну модель суб’єктивних обмежень готовності безробітних до зміни професії та перенавчання.

5. Емпірично перевірити теоретичну модель обмежень в структурі психологічної готовності.

6. Розробити та впровадити тренінг для подолання соціально-психологічних обмежень в структурі психологічної готовності безробітних щодо зміни професії та перенавчання.

Гіпотеза дослідження грунтується на припущенні, що у безробітніх дорослого віку низький рівень психологічної готовності до зміни професії та перенавчання. Рівень психологічної готовності безробітного підвищиться за рахунок розробки тренінгової програми, що буде спрямована на подолання суб’єктивних обмежень в структурі психологічної готовності.

Date: 2015-08-24; view: 270; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.005 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию