Заняття 13

Мета: розвиток сприйняття, уважності, вміння визначати почуття та настрої інших; зняття агресії та страхів.

Інструментарій: набір карток «Абетка настроїв», папір, пензлі, фарби різних кольорів (гуаш).

Хід роботи

1. Гра «ІМІТАЦІЯ»

На цьому занятті треба повторити гру «Імітація» (докладно описана у занятті 12).

2. Гра «КОЛЬОРИ»

Увага! Зараз ведучий буде пропонувати всім гравцям по черзі назвати п'ять предметів одного кольору (блакитного, жовтого, червоного і т. ін.). Так він перебирає різні кольори. Той, хто не зможе за хвилину згадати п'ять предметів названого кольору, вибуває з гри. Повторювати предмети, що вже названі, не дозволяється. Отже, за хвилину ви повинні згадати п'ять предметів того кольору, який вам назве ведучий.

Рекомендації: якщо дитина називає предмет, який аж ніяк не може бути заданого кольору, її необхідно виправити. Достатньо в цю гру зіграти не більш як 4 рази.

3. Гра «ХТО ШВИДШИЙ?»

Для цієї гри використовуються картки «Абетки настроїв». Ведучий роздає кожному з дітей по 6 карток з одним і тим самим персонажем у різних настроях. Потім ведучий називає якийсь настрій, а діти повинні якомога швидше покласти на стіл ту картку, на якій їхній персонаж зображений у названому настрої.

Рекомендації: якщо діти припускаються помилок, їх слід одразу ж виправляти під час гри. Виграє та дитина, яка дала більше правильних відповідей і зробила це швидше за інших. На наступному занятті можна продовжувати грати з дітьми у цю гру для того, щоб діти навчилися виконувати завдання якомога швидше.

4. Гра «ЛЯПКИ»

До цієї гри слід заздалегідь підготувати чисті аркуші паперу, рідку фарбу (гуаш). Дітям пропонують взяти на пензель трохи фарби того кольору, який їм подобається, хлюпнути «ляпку» на аркуш паперу і скласти аркуш навпіл таким чином, щоб «ляпка» відбилася на чистій половині аркуша. Потім аркуш розгорнути й постаратися зрозуміти, на кого чи на що схожа отримана «ляпка».

Рекомендації: якщо комусь із дітей важко сказати, на що чи на кого схожа «ляпка», можна колективно обговорити це й допомогти цій дитині при відповіді. Цю гру можна проводити через кожні два заняття, спостерігаючи таким чином за психічним станом учнів.

Інформація для керівника групи, яку можна отримати з цієї гри.

• Агресивні або пригнічені діти обирають «ляпку» темних кольорів. Вони бачать у «ляпці» агресивні сюжети (бійку, чудовисько і т. ін.). Обговорення «страшного малюнка» сприяє звільненню від негативних переживань та агресії у символічній формі.

• До агресивної дитини корисно посадити спокійну дитину, яка обиратиме для малюнків світлі тони й бачитиме приємні речі (метеликів, казкові букети тощо). Обговорення малюнків може сприяти зміні стану проблемної дитини.

• Діти, схильні до гніву, обирають переважно чорну або ж червону фарби.

• Діти зі зниженим настроєм обирають лілові тони (кольори суму).

• Сірі й коричневі тони обираються напруженими, конфліктними, розгальмованими дітьми (пристрасть до цих тонів говорить про те, що дитина потребує заспокоєння).

• Можливі такі ситуації, коли діти обирають кольори індивідуально й не простежується чіткого зв'язку між кольорами й психічним станом дитини.