Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Генетичний код нації





Першим було Слово! Бо приходить воно до нас ще з материнською колисковою піснею, тихою казкою, доброю ласкою. Українська мова – це наша мудра Берегиня, що не давала погаснути родинному вогнищу українства впродовж століть, піднісши народ на високий Олімп волелюбності, гордості, незнищенності духу. 9 листопада було встановлене свято, котре повсякчас залишається в нашому серці й душі – День української писемності та мови.

Ми небезпідставно пишаємося тим, що українська мова – одна з найдавніших, найбагатших і найдосконаліших мов світу, яка свою історію веде від праслов’янської мовної єдності. Вона по праву належить до тридцяти найпоширеніших мов світу. Тисячолітню традицію має і наша писемність: від літопису Нестора й «Слова о полку Ігоревім» – до нашого часу. Це – наша історична пам`ять, невичерпна духовна й культурна скарбниця, живий нерозривний зв`язок між тисячолітнім минулим, сучасністю та майбутнім українського народу. А ще – і це найважливіше – мова цементує, з’єднує, згуртовує націю, є важливим чинником самовизнання нації, надійною основою розвитку країни. Саме мова є генетичним кодом нації. Без рідної мови жодна людина не здатна почуватися повноцінною частиною свого народу, його історії та культури. Велика українська поетеса Ліна Костенко зазначає: «Нації вмирають не відразу, спочатку їм відбирає мову». Мова – це душа мільйонів українців, і збереження цієї душі залежить від кожного з нас.

(200 слів) (З газети)

 

Тебе кохаючи, загублю душу....

Кохання - одне з найкращих і найглибших людських почуттів, невичерпне та вічне, як саме життя. Його сила облагороджує, робить людину добрішою і кращою, спрямовує на героїчні вчинки, а іноді змушує тяжко страждати.

«Я тебе кохаю...» Різні віки, різні мови... Все різне. Єдине кохання.

У ІІІ ст. н.е. римський імператор видав наказ, який забороняв людям одружуватися. Молодий єпископ Валентин, бачачи страждання закоханих, вінчав їх таємно. Про порушення імператорського наказу довідалися законники. За цю "злочинну діяльність" імператор наказав кинути злісного порушника до в’язниці.

Іронія долі чи черговий жарт Ерота, але там молодий єпископ закохується у сліпу дочку наглядача. Кохання — гаряче, мов вогонь, і швидкоплинне, як спалах блискавиці, заполонило серця молодих людей. Воно народилося, спалахнуло і вмерло, бо Валентина стратили. Перед смертю він послав коханій дівчині прощальну записку з однією короткою фразою: «Від Валентина».

Так і мандрують із того часу «Валентини» — послання закоханих, а 14 лютого — день смерті єпископа Валентина — святкують у всьому світі й називають днем закоханих.

Любов, таємнича і загадкова, стояла і стоїть біля витоків тих миттєвостей, коли в душах людських виникає щось незбагненно животворяще, викликає подив і захоплення, вводить у світ краси й величі.

(189 слів) (З книги)

 

 

Рум’янець осені

У кожної пори року – своя вершина. В осені це – жовтень. Лебедина пісня року. Йменувався він і рум’янцем, і корінником осені. Багряні жовтневі райдуги, золотінь флори й дали десятому місяцеві року таку чудову назву – жовтень. Утім, росіяни, естонці, угорці, німці, голландці, шведи й досі послуговуються найменням “октобер”, прийнятим ще до реформи давньоримського сонячного календаря, коли місяць був восьмим.

Метеорологи початком осені вважають осіннє рівнодення, а фенологи поділяють її на два періоди: перший – від заморозків і до закінчення опадання листя з дерев та чагарників, другий – від кінця падолисту до початку зими. У народі кажуть: «Жовтень за день сім жінок міняє: сіє, віє, крутить, мутить, рве, зверху ллє, ще й знизу мете.»

У жовтні завершується період збирання цілющих рослин: плодів брусниці, бузини, калини, глоду, журавлини, ялівцю, горобини, шипшини, коренів валеріани, петрових батогів, аїру, лопуха, кульбаби лікарської, чоловічої папороті, оману високого тощо. Ще можна помилуватися останніми квітами: айстрами, хризантемами, чорнобривцями. Ще жовтіють любочки осінні, золотом сяє пижмо, не бояться можливих приморозків суцвіття свербіжниці, білі кошики деревію. Ми, люди, не вельми вміємо цінувати це багатство, вважаючи, що воно було, є й буде. І тільки коли вже опадає лист – милуємося ним.

(187 слів) (З книги)

 

Date: 2015-08-15; view: 962; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.007 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию