Виробнича практика

2.1 Мета і завдання виробничої практики

Виробнича практика студентів напряму підготовки 6.050802 - Електронні пристрої і системи проводиться на 5-му курсі у 9-му семестрі. За навчальним планом тривалість практики складає 5 тижнів.

Базами практики є такі підприємства та організації (любої форми власності), як Конотопський інституту СумДУ, Конотопський електромеханічний завод, Конотопський вагоноремонтний завод, приватні фірми та інші, на яких студенти можуть проходити практику у відповідності з контрактом (на посадах з оплатою або без оплати праці).

Метою виробничої практики є вивчення технологічних процесів в електронних приладах та пристроях, таких як: установках високого та надвисокого вакууму, системах напуску газів, вакуумного універсального поста типу ВУП-5М, дослідження різних технологій препарування зразків для проведення досліджень в просвічуючому (ПЕМ) та інших електронних мікроскопах, конструкції, особливостей технологічного процесу отримання друкованих плат; вивчення будови та принципу дії систем локалізації або аналізатиорів вибухів метану; вивчення та розробки апаратно-програмних комплексів автоматизованих систем з ПЛК та інших.

Завданням практики є здобуття студентами навичок самостійної практичної роботи на електронних приладах і пристроях у відповідності зі своєю майбутньою професією, підготовка студентів до державних іспитів та збір матеріалів до виконання кваліфікаційної роботи. У зв’язку з тим, що під час практики студенти отримують нові знання, уміння і навички, в основному при виконанні конкретних практичних завдань, то допускається робота студентів на штатних посадах (лаборанта, інженера і т.п.) з оплатою або без оплати. Для практикантів, які поглиблюють свої знання в галузі технології та конструювання електронних приладів метою практики є також освоєння теоретичних основ та придбання практичних навичок роботи технолога або конструктора.

2.2 Зміст практики

Студенти, які прибули на базу практики повинні строго виконувати, після проходження відповідних інструктажів (вступного та на робочому місці), правила охорони праці і протипожежної безпеки.

2.2.1 Типові індивідуальні завдання

Для студентів напряму підготовки 6.050802 - Електронні пристрої і системи:

1. Вивчення технологічних систем та обладнання водо- насосних станцій

2. Вивчення принципів роботи дефектоскопічного обладнання

3. Освоєння принципів побудови та налагодження локальних комп’ютерних мереж

4. Вивчення обладнання цифрових комутаційних систем

5. Запуск та налагодження верстатів з ЧПК.

6. Вивчення технологічних процесів одержання та контролю вакууму в пристроях електронної техніки.

7. Вивчення технологічних процесів очищення поверхні пристроїв, які використовуються в вакуумних системах.

8. Вивчення конструкції, будови та принципу роботи вакуумного універсального поста ВУП-5М.

9. Освоєння технології одержання тонких металевих плівок (Al, Cu, Cr, Bi, Sn та ін.) методом термічного випаровування.

10. Освоєння технології одержання тонких металевих плівок (Fe, Co, Ni та ін.) методом електронно - променевого випаровування.

11. Вивчення конструкції, будови та принципу дії режимів роботи просвічуючого електронного мікроскопа (ПЕМ).

12. Освоєння технології препарування зразків для проведення мікроскопічних досліджень.

13. Одержання зображення структури, дифракції та мікродифракції за допомогою ПЕМ.

14. Вивчення технологічних процесів одержання гальванічних покриттів.

15. Вивчення технології, принципів проектування та виготовлення друкованих плат

16. Вивчення будови, принципу дії і роботи аналізаторів метану в шахтній атмосфері.

17. Вивчення будови, принципу дії і роботи загально шахтної системи попередження про стан загазованості

18. Вивчення будови, принципу дії і роботи систем локалізації вибухів метану

19. Вивчення будови, принципу дії і роботи портативних аналізаторів метану

20. Вивчення будови, принципу дії і роботи апаратно-програмних комплексів на основі автоматизованих систем з ПЛК.

2.2.2 Заняття та екскурсії під час практики

Заняття під час практики можуть проводитися у вигляді лекцій, семінарів, практичних занять і лабораторних робіт, які сприятимуть поглибленню теоретичних знань.

Орієнтовна тематика лекцій

Для студентів напряму підготовки 6.050802 - Електронні пристрої і системи:

1. Технологічні основи сучасної вакуумної техніки.

2. Використання надвисокого вакууму в науці і технологіях.

3. Досягнення сучасної просвічуючої електронної мікроскопії.

4. Застосування іонної і тунельної мікроскопії в науці і сучасних технологіях.

5. Одержання вакуумних покриттів іонно-плазмовими методами.

6. Технологія одержання і види гальванічних покриттів.

7. Сучасні науковоємнісні фізичні технології.

Екскурсії під час практики проводяться для розширення світогляду і ерудиції студентів. З цією метою екскурсії доцільно проводити не тільки на базі практики, але і на інших підприємствах, закладах і організаціях.

Кількість годин, що відводяться на заняття та екскурсії, не повинна перевищувати 6 годин на тиждень

2.2.3 Навчальні посібники

Для виконання програми практики студентам необхідно вивчити такі навчальні посібники та нормативні документи:

- технічний опис і документацію установок, приладів і пристроїв (в нашому випадку – заводські інструкції для ВУП-5М, ПЕМ, верстатів-автоматів та інших);

- стенди, макети, плакати, проспекти та рекламні листи відповідної продукції;

- методичні рекомендації до лабораторних робіт з дисциплін для студентів напряму підготовки 6.050802 - Електронні пристрої і системи: «Вакуумна техніка», «Електронні системи», «Мікропроцесорна техніка», «Технологічні основи електроніки», «Основи оптоелектроніки» та інші.

Усі вказані посібники, як правило, відсутні в бібліотеці, і знаходяться на робочому місці біля установки чи приладу, в учбово-методичному кабінеті кафедри, яка відповдає за проходження практики, або у відповідних учбових лабораторіях. Керівник практики повинен конкретно вказати студенту, які посібники необхідно вивчити.

2.3 Методичні рекомендації

У зв’язку з великою різницею між навчальною роботою і діяльністю студентів на базі практики, керівником практики повинні бути вказані чіткі і конкретні завдання, дані рекомендації про те, що і як вони повинні зробити для виконання програми практики.

Основна відміна між навчальною роботою і виробничою практикою полягає в тому, що, якщо в першому випадку головна увага приділяється знанням студента, його розумінні фізичної суті явища, то в другому випадку основною задачею є кінцевий практичний результат (вміння ввімкнути установку, прилад чи пристрій, підготувати зразок для дослідження у вигляді тонкої плівки чи покриття, провести відповідні дослідження та ін.). Але, очевидно, що ці два різні види діяльності органічно пов’язані і доповнюють один одного.

2.4 Форми і методи контролю

Студенти-практиканти повинні знати, що на базі практики є система поточного контролю виконання програми практики. Студенти повинні знати, що на базах практики існує установлений режим праці, контроль часу початку та закінчення роботи. Крім цього студент повинен мати завдання з практики, яке потім залишається на кафедрі. Форма завдання може мати, в цілому, довільний вигляд (для прикладу додаток № 2), але обов’язково включати в себе:

- титульну сторінку;

- дати початку і закінчення практики, відповідні підписи студента, керівника практики;

- план роботи з закінченням термінів виконання окремих пунктів програми (проходження інструктажів з охорони праці, вивчення навчальних посібників, відвідування лекційних, семінарських, практичних і лабораторних занять, участь в екскурсіях, проведення практичних робіт, оформлення звіту та ін.);

- анотація звіту студента з його підписом;

- відгук на роботу практиканта керівників.

2.5 Вимоги до звіту

Звіт до практики повинен мати об’єм 25-30 сторінок (формат А4) комп’ютерного тексту з додержанням і виконанням ЄСКД та державних стандартів. Для узагальнення матеріалів, зібраних під час практики і підготовки звіту студентам в кінці практики відводиться 2-3 дні. Складений звіт повинен мати нумерацію сторінок, а аркуші повинні бути зшиті.

Схема звіту повинна бути такою:

- титульний лист (додаток № 1);

- анотація (реферат) до 0,75 сторінки;

- зміст звіту;

- відповіді на питання індивідуальних завдань з ескізами, а при необхідності із теоретичними відомостями;

- висновки по результатам практики;

- література;

- додатки у вигляді креслень і схем.

Звіт перевіряється і затверджується керівниками практики.

2.5.1 Структура та правила оформлення звіту з практики

Структура звіту. Звіт з переддипломної практики має бути виконаним і оформленим з додержанням усіх технічних вимог до наукових робіт. Текст роботи має бути написаний чітким розбірливим почерком (без виправлень) або надрукований на принтері через півтора міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці на одному боці аркуша білого паперу формату А4. Шрифт Тіmes New Romal, 14 пт. Текст розміщується на сторінці, яка обмежується полями: лівим — 25 мм, правим — 15 мм, верхнім — 20 мм, нижнім — 20 мм. Відстань між заголовком і текстом має бути в межах 15—20 мм.

Звіт починається з титульного аркуша, за яким розміщують послідовно: реферат (0,5—1 сторінка), в якому слід вказати загальний обсяг роботи, кількість таблиць, рисунків, ключові поняття і викласти в дуже стислій формі сутність роботи; відгук наукового керівника, зовнішню рецензію, зміст роботи, вступ, перший, другий, третій розділ, висновки, додатки, список використаної літератури. У змісті зазначають початкові сторінки кожного розділу і параграфа. Назви розділів і параграфів у змісті й тексті мають бути однаковими. Вступ, кожний розділ, висновки і список літератури починаються з нової сторінки, а наступний підрозділ — одразу після закінчення попереднього. Текстова частина, рисунки, таблиці мають бути написані чорнилом (пастою) одного кольору (чорного, синього, фіолетового) або надруковані на принтері. Розділи, підрозділи, пункти й підпункти слід нумерувати арабськими цифрами та друкувати з абзацним відступом. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах усього тексту.Номер підрозділу або пункту включає номер розділу і поряд­ковий номер підрозділу або пункту, відокремлені крапкою (1.1, 1.2 і т. ін.). Номер підпункту включає номери розділу, підрозділу, пункту і порядковий номер підпункту, відокремлені крапкою (1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 т.ін.). Після номеру розділу, підрозділу, пункту і підпункту в тексті роботи крапку не ставлять. Висновки повинні бути сформульовані відповідно до змісту роботи, а також містити формулювання розв’язаної проблеми згідно з поставленою метою та актуальністю роботи і отриманими експериментальними дослідженнями. Кількість висновків − порядку п’яти, останній – з охорони праці (для дипломної роботи). Висновки повинні містити слова: «Показано, що …», «Отримано …», «Установлено, що …», які можна пояснити.

Заголовки. Розділи, підрозділи повинні мати заголовки, що чітко й коротко відображають їхній зміст. Заголовки розділів, підрозділів і пунктів слід друкувати з абзацним відступом з великої літери без крапки в кінці та без під креслень. Якщо заголовок складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою. За використання набірних друкарських форм заголовки розділів і підрозділів слід виділяти шрифтом.

Переліки. У тексті пунктів або підпунктів можуть бути переліки. Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс або малу літеру, після якої ставлять дужку. Для подальшої деталізації переліку необхідно використовувати арабські цифри, після яких ставлять дужку.

Таблиці. Назва таблиці має точно і стисло відображати її зміст. Назву слід розміщувати над таблицею. У разі перенесення частини таблиці на ту саму або інші сторінки, назву ставлять тільки над першою частиною таблиці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті, які складаються зі слова «таблиця» із зазначенням її номера. Заголовки стовпців і рядків таблиці слід друкувати з великої літери, підзаголовки стовпців - з малої, якщо вони є продовженням заголовка, або з великої, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять, заголовки і підзаголовки стовпців друкують в однині. Таблиці ліворуч, праворуч і знизу, як правило, обмежують лініями. Горизонтальні й вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, можна не креслити, якщо брак таких не ускладнює користування таблицею. Допускається розмішувати таблиці вздовж довгого боку аркуша. Слово «Таблиця» зазначають один раз ліворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами друкують слова «Продовження таблиці» або «Закінчення таблиці» із зазначенням мера (позначення) таблиці.

Графічний матеріал. Графічний матеріал - рисунки (схеми, діаграми і т. ін.) розміщують у стандарті для встановлення властивостей або характеристик об'єкта, а також для кращого розуміння тексту роботи. На графічний матеріал мають бути посилання в тексті. Графічний матеріал треба розмістити безпосередньо після тексту, в якому про нього згадується вперше, або на наступній сторінці. Графічний матеріал (за винятком графічного матеріалу додатків) слід нумерувати арабськими цифрами наскрізно. Якщо рисунок один, його позначають - Рисунок 1.Дозволяється нумерація графічного матеріалу в межах розділу. Номер рисунка складається в цьому разі з номерів розділу та порядкового номера рисунка, відокремлених крапкою (Рисунок 1.1).

Формули. Формули, за винятком формул, які є у додатках, мають нуме­руватися так: формула (1) або формула (1.2). Посилання у тексті на порядкові номери формули дають у ду­жках. Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснювалися в тексті, мають бути наведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення має починатися словом «де». Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.

Оформлення роботи. Текст основної частини роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти (за необхідності).

Заголовки структурних частин "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ" друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів друкують малими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапками. Заголовки пунктів друкують малими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту. Всі заголовки друкують жирним шрифтом та відокремлюються окремим рядком.

Кожну структурну частину роботи потрібно починати з нової сторінки.

Рисунки й таблиці, які займають площу більше 1/3 сторінки, необхідно виносити на окремі сторінки і такі сторінки в загальний обсяг основного тексту не враховувати.

Нумерація. Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами без крапки у верхньому правому куті аркуша. Нумерація починається з титульного аркуша. На титульному аркуші, завданні, змісті та рефераті номер сторінки не ставиться. Додатки не нумеруються і в загальну кількість сторінок не входять.

Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Наприклад:

РОЗДІЛ 1

ЕЛЕКТРОФІЗИЧНІ ТА МАГНІТОРЕЗИСТИВНІ ВЛАСТИВОСТІ БАГАТОПЛІВКОВИХ СИСТЕМ

Підрозділи нумеруються в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: "2.3." (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому самому рядку наводять заголовок підрозділу.

Пункти нумеруються в межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: "1.3.2." (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому самому рядку наводять заголовок пункту.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими самими правилами, як пункти.

Номер рисунка повинен складатися з номера розділу і порядкового номера рисунка, між якими ставиться крапка (наприклад: Рис.1.1. (перший рисунок першого розділу). Номер рисунка та його назва розміщуються під ним.

Наприклад:

Рис. 1.1. Блок − схема високовакуумної установки:

1 – робоча камера;

2 – форнасос;

3 – магніторозрядний насос

Таблиці нумерують послідовно в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: Таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу). При перенесенні таблиці на іншу сторінку слово «Таблиця» і її номер вказують один раз справа перед першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовж. табл.1.2». Назву таблиці наводять жирним шрифтом і розміщують посередині рядка.

Наприклад:

Таблиця 1.1

Результати розрахунку електронограм для двошарових плівок

Формули та рівняння в тексті роботи (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу подвійною нумерацію. Номер формули (рівняння) складається з номера розділу та порядкового номера формули (рівняння) у цьому розділі, розділених крапкою. Номери формул (рівнянь) пишуться в круглих дужках біля правого поля аркуша на рівні формули (рівняння), (наприклад: "(3.1)" – перша формула третього розділу) і номер присвоюється лише тим формулам (рівнянням), на які буде далі посилання.

При оформленні формул і рівнянь необхідно дотримуватися таких правил:

– формули і рівняння потрібно виділяти від тексту в окремий рядок і розміщувати посередині рядка. Вище й нижче кожної формули і рівняння залишається по одному вільному рядку;

– якщо формула або рівняння не вміщаються в один рядок, вони повинні бути перенесені після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (–) і множення (х). При цьому повторюють знак на початку наступного рядка;

– посилання на формули у тексті роботи подаються в круглих дужках;

– пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу або рівняння, потрібно подавати безпосередньо під формулою або рівнянням у тій самій послідовності, у якій вони подані у формулі (рівнянні), але за винятком тих, про які вже згадувалось у тексті вище. Значення кожного символа потрібно подавати через крапку з комою з абзацу та нового рядка, перший рядок пояснення починають зі слів "де" без абзацу, наприклад:

, (1.1)

де d_hkl – міжплощинна відстань (hkl – індекси Міллера);

q – кут відбиття;

n – порядок відбиття хвилі;

l – довжина хвилі.

Після розшифрування символів з абзацу йде текст (вільний рядок не залишається).

Правила цитування та посилання на використані джерела. При написанні звіту з практики студент повинен давати посилання на джерела, матеріали з яких наводяться в роботі або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена робота. Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таб­лиць, формул з джерела, на яке дано посилання в роботі. Посилання додаються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у спис­ку літератури (наприклад: [4]).

Список використаних джерел. При написанні роботи дипломник зобов'язаний давати посилання на літературні джерела та матеріали, які використовувалися в його роботі. Такі посилання дають можливість знайти відповідні джерела й перевірити правильність цитування. Посилання на літературні джерела в тексті наводять відповідно до номера бібліографічного списку. Номер джерела записують у квадратних дужках. У літературному огляді посилання обов'язково проставляють у тексті, у підписах до рисунків і в заголовках до таблиць. Література наводиться на мові оригіналу (українською, російською, англійською та ін.).

Закінчений звіт з практики повинен мати на титульному аркуші підписи: студента та керівника.

Джерела розміщують одне за одним у порядку появи посилань у тексті роботи, де зазначають у квадратних дужках номер джерела.

Книга

Якщо один автор:

Прізвище та ініціали автора. Назва книги/ І. П/б. Прізвище автора.− Місто: Видавництво, рік.− загальна кількість сторінок.

Наприклад:

Болеста І. К. Фізика твердого тіла/ І. К. Болеста. − Львів: Центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. − 480 с.

Якщо два автори:

Прізвище та ініціали першого автора. Назва книги/ І. П/б. Прізвище авторів. − Місто: Видавництво, рік. − загальна кількість сторінок.

Наприклад:

Проценко І. Ю. Технологія одержання і фізичні властивості плівкових матеріалів та основи мікроелектроніки: лабораторні і практичні заняття: навч. посіб./ І. Ю. Проценко, Л. В. Однодворець.− Суми: Сумський державний університет, 2011.− 232 с.

Якщо три автори:

Прізвище та ініціали першого автора. Назва книги: що за книга?/ І. П/б. Прізвище авторів.− Місто: Видавництво, рік.− загальна кількість сторінок.

Наприклад:

Проценко І. Ю. Прилади і методи дослідження плівкових матеріалів: навч. посіб./ І. Ю. Проценко, А. М. Чорноус, С. І. Проценко. − Суми: Вид-во СумДУ, 2007.− 264 с.

Якщо чотири автори:

Назва книги / І. П/б. Прізвище авторів.− Місто: Видавництво, рік. − загальна кількість сторінок.

Наприклад:

Структура, дифузійні процеси і магніторезистивні та електрофізичні властивості плівкових матеріалів: монографія / С. І. Проценко, І. В. Чешко, Л. В. Однодворець, І. М. Пазуха; за загальною редакцією проф. І. Ю. Проценка.− Суми: Вид-во СумДУ, 2008.− 197 с.

Якщо п’ять і більше авторів:

Назва книги / І. П/б. Прізвище трьох авторів та ін.− Місто: Видавництво, рік. − загальна кількість сторінок.

Якщо в публікації 1−3 автора, то на першу позицію виноситься прізвище та ініціали першого автора, а якщо в публікації 4 і більше авторів, то на першу позицію не виноситься прізвище та ініціали автора.

Стаття у книзі

Назва статті/ І. П/б. Прізвище трьох авторів та ін. // Назва книги.− Місто: Видавництво, рік.− Том, номер.− Сторінки.

Наприклад:

Тензорезистивні властивості багатошарових плівок Ni/V, Ni/Ti та Cr/Fe / В. В. Бібик, Т. М. Гричановська, Л. В. Однодворець та ін. // Харьковская нанотехнологическая Ассамблея-2007.− Харків, 2007.− Том ІІ. Тонкие пленки,− С. 108-119.

Журнальна стаття

Назва статті / І. П/б. Прізвище трьох авторів та ін. // Назва журналу.− Рік.− Том, номер.− Сторінки.

Наприклад:

Electrophysical properties of Ni/V and Cr/Fe multilayer / L. Odnodvorets, S. Protsenko, O. Synashenko et oll. // Cryst. Res. Technol.− 2008.− Vol. 44.− P. 74-81.

Теза доповіді

Назва тези / І. П/б. Прізвище трьох авторів та ін. // Назва конференції.− Місто: Видавництво, рік. − Сторінка.

Наприклад:

Магніторезистивні властивості плівкових матеріалів на основі Fe і Pd та Fe і Cu / Л. В. Однодворець, О. В. Синашенко, О. П. Ткач та ін. // Матеріали ІІ-ї Міжнародної конференції «Сучасні проблеми фізики конденсованого стану». − Київ: КНУ ім. Т. Г. Шевченка, 2010. − С. 17.

Дисертація

Прізвище та ініціали автора. Назва дисертації: дис.... науковий ступінь: шифр спеціальності / П. І. П/б повністю.− Місто, рік. − кількість сторінок.

Наприклад:

Сынашенко О. В. Электро- и магниторезистивные свойства пленочных систем на основе Cr, Cu и Fe в условиях взаимной диффузии атомов: дисс. … кандидата физ.-мат. наук: 01.04.07/ Сынашенко Оксана Владимировна.− Сумы, 2011.− 157 с.

Автореферат дисертації

Прізвище та ініціали автора. Назва дисертації: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фіз.-мат. наук: спец. шифр «Назва спеціальності» / П. І. П/б повністю.− Місто, рік. − кількість сторінок.

Наприклад:

Великодний Д.В. Тензорезистивні властивості плівкових систем Cu/Cr і Fe/Cr в області пружної і пластичної деформації: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фіз.-мат. наук: спец. 01.04.01 «Фізика приладів, елементів і систем» / Великодний Дмитро Володимирович.− Суми, 2009.− 24 с.

2.6 Підведення підсумків практики

Підсумки практики підводяться у процесі складання студентом заліку комісії, яка призначається завідуючим кафедри. Диференційна оцінка з практики враховується на рівні з іншими оцінками при нарахуванні стипендії. Студент, що не виконав програму практики і отримав незадовільний відгук на базі практики або незадовільну оцінку при складанні заліку, направляється на практику вдруге в період канікул або відраховується з навчального закладу.

Додаток А

(довідковий)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОНОТОПСЬКИЙ ІНСТИТУТ

Центр заочної, дистанційної та вечірньої форм навчання

Кафедра фундаментальних і

загальнонаукових дисциплін

З В І Т

з виробничої практики

Керівник від бази практики _______________

Керівник від кафедри _______________

Студент-практикант,

групи ЕП- _______________

Конотоп 2014

Додаток Б

(довідковий)

Сумський державний університет

Центр заочної, дистанційної та вечірньої форм навчання

Кафедра фундаментальних і загальнонаукових дисциплін

З А В Д А Н Н Я

з виробничої практики

студента V курсу, групи ЕП_з-__

Початок Кінець

практики ____________ практики _____________

Відповідальний

від кафедри _______________

Студент-практикант _______________

Конотоп 2014

1. Тема індивідуального завдання: ______________________________________________________________________________________________________

2. База практики________________________________________

3. План проходження практики:

4. Анотація звіту студента: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________