Клас Плазуни

Плазуни - холоднокровні, переважно наземні, хребетні тварини, розмноження і розвиток яких відбувається.Це пов'язано з тим, що яйця плазунів, на відміну від риб і земноводних, оточують захисні яйцеві і зародкові оболонки.Відомо близько 6 тис. сучасних видів плазунів (в Укр.-21), поширені на всіх континентах, окрім Антарктиди.

Особливості будови та покривів плазунів.

Тіло плазунів поділяють на голову, тулуб і хвіст. На відміну від земноводних, вони мають чітко виражену шию. Кінцівки розташовані по боках тулуба, внаслідок чого тіло торкається землі - «плазує», звідки й походить назва класу. Але в багатьох видів кінцівки зникають або дуже зменшені. Пальці плазунів закінчуються кігтиками.

Зовнішній шар покривів плазунів, на відміну від земноводних, роговіє. Шкіра суха, практично без залоз, вкрита роговими лусками, щитками або пластинками - похідними покривного епітелію. Такі покриви захищають тварин від механічних ушкоджень і зайвих втрат вологи. Щільний покрив заважає росту плазунів, тому він періодично змінюється: старий скидається, і тварина росте, поки новий не зроговів.
Скелет плазунів має подібний до земноводних план будови. Але, їхній хребет більш диференційований і складається з п'яти відділів: шийного, грудного, поперекового, крижового та хвостового. Шийний відділ утворений кількома хребцями, які забезпечують значну рухомість голови. До грудних і поперекових хребців приєднуються добре розвинені ребра. У плазунів є справжня грудна клітка, утворена грудними хребцями, ребрами та грудною кісткою. Грудна клітка бере участь у дихальних рухах цих тварин. Череп майже повністю кістковий. Мускулатура плазунів краще розвинена, порівняно із земноводними. З появою справжньої грудної клітки з'являються міжреберні м'язи, які забезпечують дихальні рухи.

Травна система плазунів дещо складніша, ніж у земноводних. Слина, яку виробляють слинні залози, містить травні ферменти. Зуби у більшості плазунів однакові і слугують лише для захоплення та утримання їжі. Кишечник плазунів відкривається, як і в земноводних, у клоаку. У плазунів є невеличка сліпа кишка - відділ кишечнику, де їжа перетравлюється за допомогою симбіотичних мікроорганізмів. Видільна система плазунів - нирки та сечовий міхур, який відкривається протокою у клоаку.
Кровоносна система плазунів також має певні відмінності.

У шлуночку трикамерного серця є неповна перетинка, що частково перешкоджає змішуванню артеріальної та венозної крові. А в крокодилів серце взагалі чотирикамерне. Як і земноводні, плазуни належать до холоднокровних тварин. Органи дихання плазунів - легені, що мають багато перетинок, які збільшують поверхню газообміну.

Крім того, їхні дихальні шляхи складаються з послідовно з'єднаних гортані, трахеї та бронхів. Трахея розгалужується на два бронхи, що заходять до легень.
Нервова система. У плазунів краще, ніж у земноводних, розвинені півкулі головного мозку. Вони вкриті сірою речовиною сукупністю тіл мільйонів нервових клітин. Органи чуттів плазунів краще пристосовані до наземного способу життя, ніж у земноводних. Очі також захищені трьома повіками. За рахунок рухів кришталика та зміни його форми плазуни добре розрізняють предмети на різних відстанях. Органом дотику слугує язик, який може далеко висуватися з ротової порожнини. Також добре розвинені органи слуху, рівноваги, нюху, смаку. Розмноження і розвиток плазунів.

Плазуни - роздільностатеві тварини. Протоки статевих залоз відкриваються в клоаку. Запліднення внутрішнє. Більшість плазунів відкладає яйця, вкриті кількома оболонками, що захищають зародок від висихання, проникнення шкідливих мікроорганізмів, механічних ушкоджень і забезпечують його газообмін.

30. Ряд Горобцеподібні. Родини: Воронові, Ластівкові.

Ряд Горобцеподі́бні — найчисельніший (понад 5 000 видів) ряд птахів^[1]. Мають невеликі розміри (за винятком родини Воронові). Найбільший представник — крук (маса тіла до 1,6 кг), а найдрібніші — нектарки (маса тіла 3-4 г).

В Україні зустрічається 130–135 видів горобцеподібних^[2].

Горобцеподібні — нагніздні птахи, поширені по всій земній кулі (крім Антарктики). Живляться різноманітною їжею: частинами рослин, безхребетними тваринами, яйцями та пташенятями інших птахів. Багато представників — мігруючі птахи (ластівки, солов'ї, вівчарики), але серед них є також кочові (синиці, сойки, деякі дрозди) та осілі (хатній горобець). Горобцеподібні відіграють важливу роль у природі та житті людини. Комахоїдні види регулюють численність шкідників культурних рослин. Проте зерноїдні види можуть завдавати шкоди посівам. Самців багатьох видів люди цінують за красивий мелодійний спів (наприклад, соловейко, дрізд співочий, щиглик).

Крукові (Corvidae) — широко поширена родина птахів ряду горобцеподібних (Passeriformes), що включає таких птахів як граки, галки, горіхівки, круки, сороки і сойки. Родина складається з 115 видів птахів (26 родів), представлених на всіх континентах крім Антарктиди. Це зазвичай великі птахи у порівнянні з іншими горобцеподібними, більшість мають помітну зовнішню схожість. У багатьох представників родини оперення чорне, але є і яскраво забарвлені види. Харчуються переважно комахами, частково зернами. У крупних північних видів значне місце займає полювання за яйцями і пташенятами інших птахів, пошук падалі й збір різноманітних інших типів їжі.

Фауна України

На території України проживає 10 видів: Кукша, Сойка, Сорока, Горіхівка, Галка альпійська, Галка, Грак, Ворона чорна, Ворона сіра, Крук

Ластівкові (Hirundinidae) — родина співочих горобцеподібних птахів. Поширення

Поширені по всій земній кулі, крім Антарктиди, Арктики і Нової Зеландії. У тропічних широтах — мандрівні, у помірних — перелітні птахи. Зимують в Африці та Пд. Азії.

Опис

Для ластівкових характерна здатність здобувати їжу в повітрі, вони в змозі ловити комах на льоту. У всіх ластівкових струнке, обтічне тіло і довгі вузькі крила. Дзьоб короткий і відкривається досить широко. Лапки вельми маленькі, у більшості видів довгі хвости. Довжина тіла у цих птахів коливається від 9 до 23 см, вага — від 10 до 60 г.

Спосіб життя

Живуть переважно у відкритих місцевостях, багато видів — синантропи. Добре літають. Гніздяться на скелях, будівлях тощо, деякі у норах, дуплах. Гнізда роблять з землі, скріплюючи їх слиною. У кладці 3—7 білих або білих з рожевими плямочками яєць; насиджують 13—20 діб. Нагніздні птахи. Живляться комахами, у т. ч кровосисними, яких схоплюють нальоту.