Оснащення підрозділів ДВГРС

Основне оснащення підрозділів ДВГРС складається із киснево-дихальних апаратів, апаратів теплозахисту, засобів пожежогасіння, спеціального гірничорятувального устаткування, апаратури газового та пилового аналізів, апаратів для проведення робіт з оживлення та реанімаційно-протишокових робіт.

До киснево-дихальних апаратів належать саморятувальники, респіратори та апарати штучного дихання.

Саморятувальники призначені для забезпечення дихання людей на час виходу із загазованих зон. Час захисної дії їх складає 50-60 хв.

Ізолюючі саморятувальники працюють як на хімічно зв’язаному (ШС-7М, ШСМ-30), так і стисненому кисневі, тому вони захищають органи дихання людини від усіх шкідливих газів і за будь-яким вмістом кисню у забрудненому повітрі. В процесі дихання в ізолюючих саморятувальниках із газової суміші, що видихається, забирається надлишок вуглекислого газу і вологи, суміш збагачується киснем і знову вдихається.

На рис. 5.1 наведена схема ізолюючого саморятувальника ШС-7М на хімічно зв'язаному кисні. Повітря, що видихається людиною, через гофрований шланг надходить у регенеративний патрон, наповнений спеціальною хімічною речовиною, яка поглинає вологу і вуглекислий газ та одночасно виділяє кисень. Після цього повітря, вже придатне для дихання, надходить по зазору між корпусом і футляром саморятувальника в дихальний мішок. Надлишок повітря через клапан може виходити в атмосферу. Для швидкого приведення саморятувальника в дію існує пусковий пристрій, який спрацьовує автоматично при зніманні кришки футляра саморятувальника. При цьому в патрон вили­вається порція сірчаної кислоти, що призводить до виділення майже 6 л кисню за 20-30 с. Час захисної дії саморятувальника при очікуванні допомоги не менше, ніж 5 год. Саморятувальники періодично перевіряються на герметичність.

Робочі респіратори типу Р-12М і Р-30 призначені для захисту органів дихання працівників ДВГРС від шкідливої дії непридатного для дихання повітря при виконанні гірничорятувальних і технічних робіт.

На рис. 5.2, показана схема дії респіратора Р-30 на стисненому кисні. Повітря, що видихається, через з'єднувальну коробку 1 із загубником, гофрований шланг 3 і клапан видиху 4 надходить до регенеративного патрона 5, де воно очищується від надлишків вуглекислого газу. Далі з регенеративного патрона повітря надходить до дихального мішка 7, який є ємкістю, з якої здійснюється вдих.

При вдиханні повітря з мішка 7 проходить через холодильник, де воно трохи охолоджується і через клапан видиху, шланг 20 і коробку надходить у легені людини. Збагачення повітря киснем здійснюється з балона 8, де кисень знаходиться під тиском 20 МПа. Подача кисню з балона в дихальну систему респіратора може здійснюватися трьома способами: постійна подача кисню через редуктор 13; через легеневий автомат 14 при великому розрідженні в дихальній системі; аварійна подача через клапан 12, який відкривається вручну. Для необхідності продувки дихальної системи аварійний клапан вручну відкривається на деякий час, при цьому кисень заповнює дихальний мішок, і надлишок його виходить в атмосферу через запобіжний клапан 6 разом із накопиченим у системі зайвим азотом.

Рис. 5.2. Схема дії респіратора Р-30: 1 – з'єднувальна коробка; 2 – слиновідділяючий насос; 3 – шланг видиху; 4 – клапан видиху; 5 – регенеративний патрон; 6 – запобіжний клапан; 7 – дихальний мішок; 8 – кисневий балон; 9 – вентиль; 10 – перекриваючий вентиль; 11 – запобіжний клапан; 12 – аварійний клапан; 13 – редуктор; 14 – легеневий автомат; 15 – манометр; 16 – кришка; 17 – охолоджуючий елемент; 18 – холодильник; 19 – клапан вдиху; 20 – шланг вдиху

Час дії респіраторів при виконанні роботи середньої тяжкості – 4 год., маса – 12-14 кг.

Підрозділи ДВГРС оснащені також допоміжними респіраторами типу РВЛ-1, якими користуються при виході з ладу основних, при наданні допомоги потерпілим і для забезпечення ними допоміжних гірничорятувальних команд. Час захисної дії цих респіраторів становить 2 год., їх маса – 8,3 кг.

Апарати штучного дихання використовуються для надання допомоги потерпілим при аваріях. За допомогою автоматичних апаратів штучного дихання типу «Горноспасатель-8М» і ГС-10 виконується аспірація, штучне дихання та інгаляція. Час роботи апарата ГС-10 у режимі штучного дихання – 90 хв., у режимі інгаляції – 15 хв.

Газотеплозахисні апарати (ГТЗА) використовуються для захисту гірничорятувальників від дії високої температури в непридатній для дихання атмосфері. Існуючі ГТЗА мають системи забезпечення дихання і теплозахисту. Система забезпечення дихання працює або на стисненому кисні (апарати ГТЗА-3, ГТК), або на зрідженому повітрі (апарати «Гатескаф»), яке при випаровуванні використовується для дихання, а потім викидається в атмосферу. Система теплозахисту складається з еластичних або напівжорстких скафандрів, які одягаються на гірничоря­ту-вальника і захищають його від зовнішнього тепла.

Газотеплозахисні апарати дозволяють виконувати роботи при температурі до 100-140°С, час захисної дії 60 хв. при температурі оточуючого середовища 100°С, маса апарата – 22-40 кг.

Для гасіння пожеж на озброєнні ДВГРС знаходяться спеці-альні засоби: пристрої для утворення водяних завіс, потужні вогнегасники, апаратура для гасіння пожеж парогазовими сумішами і піною.

Для утворення водяних завіс застосовується гвинтовий водорозбризкувач типу ВВР-1, в якого витрата води при тиску 0,2 МПа, становить 30 м³/год.

Потужні шахтні пінні вогнегасники виготовляються пе­ресувного і стаціонарного типів. Вони мають цистерни для води ємкістю, відповідно 500 і 200 л та створюють струмінь піни довжиною 8-10 м з часом дії 15-5 хв.

Для генерації інертних газів на озброєнні ДВГРС зна­ходяться генератори газів ГІГ-4 та ГІГ-1500.

Генератор ГІГ-4 створює парогазову інертну суміш із продуктивністю 2100 м³/год., ГІГ 1500 – до 90 000 м³/год. із вмістом кисню у ній 1-3%.

Для гасіння пожеж піною застосовуються піногенератори типу ПГВ-0,5, які можуть за допомогою вентилятора місцевого провітрювання створювати 4200-4800 м³/год. піни кратністю 300-500.

Основними засобами зв'язку підрозділів ДВГРС при виконанні гірничорятувальних робіт у гірничих виробках і на об'єктах кар'єрів є апаратура типу «Шахтофон ПУГ-4», «Донецьк-1М» та апарат високочастотного зв'язку «Кварц», які забезпечують зв'язок на відстані 5-8 км.

План ліквідації аварій

Згідно з діючими вимогами безпеки на всіх діючих шахтах, рудниках, кар'єрах, вугільних розрізах, збагачувальних фабриках, інших об'єктах гірництва, технологічні процеси яких пов'язані з можливими вибухами, пожежами, іншими аварійними ситуаціями, небезпечними для життя і здоров'я працівників та довкілля, повинен бути складений, погоджений із ДВГРС і затверджений керівником підприємства, план ліквідації аварій (ПЛА).

ПЛА – це документ, що передбачає заходи щодо рятування людей, ліквідації аварій у початковий період їх розвитку, а також визначає обов'язки інженерно-технічних працівників підприємства і підрозділів ДВГРС при виникненні аварії.

ПЛА складається з метою координації та узгодження дій працівників підприємства і підрозділів ДВГРС у початковий період розвитку аварії, коли можлива поява розгубленості й паніки, відсутності на місці його керівників.

Перші дії з ліквідації аварії та надання допомоги потерпілим виконуються негайно після виявлення її ознак людьми або засобами аварійної сигналізації. Головний інженер або гірничий диспетчер (начальник зміни) після одержання першого повідомлення про виникнення аварії негайно починає виконувати заходи, передбачені ПЛА, і контролює їх виконання. Не допускаються з будь-яких причин затримки виконання заходів ПЛА.

У ПЛА повинні передбачатися усі можливі аварії та ситуації, небезпечні для життя людей (пожежі, вибухи, зсуви, затоплення, прорив греблі, зрив з якорів та ін.); заходи з рятування людей, яких аварія захопила в гірничих виробках, на дразі або земснаряді; заходи з ліквідації аварій, а також дії інженерно-технічних працівників і ро­бітників при виникненні аварій; місця знаходження засобів для рятування людей і ліквідації аварій; дії підрозділів ДВГРС при ліквідації аварій.

ПЛА щорічно складається або переглядається головним інженером кар'єру, технічним керівником драги або земснаряда, узгоджується з командиром місцевого підрозділу ДВГРС та начальником пожежної частини і затверджується технічним керівником підприємства за 15 днів до початку наступного року (сезону роботи).

Для підземних гірничих робіт ПЛА переглядається один раз на 6 місяців, а також у разі призупинення його дії ДВГРС.

ПЛА повинен містити оперативну частину, розподіл обов'язків між окремими особами, які беруть участь у ліквідації аварій, список посадових осіб і установ, яких необхідно негайно повідомити про аварію.

Таблиця 5.1

Форма оперативної частини плану ліквідації аварій

До оперативної частини ПЛА, який складається за формою (табл. 5.1) на підприємствах з відкритої розробки корисних копалин і їх переробних комплексах додаються такі документи:

· плани і схеми гірничих робіт кар'єрів, розрізів, схеми допоміжних дренажних, транспортних та інших поверхневих і підземних виробок (за їх наявності);

· схеми транспортних та енергетичних комунікацій на від­критих гірничих роботах;

· схеми протипожежного трубопроводу, місця розташування інших засобів пожежогасіння;

· сумісні плани відкритих і підземних гірничих робіт при комбінованій розробці родовищ – відкритій і підземній;

· поетажні плани з розташуванням технологічного ус­таткування, схем енергопостачання, розташування засобів пожежогасіння, схем вентиляційних систем та евакуаційних виходів на гірничопереробних підприємствах та інших допоміжних об'єктах гірничодобувних підприємств – складах вибухових матеріалів, компресорних тощо;

· для драг і земснарядів: попалубна схема драги і зем­снаряда чи іншого об'єкта з нанесенням розташування ос­новного устаткування і виходів;

· схеми протипожежного водопроводу, електропостачання, аварійного освітлення, схеми розташування водонепроникних перебірок, монтажних прорізів.

Оперативною частиною ПЛА повинні бути охоплені всі гірничі роботи на кар'єрі та усі види можливих аварій на дразі або земснаряді, які можуть загрожувати безпеці людей. У ній повинні бути передбачені:

а) способи оповіщення про аварію працюючих на всіх виробничих дільницях; шляхи виходу людей з аварійних місць; дії інженерно-технічних працівників, що відповідають за виведення людей, виклик підрозділів ДВГРС і пожежної команди (ПК), шляхи проходження підрозділів ДВГРС і ПК для рятування;

б) використання транспорту дня швидкого виведення людей з аварійної дільниці та пересування підрозділів ДВГРС і ПК до місць аварії;

в) призначення осіб, які відповідають за виконання окремих заходів і розстановка постів безпеки;

г) необхідність і послідовність припинення подачі електро-енергії на аварійну дільницю;

д) вентиляційні режими кар'єрів, розрізів, підземних виробок інших об'єктів ЦПТ при аваріях залежно від місць їх виникнення;

є) методи та засоби рятування людей при пожежах, загазуванні кар'єрів, зсувах, затопленні, перекиданні драги, зем-снаряда, прориву греблі, дамб.

ПЛА складається для всіх можливих місць виникнення аварії у гірничих виробках ЦПТ кар'єру, на драгах і земснарядах, при цьому всім місцям аварій надаються номери позицій, які наносяться на схему вентиляції гірничих виробок і попалубні схеми драги чи земснаряда (табл. 5.1).

Вивчення ПЛА інженерно-технічними працівниками об'єкта контролюється його керівником і здійснюється до початку року. Ознайомлення робітників з правилами особистої поведінки під час аварії відповідно до ПЛА повинно проводитись начальником дільниці під розпис у «Журналі реєстрації ознайомлення робітників із запасними виходами» до початку введення в дію ПЛА. Повторне ознайомлення їх з ПЛА проводиться перед початком кожного півріччя. Забороняється допускати до роботи осіб, не ознайомлених із ПЛА, та які не знають його в частині, що відноситься до місця їх роботи.

Розподіл обов'язків між окремими особами, які беруть участь у ліквідації аварій, і порядок їх дій є важливою складовою частиною ПЛА, що забезпечує координацію робіт з ліквідації аварії.

Відповідальний керівник робіт з ліквідації аварії (головний інженер, технічний керівник драги, земснаряда) негайно приступає до виконання заходів, передбачених оперативною частиною ПЛА; перевіряє, чи викликані підрозділи ДВГРС і пожежна команда; виявляє кількість працюючих, яких захопила аварія; керує роботами згідно з ПЛА; заповнює оперативний журнал; приймає інформацію про хід рятувальних робіт.

Директор і технічний керівник підприємства надають допомогу в ліквідації аварії, не втручаючись в оперативну роботу, виконуючи оперативні завдання відповідального керівника з ліквідації аварії: вживають заходів щодо доставки в кар'єр, на драгу, земснаряд людей та устаткування, які необхідні для ліквідації аварії, організують медичну допомогу потерпілим.

Головний механік і енергетик підприємства забезпечують безперервну подачу електроенергії, необхідний, згідно з ПЛА, вентиляційний режим при пожежі на об'єктах ЦПТ, вживають заходи щодо забезпечення аварійних робіт додатковим устаткуванням.

При веденні рятувальних робіт і ліквідації аварій обов'язковими для виконання є тільки розпорядження відповідального керівника робіт з ліквідації аварії.

У необхідних випадках керівник підприємства може взяти на себе керівництво роботами з ліквідації аварії.

Телефоністка телефонної станції після отримання по­відомлення про аварію негайно оповіщає усіх осіб та установи за списком: підрозділ ДВГРС, який обслуговує підприємство, пожежну команду у випадку пожежі, начальників і технічних керівників об'єкта ЦПТ, земснаряда, драги, директора підприємства, головних механіка та енергетика підприємства, заступника керівника підприємства з охорони праці, головного лікаря лікарні, місцевий орган Держгірпромнаглядохоронпраці, профком підприємства, районний відділ СБ, районний відділ МВС, прокуратуру.