Полтавська битва 27 червня 1709 р

Шведам не вистачало припасів. Рушили на Полтаву. Облога міста тривала три місяці, можливість підготуватися до генеральної битви. Карл ХІІ поранений напередодні битви.

Гетьманські війська безпосередньої участі у битві не брали. Вони охороняли шведський обоз, частково брали участь в облозі Полтави, що не дозволило московській армії оточити військо Карла XII або гарнізону Полтави здійснити вилазку проти шведів.

Карл ХІІ, Мазепа та Гордієнко переправилися у Переволочній через Дніпро (переправу організували запорожці), відступили на територію Туреччини у Бендери. Карл ХІІ не погодився видати І.Мазепу.

16 квітня 1710 р. під Бендерами відбулася козацька рада гетьманом генерального писаря Пилипа Орлика (1672—1742 рр.) очолив першу українську політичну еміграцію в Західній Європі й уряд в екзилі (еміграції).

«Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького» (пізніше цей документ отримав назву «Конституція Пилипа Орлика»). Вступ і 16 статей

угода між старшиною і запорозькими козаками, з одного боку, та гетьманом — з іншого.

незалежність України від Московії та Речі Посполитої; протекція шведського короля та союз із Кримським ханством;

територія за Зборівським договором 1649 р.;

Генеральна рада із законодавчою владою, яка складалася з генеральної старшини, полковників, виборних депутатів від кожного полку та з делегатів від запорожців; рада збиралася тричі на рік — на Різдво, Великдень, Покрову;

генеральний суд - справи про кривду гетьманову та провини старшини, гетьман не мав права втручатися;

державна скарбниця і майно підпорядковувалися генеральному підскарбію, на утримання гетьмана призначалися окремі землі;

виборність полковників, сотників із наступним їх затвердженням гетьманом;

спеціальна комісія мала здійснювати ревізію державних земель, якими користувалася старшина, а також повинностей населення;

гетьман мав захищати козацтво і все населення від надмірних податків і повинностей, допомагати козацьким вдовам і сиротам.

«Конституція Пилипа Орлика» до 1714 р. діяла на тій частині Правобережної України, де зберігався військово-територіальний полковий устрій.

Прутський похід 1711 р. Петро І привід: в Молдавії антитурецьке повстання. Поразка.

Прутський мир Росія повертала Азов, знищувала свої фортеці, нещодавно збудовані на Запорожжі, і зобов’язувалася не втручатися в проблеми Речі Посполитої.

Адріанопольському договорі 1713 р. Туреччина і Росія розділили Україну. Стали тяжким ударом для Орлика. У квітні 1714 р. між Туреччиною й Польщею було укладено договір, за яким Правобережна Україна залишалася за Польщею.