Тема 7. Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій наприкінці XVIII – у XIX ст

Адміністративно-територіальний устрій та регіо­нальний поділ українських земель у складі Російської та Австрійської імперій. Чисельність насе­лення та його етнічний склад. Національне і соціальне становище українців. Реформи Марії-Терезії та Йосифа II у Галичині, на Буковині, в Закарпатті.

Україна в російсько-турецькій війні 1806-1812 років. Російсько-французька війна 1812 р. і Україна. Україна в планах Наполеона. Місце України в росій­сько-турецькій війні 1828-1829 pp. Азовське козаць­ке військо.

Стан сільського господарства й розвиток аграрних відносин у першій половині XIX ст. Початок промислової революції. Міста. Зростання морських портів. Роз­виток внутрішньої торгівлі. Місце України в зовнішній торгівлі Російської імперії.

Національна ідея в суспільно-політичному русі України кінця XVIII – першої половини ХІХ ст. Заходи українського дворянства щодо відновлення автономії України. «Історія Русів».

Масонство в Україні. Україна в програмних до­кументах декабристів. Повстання Чернігівського полку. Польське повстання 1830-1831 pp. та Україна.

Поширення української національ­ної ідеї в середовищі греко-католицьких священиків. «Руська трійця», її діяльність. М.Шашкевич. «Русалка Дністрова». Значення «Руської трійці» для розгортан­ня національно-визвольного руху.

Утворення Кирило-Мефодіївського братства. Про­грамні документи й громадсько-політична діяльність братчиків. Значення Кирило-Мефодіївського товари­ства для розгортання національно-визвольного руху. Місце Т.Шевченка в українському національному відродженні.

Характер політики російського царизму щодо Ук­раїни. Посилення національного та соціального гніту. Форми й характер протесту українського населення. Найбільші заворушення козаків, селян та військових поселенців. Селянські виступи під проводом У.Кармелюка. «Київська козаччина» 1855 р.

Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848-1849 pp. у Австрійській імперії. Утворення та діяльність Головної руської ради. «Зоря Галицька». Українське питання на Слов'янському з'їзді у Празі.

Визвольний рух на Буковині та в Закарпатті. Селянське повстання під проводом Л.Кобилиці. Наслідки та значення подій 1848–1849 pp. на західноукраїнських землях.

Особливості соціально-економічного розвитку Наддніпрянщини напередодні селянської реформи 1861 р. Кримська війна і загострення соціально-еконо­мічної ситуації. Селянська реформа в Україні. Рефор­ми адміністративно-політичного управління 60–70-х років ХІХ ст.

Економічна політика російського царизму в Україні в пореформений період. Аграрні відносини. Поширен­ня вільнонайманої праці. Особ­ливості індустріалізації в Україні. Міста. Розширення внутрішнього ринку. Торгівля.

Вплив аграрної реформи 1848 р. на розвиток еко­номіки західноукраїнських земель. Зміни в сільському господарстві. Початок тру­дової еміграції українців. Формування фабрично-за­водської промисловості у західноукраїнських землях. Нафтові промисли в Бори­славі й Дрогобичі. Розвиток торгівлі й галицьких міст. Львів.

Суспільно-політичний рух наприкінці 50 – в 60-х pp. ХІХ ст. Початок громадівського руху. Петербурзька грома­да. «Основа». П.Куліш. Діяльність Київської та інших громад. В.Антонович. Валуєвський циркуляр. Польське повстання 1863-1864 pp. і Україна.

Національна політика російського царизму щодо Ук­раїни у 70 – 90-х роках XIX ст. Відродження громадівського руху. Стара Київська громада. Заснування і діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства». «Київський теле­граф». Емський указ. М.Драгоманов, його діяльність за кордоном. Братство тарасівців. Створення Загальноукраїнської безпартійної організації (ЗУБО). Російський гро­мадсько-політичний рух народників в Україні.

Основні течії суспільно-політичного руху другої половини ХІХ ст. в західноукраїнських землях: москвофіли та наро­довці. Заснування й діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта» і Літературного товариства ім. Т.Шевченка.

Піднесення національно-визвольного руху на західно­українських землях у другій половині 70 – 90-х pp. XIX ст. Діяльність галицьких народовців у другій половині 1870 – 1880-х pp. Розгортання руху народовців на Буко­вині та в Закарпатті. Радикальний рух у Галичині. «Новоерівська» політика народовців. Утворення пер­шої політичної партії в Україні (РУРП). Іван Франко, його роль у розвитку суспільно-політичної дум­ки. «Україна ірредента» Ю.Бачинського. Утворення УНДП та УСДП. Самостійницька позиція партій За­хідної України.

Особливості розвитку культури в першій половині ХІХ ст. Освіта. Відкриття вищих і середніх навчальних закладів у містах Украї­ни. Наука. Праці з історії України: М.Бантиш-Каменського, М.Маркевича, М.Костомарова, М.Мак­симовича. Видатні українські вчені: М.Максимович, М.Остроградський. Нова українська література. І.Кот­ляревський, Т.Шевченко, Г.Квітка-Основ'яненко, П.Гулак-Артемовський, Є.Гребінка, П.Куліш. Усна народна творчість. Кобзарі. Музика. Театр. Архітек­тура та містобудування. Живопис. Графіка.

Особливості розвитку української культури в другій половині ХІХ ст. Освіта. Недільні школи в Наддніпрянській Україні. Діяльність у Гали­чині товариства «Просвіта». Відкриття вищих навчаль­них закладів. Відкриття кафедри історії України у Львівському університеті. Наука. Створення Науково­го товариства ім. Т.Шевченка, його творчий доробок. М.Грушевський — організатор української науки. Література. Драматургія. Архітектура та містобудуван­ня. Живопис. Музика. Народження національного гімну «Ще не вмерла України і слава, і воля». Українські підприємці-благодійники.

Методичні рекомендації:

Абітурієнти повинні аналізувати адміністративно-територіальні та суспільно-політичні зміни, що відбулися в українських землях у складі Російської та Австрійської імперій наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст., національне і соціальне становище українців; характеризувати стан сільського господарства й розвиток аграрних відносин в першій половині XIX ст., початок промислової революції. Порівнювати роль міст, особливості розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі в Наддніпрянщині та західноукраїнських землях.

Абітурієнту необхідно вміти розкривати сутність процесу українського національного відродження кінця XVIII – початку ХХ ст., зміст його основних етапів; характеризувати діяльність масонських лож і декабристських організацій, «Руської трійці»; аналізувати програмні документи і громадсько-політичну діяльність Кирило-Мефодіївського товариства та його роль у національно-визвольних змаганнях українського народу ХІХ ст., визначати місце Т.Г. Шевченка в українському національному відродженні.

Оцінюючи характер політики російського царизму щодо Ук­раїни, необхідно звернути увагу на посилення національного та соціального гніту. Визначити передумови, причини, форми, характер і наслідки протесту українського населення. Називати найбільші заворушення козаків, селян та військових поселенців. Давати оцінку діяльності У.Кармелюка.

Абітурієнт повинен знати хронологічну послідовність революційних подій 1848-1849 рр. в західноукраїнських землях; давати характеристику діяльності Головної руської ради; орієнтуватися у подіях визвольної боротьби на Буковині та в Закарпатті в цей період. Селянське повстання під проводом Л.Кобилиці. Давати історичну оцінку наслідкам та значенню подій 1848–1849 pp. на західноукраїнських землях; особливості соціально-економічного розвитку Наддніпрянщини напередодні селянської реформи 1861 р. Розкривати особливості проведення селянської реформи 1861 та рефор­м адміністративно-політичного управління 60 – 70-х років ХІХ ст. в Україні.

Вступник повинен уміти аналізувати соціально-економічну політику російського царизму в Україні в пореформений період; визначати особ­ливості здійснення індустріалізації в Україні. З‘ясовувати вплив аграрної реформи 1848 р. на розвиток еко­номіки західноукраїнських земель та причини тру­дової еміграції українців. Розкривати особливості формування фабрично-за­водської промисловості у західноукраїнських землях. Доводити закономірність та суперечливість явищ та процесів модернізації повсякденного життя українців у другій половині ХІХ ст.

Характеризуючи суспільно-політичний рух в Наддніпрянщині в другій половині ХІХ ст., звертати увагу на діяльність Київської та інших громад; визначати хронологічні межі етапів громадівського руху. Синхронізовувати прояви суспільно-політичного та національно-визвольного руху в різних регіонах та європейських країнах. Давати оцінку діяльності В. Антоновича, М. Драгоманова.

На прикладах Валуєвського циркуляру 1863 р. та Емського указу 1876 р. аналізувати політику царизму щодо українських земель. На основі аналізу різних джерел визначати, охарактеризувати та порівняти основні причини, прояви, форми та наслідки суспільно-політичного і національно-визвольного руху в українських землях Російської та Австро-Угорської імперій в другій половині ХІХ ст. Розривати причини, хронологічну послідовність та особливості утворення українських політичних партій в західноукраїнських землях. Давати історичну оцінку діяльності І. Франка.

Аналізувати становище в освіті та розвиток вітчизняної наукової думки. Називати та характеризувати найвідоміші пам‘ятки культури цієї доби. Порівнювати ідеї та цінності, характерні для тогочасної культури, з сучасними державотворчими ідеями та культурними цінностями українців. Оцінювати внесок окремих діячів у вітчизняну та світову культуру, діяльність товариства «Просвіта» та Науково­го товариства ім. Т.Шевченка, його творчий доробок. Розкривати роль українських підприємців-благодійників у розвитку вітчизняної культури.

Основні терміни і поняття:

Генерал-губернаторство, поміщицьке землеволодіння, військові поселення, рекрутська повинність, промисловий переворот, масонська ложа, Малоросійське товариство, декабристи, «Товариство з‘єднаних слов‘ян», українське національне відродження, особли­вості формування української нації, «Руська Трійця», Кирило-Мефодіївське братство, політизація національного руху, Головна Руська рада, конституційна монархія, поліцейська реформа, земства, українофіли, «Просвіта», громади, народники, москвофіли, народовці, радикали, урбанізаційні процеси, українська національна ідея, національне питання, «Київська козаччина» 1855 р., «Зоря Галицька», «Київський телеграф», Стара Київська громада, «Історія Русів», «Енеїда», «Русалка Дністрова», «Книга буття українського народу», «Основа», РУРП, УСДП, УНДП, Братство тарасівців, хлопомани.

ЛІТЕРАТУРА З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ