Особливості запровадження єдиного соціального внеску в Укр

1 січня 2011 року набрав чинності ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове держ. соц. страх-я». Він передбачає введення в Україні єдиної системи збору страхових внесків фондів загальнообов’язкового держ.СС.

Єдиний внесок – консолідований страх-й внесок, збір якого здійсн. до системи загальнообов’язкового держ. соц.. страх-я в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезп. захисту у випадках, передбачених закон-м, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового держ. соц.. страх-я. Тобто, єдиний внесок – це платіж, який містить декілька внесків на соціальне та пенсійне страхування.

У док-ті передбачено розподіл єдиного соціального внеску Держ. Казна служ України на рахунки фондів соціального страхування та забезпечення використання цими фондами даних Держ. реєстру СС, який формується на базі системи персоніфікованого обліку внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Держ. реєстр забезпечує облік застрахованих осіб, їх ідентифікацію, автоматизовану обробку інформації про сплату внесків та облік здійснених виплат за окремими видами соціального страхування.

Функції, пов’язані з формуванням страхових коштів у системі загальнообов’язкового держ.СС покладено на ПФ.

Слід зазначити, що із запровадженням єдиного внеску навантаження на роботодавця та найманих працівників не змінилося. Тобто, розмір єдиного внеску із заробітної плати працівників становить 3,6%.

Для роботодавців його розмір коливається залежно від виду діяльності і визначається за класами професійного ризику виробництва. У законі передбачено 67 класів. Перший клас ризику має відрахування на суму 36,76%, останній – 49,7%.

Законом передб. розширення кола осіб, які підлягають загальнообов’язковому держ.СС, за рахунок фіз. осіб, що виконують роботи (послуги) цивільно-правового характеру, та тих, що обрали спрощену систему оподаткування. Також розширено базу нарахування єдиного внеску. Він нараховується на винагороди фізичних осіб за виконання робіт (надання послуг) з цивільно-правових угод, а також за перші п’ять днів непрацездатності, чого не було раніше.

Таким чином, впровадження єдиного соціального внеску є важливим засобом досягнення спрощення процедур сплати внесків до фондів соціального страхування та підвищення ефективності системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в цілому.

Його основними перевагами є:

− уніфікація фінансових потоків у системі СС;

− уникнення дублювання страховими фондами функції, пов’язаних із формуванням страхових коштів, підвищення платіжної та звітної дисципліни платників страхових внесків, оскільки облік та контроль за їх сплатою здійснює один уповноважений орган – ПФ Укр.;

− забезпечення додаткових надходжень страхових коштів за рахунок розширення бази сплати страхових внесків;

− скорочення адмін.-х видатків роботодавців, поява економії робочого часу при наданні звітності та у зв’язку із здійсненням контрольних функцій одним органом, скорочення кількості перевірок на підп.-х;

− підвищення якості обслуговування застрахованих осіб фондами;

− доступність для застрахованих осіб інформації про суми страхових внесків, які справляються роботодавцем за видами СС.