Дослідження інтелектуальних властивостей

Призначення тесту. Методика призначена для оцінки інтелектуальних здібностей, визначення, якою мірою випробуваний володіє нестандартним мисленням. Для дослідження людей від 18 до 50 років, які мають освіту не нижче середнього.

Інструкція до тесту. На виконання тесту дається рівно 30 хв. Не затримуйтесь занадто довго над одним завданням. Бути може, ви знаходитесь на хибному шляху і краще перейти до наступної задачі. Але й не здавайтеся занадто легко; більшість завдань піддається вирішенню, якщо ви - проявіть трохи наполегливості. Продовжувати розмірковувати над завданням або відмовитися від спроб і перейти до наступного - підкаже здоровий глузд. Пам'ятайте при цьому, що до кінця серії завдання стають в загальному важче. Кожна людина у силах вирішити частину запропонованих завдань, але ніхто не в змозі впоратися з усіма завданнями за півгодини.

Відповідь на завдання складається з одного числа, букви чи слова. Іноді потрібно зробити вибір з декількох можливостей, іноді ви самі повинні придумати відповідь. Відповідь напишіть у вказаному місці. Якщо ви не в змозі вирішити, завдання - не слід писати відповідь навмання. Якщо ж у вас є ідея, але ви не впевнені в ній, то відповідь все-таки проставте.

Тест не містить "каверзних" завдань, але завжди доводиться розглянути кілька шляхів вирішення. Перш ніж приступити до вирішення, переконайтеся, що ви правильно зрозуміли, що від вас вимагається. Ви даремно втратите час, якщо візьметеся за рішення, не з'ясувавши, у чому полягає завдання. Необхідно відкласти на горизонтальній лінії відповідного графіка кількість правильно вирішених завдань. Потім проведіть вертикаль до перетину з діагональною лінією. Від точки перетину проведіть горизонтальну лінію вліво. Точка на вертикальній осі відповідає вашому КД (коефіцієнту інтелекту). Найбільш достовірні і надійні результати, що свідчать про ваші здібності, виходять в діапазоні від 100 до 130 балів, поза цими межами оцінка результатів недостатньо надійна.

Загальний висновок:

У юнацькому віці всі сторони психічного розвитку перебувають у стадії активного переструктурування і формування. Це проявляється в підвищенні значущості системи особистісних цінностей, розвитку самосвідомості та самопізнання, які характеризуються виникненням рефлексії, усвідомленням своїх мотивів, інтимізації внутрішнього життя незважаючи на удавану різноманітність підходів і точок зору, практично всі психологи єдині в думці про те, що найважливішим новоутворенням свідомості в цьому віці є готовність до оптимального особистісного і професійного самовизначення, яке являє собою утворення інтегративне та в першу чергу передбачає розвиток самосвідомості і формування світогляду як системи переконань. Таким чином, нами розглянуті найбільш загальні особливості юнацького віку (соціальна ситуація розвитку, провідний вид діяльності і центральні новоутворення свідомості), які виділені відповідно до теоретичних підходів, що затвердилися у вітчизняній психології, до вікової періодизації (Л.С. Виготський, А.М. Леонтьєв, Д.Б. Ельконін і ін.) і необхідні для розгляду психологічних особливостей юнацтва.

При всій багатоманітності теоретичних підходів до вивчення креативності, можна виділити деякі найбільш загальні положення. Сучасні психологічні теорії визначають креативність як складну багатовимірну й багаторівневу, інтегральну структуру, що об'єднує в єдине ціле тісно пов'язані між собою, але все ж відносно незалежні когнітивні і некогнітівних особистісні компоненти.

- в поняття креативності вкладають наступні смисли: здатність індивідів вносити в власне буття нове, незалежно від присутності чи відсутності створюваного в соціально- культурному оточенні; процес новоутворення; продукт новаторської діяльності;

- розвиток креативності пояснюється взаємодією внутрішніх передумов (творчого потенціалу) особистості з впливом зовнішніх факторів оточення;

У розділі, присвяченому вивченню методів і критеріїв оцінки креативності, ми виявили основні критерії оцінки креативності і нові методи, з допомогою яких можна надати оцінку креативності.

З всіх визначень креативності, які ми знайшли, можна сказати, що креативність - це рівень творчого обдарування, є стійкою характеристикою особистості, що дозволяє знаходити оригінальні, нові шляхи виконання завдання, породжувати ідеї, рішення і створювати художні форми, що є унікальними і незвичними.

Після вивчення цих теорій ми виділили такі критерії оцінки креативності: швидкість, гнучкість, оригінальність, рівеньпсихотизма, вміння використовувати інформації і об'єднувати її головною ідеєю, легкість асоціювання, спроможність до оцінці, легкість генерування ідей, рівень уяви і фантазії, вольове зусилля, напруженість попередньої діяльності, рівень патологічних станів, несподіванка. Для визначення рівня креативності використовуються такі методи, як тестування, проблемні завдання й експеримент.

За тривалістю проведення методу експеримент набагато триваліший, ніж тестування. За позитивного рішення тесту чи проблемної завдання випробовуваний виявляє лише розумові здібності, які вимагає завдання. Тести і завдання обмежують прояв креативності. З допомогою експерименту дослідник може виявити справжній рівень креативності людини. Експеримент є інформативним методом оцінки креативності.

Отже, для оцінки креативності використовуються такі методи: тестування, метод проблемної завдання й експеримент. Для побудови експерименту необхідно дотримуватись трьох принципів: відмовитися від зовнішнього побудника, позбавити випробуваного від обмежень під час вирішення завдання, зробити експеримент тривалим. Він є найбільш інформативним, оскільки дозволяє людині виявити свої здібності без обмежень у часі, без інструкцій.

Отже, проблема розвитку креативності в юнацькому віці є досить актуальною, адже потреба своєчасного виявлення й подальшого формування творчості та обдарованості людини, розвитку її творчого потенціалу, об’єктивно зумовлена потребами сучасного суспільства. Одним з найважливіших завдань психологічної науки на сучасному етапі розвитку є вирішення проблеми формування творчої особистості, адже розвиток у людей творчого способу мислення давно перетворилося у соціальну необхідність. І саме в юнацькому віці всі сторони психічного розвитку перебувають у стадії активного переструктурування і формування.

Висновок:

Результати досліджень показують, що важливо розвивати не лише інтелект, але й творчі здібності, і, навпаки, під час розвитку творчих здібностей не слід забувати про інтелект. Адже коли високий інтелект поєднується з високим рівнем креативності, творча людина частіше добре адаптована до середовища, активна, емоційно врівноважена, незалежна і т.п. А при поєднанні креативності з невисоким інтелектом бачимо невротичну тривожну людину з поганою адаптованістю до вимог соціального оточення і важкою долею. Психологи стверджують, що джерелом розвитку творчого процесу є об’єктивні суперечності. Які ж риси повинна мати особистість, щоб перебороти суперечності, що виникають? Як правило, суперечність існує об'єктивно. Щоб її виявити, потрібно мати деякий ступінь спостережливості, уваги, що певною мірою властива кожній людині. Отже, будь-яка людина здатна виявити існуючу суперечність У чому ж тоді відмінність творчої особистості? По-перше, "будь-яка" людина виявляє суперечність найчастіше випадково або під певним керівництвом. Особистість з розвинутими творчими здібностями здійснює пошук суперечностей і визначає їх самостійно і цілеспрямовано. По-друге, "будь-яка" людина, виявивши суперечність, далеко не завжди прагне до її вирішення. Розвинута творча особистість бачить у ній джерело розвитку. Вона здатна вчасно визначити суперечність, найбільш актуальну і можливу для вирішення на даному етапі. Це пов'язано з необхідністю глибокого аналізу проблеми. Дія об’єктивного, всебічного аналізу важливо мати глибокі знання з даного питання. До того ж ці знання розвинута творча особистість уміє застосовувати в різноманітних ситуаціях.

Не менш важлива риса - самостійність, що проявляється як постійна, стабільна риса особистості, яка має потребу систематично самостійно працювати і, в тому числі, у плані самовдосконалення, розвитку своїх здібностей. Всі ці риси творчої особистості можна синтезувати в особливу рису, що є одночасно і критерієм творчої особистості, - творчу самостійність якості, - творчу самостійність як здатність не тільки використовувати знання, а й прагнути до її постійного поновлення Розвивати цю творчу самостійність - це і є найважливіше завдання.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Абрамова, Г.С. Возрастная психология: учебник для ВУЗов./Абрамова Галина Сергіївна. - М.:Юрайт, 2010.-811с.

2. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. Андреев Валентин Иванович.– Казань: Изд.Казан. ун-та.,1988.–232с.

3. Барканова, О.В. Методики диагностики одаренности и креативности: психологический практикум/ Барканова Ольга Валентиновна. – Вып. 3. – Краснояр. гос. пед. ун-т им. В.П. Астафьева. – Красноярск, 2011. – 196 с.

4. Гиппиус С.В. Тренинг развития креативности. Гимнастика чувств./ Гиппиус Сергей Васильевич.-Издательство: Речь,2001.-352с.

5. Грецов А.Г. Лучшие упражнения для развития креативности. Учебно-методическое пособие/ Грецов Андрей Геннадьевич.- СПб., СПбНИИ физической культуры, 2006., – 44 с.

6. Додонов Б.И. В мире эмоций/Додонов Борис Игнатьевич. – К.: Политиздат Украины, 1987. – 140 с.

7. Дружинин В.Н. Психология общих способностей/Дружинин Вадим Николаевич. – СПб.: Питер, 2000. – 368 с.

8. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис/ Эриксон Эрик. – М., 1996.-197с.

9. Ермолаева-Томина Л.Б. Проблема развития творческих способностей детей (по материалам зарубежных исследований). Вопросы психологии/Ермолаева-Томина Людмила Борисовна. – 1975. – №5. 176с.

10.Кон И.С. Психология ранней юности/ Кон Игорь Семенович. - М.: Просвещение,1989 г.-256с.

11.Копорулиной В.М. Словарь/Копорулинова Валентина Михайловна. – Ростов-на-Дону: «Фенікс», 2003 –639с.

12.Лук О.Н. Психологія творчості/Лук Олександр Наумович. – Москва: «Наука», 1978 –126с..

13.Миколаєва О.І. Психологія дитячої творчості/Миколаєва Олена Іванівна.– Санкт-Петербург: «Йдеться», 2006 –219с.

14.Моргун В.Ф., Тітов І.Г. Основи психологічної діагностики. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/Моргун Володимир Федорович, Тітов Іван Геннадійович. — К.: Видавничий Дім “Слово”, 2009. Л64 с.

15.Петровського А.В.,Ярошевского І.В. Короткий психологічний словник під ред. Петровського Андрій Володимирович,Ярошевского Володимир Іванович. – Ростов-на-Дону: «Фенікс», 1999 –505с.

16.Пономарьов Я.А. Дослідження проблем психології творчості. Пономарьова Яків Олександрович. – Москва: «Наука», 1983 –335с.

17.Пономарёв Я.А. Психология творчества.Тенденции развития психологической науки/Пономарёв Яков Александрович.. – М.: Наука, 1988. – С. 21-25.

18.Ребер А. Великий тлумачний психологічний словник/Ребера Артур. – Москва:Вече-Аст, 2000 –591с.

19.Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании/Рогов Евгений Иванович. – М.:ВЛАДОС,1996г.- 386с.

20.Скрипченко О.В. Додинська Л.В. Вікова та педагогічна психологія /Скрипченко Олександр Васильович, Долинська Любов Василівна.– Київ, 2001.-400с.

21.Столяренко Л.Д. Основы психологии/Столяренко Людмила Дмитриевна. – Ростов н/Д., 1997.-736с.

22.Туник Е.Е. Психодиагностика творческого мышления. Креативные тесты/Туник Елена Евгениевна. - СПб.: Дидактика Плюс, 2002. - 198 с.