Бюджетна стратегія та бюджетний процес в ЄС

Згідно зі ст. 199 Римського договору ЄС повинен мати спільний бюджет. Специфікою бюджету ЄС є те, що він не може виконувати роль інструменту макроекономічної політики, тобто впливати на стабілізацію економіки держав-членів.

1. Відповідно до нової бюджетної стратегії першочерговим пріоритетом для ЄС є сприяння екон. зростанню, підтримці конкурентоспр. та зайнятості.

2. Програми ЄС, спрямовані на охорону та управління природними ресурсами, покликані забезпечити чистоту навколишнього природного середовища, якісну та екологічно чисту їжу для населення Європи.

4. Іншу групу видатків становлять видатки на фінансування зовнішніх програм і, зокрема, щодо кооперації з іншими державами, у тому числі країнами, що розвиваються

5. Видатки на утримання адміністративного апарату ЄС є порівняно високими. Крім основних видатків, вони містять витрати на виплату пенсій.

6. Останнім розділом бюджету Євросоюзу є зрівняльні платежі, які будуть спрямовані у вигляді допомоги новим країнам — членам ЄС.

Проте закріплену в бюджетній стратегії структуру видатків не можна розцінювати як остаточний план видатків на зазначений період, оскільки щорічна процедура прийняття бюджету залишається єдиним механізмом затвердження бюджету ЄС.

У затвердженій бюджетній стратегії передбачено концентрацію пріоритетів бюджету за наступні сім років на 3 головних напрямах:

1) об'єднання єдиного ринку в систему, що динамічно зростає та оптимально поєднує й реалізує екон., соц. й екологічну складові;

2) розвиток концепції європейського громадянства, підтримка прав і свобод громадянина, безпеки та доступу до основних суспільних товарів і послуг;

3) посилення ролі ЄС в загальносвітових економічних та суспільно-політичних процесах, просування європейських цінностей, розвиток регіональних зв'язків та допомоги іншим державам.

Відповідно, щорічний бюджетний процес у ЄС на сучасному етапі визначається двома складовими:

— пріоритетами щодо пропорцій формування бюджету на тривалу перспективу в рамках загальних прогнозів та бюджетної стратегії, попередньо досягнутих політичних та процедурних домовленостей;

— безпосередніми процедурами щорічного бюджетного планування та погодження щодо конкретних програм та показників у рамках етапів щорічно здійснюваного бюджетного процесу.

Європарламент розглядає проект протягом 45 днів. Бюджет проходить у Європейському Парламенті два читання. Проект розглядається не тільки в бюджетному комітеті, айв інших комітетах. На першій стадії кожний депутат може висунути пропозиції щодо внесення змін до проекту бюджету. Для цього потрібно отримати підтримку більшості голосів.

Ради ЄС вважається прийнятою, в іншому випадку — відхиленою. Європейський Парламент кваліфікованою більшістю може відхилити проект бюджету в цілому.

Рада міністрів ЄС також наділена важливими контрольними функціями, які виконує як самостійно, так і співрацюючи з іншими інститутами.

За пропозицією Європейської Комісії й після консультацій з Європарламентом, а також одержання висновку Палати аудиторів Рада міністрів ЄС вчиняє такі дії:

— розробляє фінансові регламенти, визначаючи процедури складання й виконання бюджету, а також подання й перевірки звітності;

— визначає методи й процедури надання доходів бюджету (передбачених домовленостями про власні ресурси ЄС) у розпорядження Європейської комісії й визначає заходи, до яких необхідно буде вдатися, щоб задовольнити її потреби в наявних коштах;

— визначає правила стосовно відповідальності фінансових контролерів, розпорядників кредитів, бухгалтерів, а також належної організації інспекцій.

Європейський Парламент використовує можливості Палати аудиторів проводити розслідування, давати висновки й робити щорічні доповіді для посилення парламентського контролю над видатками ЄС, приділяючи особливу увагу щорічно прийнятому рішенню про виконання бюджету.