Театральне мистецтво реалізму: драми Ф.Шіллера, В.Гюго, Б.Шоу, Г.Ібсена, А.Чехова, М.Гоголя

В архітектурі утверджується стиль ампір, еклектика.

4. Натуралізм виник як логічне продовження розвитку реалізму. Найяскравіші представники: Е.Золя як теоретик напряму, брати Е. та Ж.Ґонкури, Г.Гауптман, В.Крестовський («Петербурзькі таємниці»).

5. Імпресіонізм. Походження назви культурної течії від назви картини К.Моне «Враження. Схід сонця».

Художні твори: Е.Мане – «Бар у Фолі Бержер», «Сніданок на траві»; К.Моне – «Жінки в саду», «Бульвар Капуцинок у Парижі»; О.Ренуара – «Гойдалка», «Молодий солдат», «Оголена»; К.Піссаро – «Бульвар Монмартр»; Е.Дега – «Блакитні танцівниці», Ж.Сера, А.Сіслея.

Скульптурна пластика (О.Роден – «Вічна весна», «Мислитель»).

Музична культура (К.Дебюссі, М.Равель, ранній І.Стравинський).

Література (П.Варлен, А.Рембо, брати Ґонкури, ранній Р.-М.Рільке).

Як напрямок мистецтва імпресіонізм проіснував відносно недовго. Художники – імпресіоністи з 1874 по 1886 рр. влаштували лише вісім виставок, жодна з яких не принесла їм великого успіху. За життя більшості з них не вдалося завоювати визнання публіки. На їхню долю випали злидні і поневіряння. Однак їх внесок у подальший розвиток образотворчого мистецтва важко переоцінити. Послідовниками і творчими нащадками імпресіоністів стали майже всі видатні художники кінця ХІХ – початку ХХ ст. (художники-реалісти І.Репін, В.Сєров, І.Грабарь, К.Коровін та ін.).

6. Новим напрямком в історії культури став декаданс (з франц. «занепад»). Головна особливість декадансу – заперечення реальності. Як своєрідне світовідчуття декаданс отримав філософське обґрунтування у волюнтаризмі А.Шопенгауера; екзистенціалізмі С.К’єркегора; «філософії життя» Ф.Ніцше і В.Дільтея; у психоаналізі З.Фрейда.

У літературі одним з останніх романтиків і одним з перших і найяскравіших декадентів був французький поет Шарль Бодлер, його поетична збірка «Квіти зла» на довгий час закріпила за ним славу «співця зла».

Найпомітнішою літературною течією в декадентстві був символізм, який зародився у творчості французьких поетів П.Варлена, А.Рембо, С.Малларме, російських символістів – О.Блока, Д.Мережковського, З.Ґіппіус, В.Брюсова.

Одним з перших напрямків декадансу у живописі став постімпресіонізм, представлений у творчості П.Сезана – «Берег Марни», «Гравці у карти»; В.Ван-Ґоґа – «Таїтянська пастораль», П.Ґоґена.

У кінці ХІХ ст. починає формуватися культурний напрямок, який дістав назву модернізм. У цьому стилі працювали російський художник і скульптор М.Врубель – «Демон», «Демон повалений»; норвезький художник Е.Мунк «Весна», «Крик»; французький композитор М.Равель – «Балеро».

ХІХ ст. стало одним з найнасиченіших у розвитку світової культури.