Протипожежний захист об’єктів при відкритій розробці корисних копалин

Пожежна характеристика будівельних матеріалів

При розробці проектної та проектно-технологічної до­кументації на будівництво об'єктів при відкритій розробці корисних копалин необхідно враховувати пожежонебезпечні характеристики будівельних матеріалів.

Згідно з СНіП 2.01.02-85 за здатністю загорятися будівельні матеріали поділяють на негорючі, важкогорючі та горючі.

Негорючі (неспалимі) – це такі матеріали, які під дією вогню або високої температури не займаються, не тліють і не звуглюються. До негорючих належать усі природні та штучні неорганічні матеріали, що застосовуються в будівництві: метали, гіпсові та гіпсоволокнисті плити із вмістом органічної речовини не більше 8% за масою; мінеральні плити із вмістом синтетичних, крохмальних або бітумних в'язуючих до 6% за масою.

Важкогорючими (важкоспалимими) вважаються матеріали, які під дією вогню або високої температури займаються, тліють або звуглюються і продовжують горіти, тліти або звуглюватися при наявності джерела горіння, а після його вилучення горіння або тління припиняється. До важкогорючих належать матеріали, що складаються із горючих і негорючих складових частин (асфальтобетон, гіпсові і бетонні матеріали із вмістом органічного наповнювача понад 8% за масою, мінеральні плити з бітумним наповнювачем понад 15%; глибоко просочена антипиренами де­ревина, цементний фіброліт, полімерні матеріали).

Горючі (спалимі) матеріали – матеріали, які під дією вогню або високої температури займаються, тліють або звуглюються і продовжують горіти, тліти або звуглюватися після видалення джерела загоряння. До спалимих належать усі органічні матеріали (деревина, лінолеум, повсть, пробкові плити, солом'яні матеріали тощо).