Доцільність співвідношення цілорічних і сезонних готельних послуг для різних регіонів країни

Сезонний туризм - це відвідування туристської місцевості у певний час року. Сезонний туризм поділяють на: Односезонний туризм поширений у тих районах, які відвідують у певний час року, переважно влітку або взимку. Двосезонний туризм характеризується туристичними потоками і влітку, і взимку. Сезони туристичної активності:1. Сезон пік - період, найбільш сприятливий для організації рекреаційної діяльності людей, що характеризується максимальною щільністю туристів і найбільш комфортними умовами для рекреації.2. Сезон високий - період найбільшої ділової активності на туристичному ринку, час дії найбільш високих тарифів на туристський продукт і послуги.3. Сезон низький - сезон зниження ділової активності на туристичному ринку, для якого характерні найнижчі ціни на туристський продукт і послуги.4. Сезон "мертвий" - період, максимально несприятливий для організації рекреаційної діяльності (наприклад, дискомфорт-ні погодні умови). Сезонність у туризмі визначається місцевими природно-кліматичними умовами та ресурсами загалом, порою року (шкільні та студентські канікули, масові відпустки) та іншими факторами. Сезонні коливання і кліматичні умови: o в північній півкулі попит на туристсько-рекреаційні послуги більш інтенсивний в третьому кварталі року, а також ггід час різдвяних і великодніх канікул;o сезонність попиту різна і залежить від виду туризму і території його освоєння. Так, лікувально-пізнавальний туризм схильний до сезонності меншою мірою, а курортний і гірськолижний - більшою мірою;o кожна дестинація може зовсім по-різному заповнюватися туристами протягом року - попит на туристські послуги в окремому районі, країні, в масштабах всієї планети різний. Особливо від фактора сезонності страждають курортні готелі. Справа в тому, що в економіці підприємства є такі поняття, як постійні і змінні витрати. Так, платежі за ремонт устаткування відносяться до витрат змінних. А от, наприклад, зарплата штатних працівників - це витрати постійні. Також, незалежно від завантаження готелю, готельєр зобов'язаний підтримувати громадські приміщення в чистоті, платити за обігрів всього будинку. З цієї причини багато курортних готелів в низький сезон закриваються. Зацікавленість у праці організувати складно, тому що не працює основний метод стимулювання співробітників - кар'єрна драбина. З проблемою сезонності в туризмі в різних країнах борються по-різному. Так західна система поділу відпустки на дві частини - це якраз один з методів, завдяки якому намагаються диверсифікувати (розпорошити) навантаження на готельні площі рівномірно протягом року. Те ж саме відноситься і до дитячих канікул. Так, наприклад, у Великобританії не має тримісячних шкільних канікул, тут на рівні Палати Лордів вирішувалося питання рівномірного розподілу відпочинку за сезонами (а точніше, відпочиваючих). Міжсезонний туризм - це відвідування туристської місцевості у певний час року, що припадає на період між сезонами туристичної активності. Міжсезонний туризм обирають здебільшого туристи вікової категорії старше 55 років із Західної Європи. У період міжсезоння море має свій шарм: морське повітря свіже і прозоре, пляжі пусті, і ідеальні для довгих прогулянок. Базовими плюсами міжсезонного туризму є: низька вартість туру, відсутність спеки, відсутність наповнених рекреантами пляжів та втомлених від туристів гідів, нема накладок з наявністю вільних місць та нескінченним очікуванням офіціанта в переповненому ресторані.