Умови в’їзду працівників в країни ЄС

Стаття 39 Договору про Співтовариство передбачає, що працівники мають право вільного пересування у межах ЄС, що включає заборону будь-якої дискримінації, яка ґрунтується на національності працівника, а також щодо працевлаштування, заробітної плати та інших умов праці й відносин з роботодавцем.

Свобода вільного пересування працівника включає (ст. 39 Договору про Співтовариство): а) право приймати пропозиції щодо працевлаштування, оголошені в будь-якій державі-члені ЄС; б) право вільно пересуватися

територією держав-членів з метою працевлаштування; в) право перебувати в державі-члені з метою працевлаштування; г) право залишатися в державі-члені після закінчення трудових відносин.

Право вільного пересування працівників, однак, може бути обмежене на підставах публічного порядку, державної безпеки та громадського здоров’я. Ці права з вільного пересування працівників не поширюються на відносини працевлаштування у так званій "державній службі”.

Право працівників на вільне пересування в межах ЄС

Право працівника на вільне пересування в межах ЄС передбачає:

1) право виїжджати з рідної держави-члена з метою працювати в іншій державі-члені ЄС (Директива 2004/38);

2) право працівників та членів їх сімей в'їжджати на територію іншої держави-члена без віз терміном до трьох місяців за умови пред’явлення дійсного особистого посвідчення або паспорту

(Директива 2004/38); 3) у разі находження на території іншої держави-члена ЄС більш ніж три місяці працівникам не потрібно отримувати дозвіл на постійне проживання в державі-члені. Замість цього їм потрібно зареєструватись у компетентних владних установах держави-члена (Директива 2004/38); 4) право

отримувати працівником та членами його родини від держави-члена ЄС дозвіл на постійне проживання після п’ятирічного терміну легального перебування у цій державі-члені (Директива 2004/38).

Недотримання працівниками або їх сім’ями адміністративних вимог не може бути підставою для депортації, хоча держави-члени й можуть встановлювати за це адміністративні покарання.