Консульські представництва: поняття та склад. Зміст консульської діяльності

Консульське представництво - закордонний орган зовнішніх зносинах, що має представницькі та адміністративно-правові функції в конкретному консульському окрузі держави перебування.

Консульське представництво виконує ряд офіційних функцій: веде облік своїх громадян, які проживають в консульському окрузі, видає і продовжує національні паспорти, дозволяє візові питання, вчиняє нотаріальні дії, здійснює захист прав та інтересів своєї держави та її громадян, виробляє легалізацію документів, виконує арбітражні функції і т. д.

Залежно від обсягу виконуваної роботи консульські представництва поділяються на:

генеральне консульство, очолюване генеральним консулом;

консульство, очолюване консулом; віце консульство, очолюване віце-консулом;

консульське агентство, очолюване консульським агентом.

Віце-консули і консульські агенти можуть входити до складу генконсульства чи консульства. До складу консульського представництва входять, крім глави, посадові особи консульської служби (секретар, референти, перекладачі, стажисти). Всі вони користуються консульськими привілеями в імунітетами. 25.Консульські привілеї та імунітети.

Недоторканність приміщень і території консульського представництва. Приміщення та територія консульського представництва недоторканні, але не абсолютно - у випадках пожежі чи стихійного лиха згода названих осіб не є обов'язковою.

Недоторканність консульських архівів і документів є загальновизнаною звичаєво-правовою нормою міжнародного права. У Віденській конвенції про консульські зносина ця норма закріплена як така, що гарантує абсолютний імунітет. Тому консульські архіви та документи користуються недоторканністю незалежно від недоторканності консульських приміщень.

Звільнення від податків і зборів: консульські установи звільняються від обкладання чи стягнення податків або зборів будь-якого виду на: земельні ділянки, будинки чи частини будинків, що використовуються винятково для консульських цілей, якщо зазначене майно знаходиться у власності чи орендується від імені держави, яку представляють, чи якої-небудь фізичної чи юридичної особи, яка діє від імені цієї держави; угоди чи документи, що стосуються придбання зазначеного нерухомого майна, якщо держава, яку представляють, здобуває це майно винятково для консульських цілей. Фіскальні привілеї не поширюються на платежі за конкретні види обслуговування.

Митні привілеї. Ст. 22 Віденської конвенції про консульські зносини встановлює для консульських установ такі самі митні привілеї, що і для дипломатичних представництв. Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні не згадує існування в консульських установ митних привілеїв.