Формування наукового світогляду молодших школярів

За правильно організованої навчальної діяльності ди тина нагромаджує знання не хаотично, а цілеспрямо вано, внаслідок чого засвоєння нею наукової інформації утворює певну систему, яка весь час розширюється, збага чується. Саме так відбувається формування наукового сві тогляду учня.

Основними засобами формування наукового світогляду учнів початкової школи є процес навчання, позакласна діяльність, самостійна робота. Засвоєння світоглядних аспектів знання забезпечується відбором змісту, методами викладання, міжпредметними зв’язками тощо.

Формування наукового світогляду залежить від впливу на інтелект, емоції, волю особистості, від її активної практичної діяльності.

Інтелектуальний компонент світогляду передбачає рух від безпосереднього, чуттєвого відображення дійсності до понятійного, абстрактного мислення, а потім – від абстрактного до конкретного. Результатом аналітико-синтетичної діяльності є поняття, ідеї, теорії.

Для того, щоб знання переросли у переконання особистості, вони повинні проникнути у сферу її почуттів і переживань.

Емоційний компонент наукового світогляду спонукає вчителя звертатися до особистого досвіду учнів, життєвих ситуацій, творів літератури й мистецтва і под., щоб створити і підтримати сприятливий соціально-психологічний фон для формування переконань.

Погляди і переконання формуються у спілкуванні та власній практичній діяльності школярів.

Практично-діяльнісний компонент наукового світогляду передбачає включення учнів у досить широку сферу практичних дій: трудову, громадську, художню, технічну та інші види діяльності, в широке коло соціальних відносин, озброєння різнобічною інформацією, досвідом спілкування.

Формуванню в учнів наукового світогляду сприяє наступність у навчанні та здійснення міжпредметних зв’язків. Ці педагогічні умови дозволяють побачити одне й те ж явище з різних точок зору, одержати про нього цілісне уявлення. Особливо великого значення у світоглядному плані набувають такі міжпредметні взаємодії, які дозволяють учням усебічно охопити всі властивості і зв’язки об’єктів, які вивчаються. Наприклад, на основі міжпредметних зв’язків у школярів формуються такі методологічні ідеї, як єдність живої і неживої природи, спільність природничонаукових і суспільно-історичних основ взаємодії людини, суспільства і природи тощо.

Великі можливості формування наукового світогляду закладено в навчальному процесі. Кожна наука вивчає за кономірності явищ певної галузі об’єктивного світу, і, від повідно, кожний навчальний предмет робить свій внесок у формування наукового світогляду учнів.

Курс природознавства сприяє формуванню системи понять про явища і процеси, закономірності у природі, виховує активне і бережливе ставлення до неї. Основні риси характеру особистості формуються у ранньому дитинстві, а спілкування з природою має у вихованні дитини першорядне значення. Отже, уже в початковій школі повинно мати місце нагромадження в молодших школярів певних знань про предмети і явища природи, причому знань не розрізнених, а об’єднаних провідною ідеєю – ідеєю взаємозв’язку всіх явищ природи.

Озброїти учнів знаннями – значить створити в їхній свідомості чіткі уявлення, навчити узагальнювати свої знання в поняттях, допомогти дітям осмислити законо мірні зв’язки між об’єктами і явищами природи, виробити практичні уміння і навички.

Формування в молодших школярів наукового світогляду під час вивчення курсу природознавства передбачає навчання учнів:

1) сприймати природу не як окремі предмети і явища, а як єдине ціле, де всі предмети і явища перебу вають у взаємозв’язку і взаємообумовлені;

2) розглядати природу не у стані спокою і нерухомо сті, а в стані безперервного руху і розвитку;

3) систематично закріплювати у свідомості поняття про матеріальність предметів і явищ, які розвиваються за законами природи.

Для формування наукового світогляду учнів необхідні такі умови:

1) добір найважливішого щодо виховання наукового світогляду фактичного матеріалу в межах курсу природознавства;

2) застосування різноманітних методів і прийомів, що спрямовують пізнання учнів на розуміння взаємозв’язку в природі та розкриття причиново-наслідкових зв’язків між предметами та явищами в їхньому розвитку;

3) створення таких ситуацій, коли в ді тей виникає інтерес до явищ природи, з’являється емо ційне ставлення до природи;

4) врахування індивідуальних особливостей учнів, їхнього життєвого досвіду;

5) систе матичне залучення учнів до участі в суспільно корисній праці, на основі чого в них розвивається ініціатива, ви никає творче ставлення до завдань учителя, формуються переконання у здатності людини пізнавати природу.

Відповідну роль у формуванні наукового світогляду уч нів відіграє позакласна виховна робота. Виховні заходи зба гачують їх світоглядними поняттями, уявленнями, ідеями, теоріями, сприяючи формуванню поглядів і переконань.

З метою зміцнення світоглядних поглядів і переко нань дітей доцільно залучати до видів діяльності, які сприя ють поєднанню їхньої свідомості та почуттів з поведінкою. Участь в активній позанавчальній діяльності дає змогу виявляти і відповідно коригувати помилкові світоглядні погляди і пе реконання, відхилення від норм поведінки.

Про рівень сформованості наукового світогляду свід чать відповіді учнів на світоглядні питання на уроках, їхня діяльність та поведінка в різних ситуаціях, порівняльні дані спостережень педагогів, батьків та інших учасників педагогічного процесу, спеціальні співбесіди, обговорення моральних та інших проблем.