Додаток 5

Орієнтовна схема порівняльного (оцінка - самооцінка) аналізу лекції

СХЕМА

ПОРІВНЯЛЬНОГО (ОЦІНКА – САМООЦІНКА) АНАЛІЗУ ЛЕКЦІЇ

Прізвище, ім'я та по батькові викладача, науковий ступінь, вчене звання, посада_____________________________________________________________

Дата проведення____________________________________________________

Курс______________________________________________________________

Факультет_________________________________________________________

Тема______________________________________________________________

Таблиця 1.

Результати порівняльного аналізу лекції

ЗАВДАННЯ 2. Відвідати практичне (лабораторно-практичне) заняття чи семінар (за фахом магістранта) і провести його аспектний аналіз за схемою.

Готуючись до відвідання практичного (семінарського, лабораторно-практичного) заняття, необхідно погодити свої дії з керівником практики і викладачем, заняття якого планується відвідати, а також:

- визначити мету і завдання відвідання;

- ознайомитись з робочою програмою дисципліни, визначити місце і роль заняття в системі навчального процесу;

- в процесі бесіди з викладачем визначити, які дидактичні, виховні завдання та завдання розвитку особистості студента він плакує вирішити під час заняття.

Попередньо слід визначити місце і час проведення заняття і прийти в аудиторію за 5-7 хвилин до його початку. Результати аналізу навчального заняття записують у щоденник педагогічної практики. До початку занять в ньому бажано записати такі загальні дані:

- дату проведення заняття;

- прізвище, ім'я, по-батькові, вчене звання та науковий ступінь викладача;

- назву дисципліни;

- тему та завдання заняття;

- місце і час проведення заняття;

- кількість студентів, присутніх на занятті.

Схема аспектного аналізу навчального заняття вміщує такі блоки:

Блок 1. Загальні дані: дата, група, курс, прізвище, ім'я, по батькові викладача; кількість студентів, які присутні на занятті; місце проведення заняття: аудиторія, лабораторія, кабінет; обладнання приміщення, його відповідність санітарно-гігієнічним, естетичним та педагогічним вимогам; тема, мета та завдання заняття.

Блок 2. Реалізація принципу спрямованості навчання на вирішення у взаємозв'язку дидактичних, виховних завдань та завдань розвитку особистості студента:

- відповідність завдань, які запланував викладач для вирішення на занятті, вимогам навчальних програм, змісту навчального матеріалу, сучасному стану наукової думки;

- конкретність і взаємозв'язок завдань навчання, виховання та розвитку особистості студента, їх відповідність рівню знань та вихованості студентів, їх індивідуальним особливостям;

- методи і прийоми пояснення сутності дидактичних завдань, стимулювання навчально-пізнавальної активності студентів;

- наявність етапу актуалізації опорних знань та суб'єктивного досвіду студентів, мотивації самостійної роботи, постановки мети її виконання.

- урахування інтересів та потреб студентів при організації їх самостійної роботи (пропозиції альтернативних, добровільних, самостійних завдань тощо).

Блок 3. Реалізація принципу створення необхідних умов для навчання:

- санітарно-гігієнічні умови: чистота і освітленість приміщення, забезпечення оптимального температурного режиму, наявність побічних звуків, вентиляція приміщення тощо;

- обладнання: підготовка до заняття наочності, дошки (крейда, ганчірка), технічних засобів, їх використання на занятті (відповідність віку студентів, ефективність, доцільність);

- готовність студентів до заняття (запізнення, наявність на столах підручників, конспектів тощо);

- готовність викладача до заняття, пунктуальність у початку занять, підготовка робочого місця, позитивний емоційний настрій та створення психологічної комфортності в процесі спілкування зі студентами, темп і тембр мовлення;

- педагогічна доцільність розподілу часу на занятті. Чи були помічені нераціональні витрати часу? Чим можна їх пояснити?

Блок 4. Реалізація принципу науковості навчання.

Відповідність навчального матеріалу змісту навчальної програми дисципліни:

- актуальність матеріалу, дібраного викладачем для обговорення, його відповідність історії науки та сучасній науковій думці. Використання на заняттях інформації про останні досягнення в конкретній науковій галузі;

- використання виховних можливостей навчального матеріалу для формування наукового світогляду студентів;

- розвиток у студентів умінь наукового пошуку (планомірно спостерігати і аналізувати явища, фіксувати і узагальнювати результати спостережень, раціонально використовувати наукову літературу, науково-бібліографічний апарат, INTERNET-ресурси і т.д.), ознайомлення з засобами наукової організації праці, формування умінь вести наукову дискусію тощо.

Блок5. Реалізація принципу систематичності і послідовності навчання:

- логіка і послідовність розкриття викладачем (чи студентами під його керівництвом) змісту навчального матеріалу;

- використання раніше вивченого матеріалу, суб'єктивного досвіду студентів для подальшого руху вперед;

- система організації повторення раніше вивченого матеріалу;

- використання міжпредметних зв'язків;

- забезпечення на занятті послідовності у використанні студентами знань і умінь;

- навчання студентів прийомам раціонального планування навчальної діяльності (складання опорних конспектів, структурно-логічних схем вивченого матеріалу, тез доповідей і т.п.).

Блок 6. Реалізація принципу доступності навчання:

- система і логічна послідовність запитань і завдань, запропонованих викладачем;

- раціональність проектування завдань заняття. Оптимальність визначення викладачем змісту, методів і прийомів, темпів навчання з урахуванням реальних навчальних можливостей студентів і перспектив їх подальшої професійної діяльності;

- методи індивідуальної допомоги «проблемним» студентам в. організації аудиторної і позаудиторної самостійної роботи.

Блок 7. Реалізація принципу свідомості, активності і самостійності студентів в навчально-пізнавальній діяльності:

- використання викладачем різноманітних методів стимулювання творчої активності студентів (ділові ігри, дискусії, вирішення проблемних ситуацій, прийомів «гірлянда асоціацій», брейн-стормінг та ін.);

- організація репродуктивно-творчої, творчої та науково-дослідницької роботи студентів;

- роль і місце самостійної роботи студентів у процесі заняття;

- використання на занятті результатів самостійної та науково-дослідної роботи студентів.

Блок 8. Реалізація принципу наочності навчання:

- педагогічна доцільність використання різних варіантів словесних, наочних і практичних методів навчання;

- раціональність використання наочності, технічних засобів навчання, комп'ютерна підтримка навчального процесу.

Блок 9. Реалізація принципу зв’язку теорії з практикою:

- демонстрація практичної значущості теми, яка вивчається;

- звернення до новітніх досягнень науки, техніки, проблем соціально-економічного життя України, області, міста;

- використання життєвого досвіду студента у вирішенні конкретних навчально-пізнавальних проблем;

- виконання завдань, які мають практичну значущість для розвитку сільськогосподарської галузі, науки, техніки;

- пропозиція студентам завдань, виконання яких вимагає
звернення до аналізу науково-популярної, технічної, довідкової
літератури, INTERNET-ресурсів тощо.

Блок 10. Реалізація принципу безперервності екологічного навчання:

- застосування форм і методів формальної і неформальної
екологічної освіти;

- зв'язок теми заняття з екологічною проблематикою;

- застосування внутрішньо дисциплінарного підходу до формальної екологічної освіти.

Блок 11. Висновки і рекомендації:

- вирішення викладачем прогнозованих завдань навчання,
виховання та розвитку студентів;

- реалізація викладачем у взаємозв'язку принципів дидактики вищої школи;

- Ваші пропозиції щодо удосконалення навчально-виховного процесу.

ЗАВДАННЯ 3. Оцінити вплив стилю педагогічного спілкування на психологічний клімат у студентській групі під час заняття.

Оцінку слід проводити за оцінкою тональності настрою студентів на занятті та активності їх навчально-пізнавальної діяльності. При цьому під «психологічним кліматом» розуміють як загальний соціально-психологічний стан студентського колективу, безпосередніми складовими якого є емоційна атмосфера, так і домінуючий в аудиторії настрій та рівень активності студентів. Сутність оцінювання полягає в тому, що кожному студенту пропонується оцінити свій стан після проведеного навчального заняття (лекції, семінарсько-практичного заняття тощо).

Виховна робота наставника студентської групи

ЗАВДАННЯ 1. Проведіть соціометричне дослідження студентської групи за запропонованою нижче методикою та розрахуйте: а) індекс соціометричного статусу одного зі студентів; б) індекс соціометричної експансивності; в) індекс згуртованості групи; г) індекс групової інтеграції.

2. Оформіть соціограми групи за формальними і неформальними ознаками.

3. Опишіть особливості міжособистісних взаємовідносин у студентській групі, користуючись методикою соціометричного дослідження.

4. Обговоріть результати соціометричного дослідження з куратором студентської групи.

5. Запропонуйте методи підвищення соціометричного статусу «відторгнених». Які індивідуальні виховні заходи, на Ваш погляд, повинен здійснювати куратор у цьому напрямку?

6. Запропонуйте психолого-педагогічні методи підвищення індексузгуртованості студентської групи.

ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ СТАЖУВАННЯ З ФАХУ (ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ) СТУДЕНТІВ МАГІСТРАТУРИ

Результати педагогічної практики можуть бути оцінені за шкалою «зараховано» чи «не зараховано». Оцінка «зараховано» виставляється за умов, коли:

а) програма педагогічної практики виконана магістрантом у повному обсязі;

б) проведене магістрантом навчальне заняття оцінене оцінкою «відмінно», «добре» чи «задовільно»;

в) звітна документація, підготовлена за результатами проходження педагогічної практики оцінена на «відмінно», «добре» чи «задовільно»;

г) звітна документація подана вчасно (не пізніше 7 днів після завершення практики).

Якщо практика не зарахована, то магістрантові призначається додатковий термін її повторного проходження, керівник практики і висуваються вимоги до її проходження та оцінювання результатів.

Рекомендована література

1. Про вищу освіту: Закон України. – № 2984-11.–17 січня 2002 р.

2. Аксьонова О.В. Методика викладання економічних дисциплін: підруч. – К.: КНЕУ.– 2006.– 654 с.

3. Аксьонова О.В. Методика викладання економіки: навч.-метод. посіб. – К.: КНЕУ, 1998.–280 с.

4. Балягіна І.А., Богорад М.А., Ковальчук Г.О. Методика викладання економіки: Навч.- метод. посіб. для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2005.– 341 с.

5. Высшая школа в США: социально-политический аспект. / Л.Н. Пивнева Харьковский государственный педагогический институт им. Г.С. Сковороды. – Харьков, 1992.

6. Головчук А.Ф, Іщенко Т.Д., Акімов О.О. та ін. Університетська освіта в Україні та Болонський процес: навчальний посібник і термінологічний словник / За ред. А.Ф. Головчука.– К.: Аграрна освіта, 2007.– 83 с.

7. Мистецтво бути викладачем: Практичний посібник. А. Брінклі, Б. Десанте, М. Флегм К.: Навчально-методичний центр «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2003.– 257 с.

8. Осовська Г.В. Методика викладання менеджменту: навч. посіб.– Житомир: ЖІТІ.– 166 с.

9. Павловська Л.Д. Рекомендації до методики та активізації викладання економічних дисциплін.– Житомир, 2004. – 34 с.

10. Сучасні тренінгові технології навчання і ведення бізнесу: В 6-ти кн. кн. 2: Методичне керівництво для викладачів-тренерів: Навч.-метод. посібник / А.Ф. Павленко, С.В. Степаненко, А.М. Колот, К.: КНЕУ, 2003.– 369 с.