Задача 40 Зенкіна, Павлюк

З позиції суду оцiнiть належнiсть доказiв до справи:
а) для пiдтвердження витрат на придбання майна при розподiлi спiльного майна подружжя — чеки про покупку речей у магазинi;

б) для пiдтвердження факту повiдомлення нотарiусом спадкоємцiв про вiдкриття спадщини при розглядi справи про поновлення строку на прийняття спадщини — показання свiдкiв;
в) при розглядi справи про визначення мiсця проживання дитини — характеристика на сторони з місця роботи, довiдки про зарплату, протокол про порушення правил дорожнього руху вiдповiдачем.

Питання для обговорення:

1. Як співвідносяться поняття «докази» та «доводи», «засо­би доказування» та «засоби доведення»?

2. Як співвідносяться терміни «доказування», «засіб дока­зування» та «докази»?

3. Що є доказами у справі? Проаналізуйте різні види доказів.

4. Назвіть ознаки засобів доказування. Що є предметом до­казування?

5. Чи є перелік засобів доказування, передбачений у ч. 2 ст. 57 ЦПК, вичерпним? Аргументуйте свою відповідь. Які дії суду, якщо при розгляді справи будуть надані засоби доказу­вання, які не передбачені у ч. 2 ст.57 ЦПК?

6. Як співвідносяться терміни «доказування» та «доведен­ня»?

7. Як співвідносяться «процес доказування» та «процес до­ведення»?

8. Які процесуальні дії слід вчинити сторонам для того, щоб подані ними документи вважалися доказами у справі?

9. Розкрийте поняття «належність доказів» та «допус­тимість доказів».

10. Проаналізуйте обставини, які перешкоджають прий­няттю судом доказів.

11. Чи має право суд з’ясовувати у сторін, як саме вони от­римали доказ?

12. Яка процедура отримання доказів від офіційних ор­ганів?

13. Як повинен вчинити суддя, якщо у нього є інформація про те, що докази, які надійшли від органів державної влади, отримано з порушенням процедури? Чи має право суддя ста­вити під сумнів доказ, поданий органами державної влади?

14. Які обставини вважаються загальновідомими і не під­лягають доказуванню?

15. Які докази є безспірними?

16. Як співвідносяться пояснення сторін щодо обставин справи та пояснення цих же сторін як свідків у справі відпо­відно до ст. 62 ЦПК України?

17. Розкрийте поняття «показання свідка».

18. За яких обставин показання свідка буде розцінюватися як засіб доказування?

19. Чи беруться до уваги в цивільному процесі показання свідка, отримані за межами судового засідання та посвідчені нотаріусом?

20. За яких обставин суд може допустити до справи як до­каз звуко- та відеозаписи?

21. Як співвідносяться принцип змагальності сторін та сво­боди в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед су­дом їх переконливості (ст. 129 Конституції) із правилами на­лежності доказів (ст. 58 ЦПК) та допустимості засобів доказу­вання (ст. 59 ЦПК)?

22. Як реалізуються у судовій практиці правило належ­ності доказів та допустимості засобів доказування та через які процесуальні дії суду та осіб, які беруть участь у справі?

23. Чи повинен суд при розгляді справи дотримуватися та виконувати у повній сукупності правила: належності доказів, допустимості засобів доказування, достатності доказів та дос­товірності доказів?

24. За якими критеріями суд встановлює, що подані йому докази одержані з порушенням порядку, встановленого зако­ном (ч.1 ст. 59 ЦПК)?

25. Як розуміти положення ч. 1 ст. 59 ЦПК про те, що суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом? Через які конкретні дії судді реалі­зується це положення закону?

26. Які дії судді при встановленні, що доказ отримано з по­рушенням порядку, встановленого законом? В чому полягає такий порядок щодо кожного доказу, передбаченого у ч. 2 ст.57 ЦПК?

27. Чи не звужує компетенцію судді положення ч. 2 ст. 185 ЦПК про те, що у разі подання заяви, що доданий до справи або поданий до суду особою, яка бере участь у справі, для оз­найомлення документ викликає сумнів з приводу його дос­товірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може просити суд виключити його із числа доказів і розгляда­ти справу на підставі інших доказів? Як саме повинен відреагувати суддя на недостовірний, фальшивий (підроблений) до­каз, поданий стороною або іншою особою, яка бере участь у справі?

28. Як співвідносяться поняття «визнання обставини (фак­ту)» із «визнанням позову»? Які процесуальні наслідки наста­ють у разі визнання обставини чи визнання позову на різних стадіях розгляду справи?

29. Чи повинен відповідач визнавати позов у попередньому судовому засіданні (ст. 130 ЦПК) лише під присягою та з попе­редженням його про кримінальну відповідальність та допиту­ватися як свідок, щоб таке визнання розцінювалося як засіб доказування?

30. Чи не вважатиметься відмова відповідача на стадії судо­вого розгляду від визнання ним обставин у попередньому судо­вому засіданні (ст. 178 ЦПК) як порушення присяги? Як впли­ватиме така відмова на ту обставину, що відповідач поперед­жався про кримінальну відповідальність?

31. До підстав звільнення від доказування (доведення) у ст. 61 ЦПК віднесено: визнання обставин, загальновідомі факти, преюдиційні факти. У нормах матеріального права ма­ють місце законні презумпції, які у разі їх невизнання мають спростовуватися у загальному порядку. Що означає «спросту­вання»? Чи можна відносити законні презумпції до фактів, що не підлягають доведенню?

32. Чи потрібно особам, які беруть участь у справі, подава­ти суду докази для того, щоб він визнав обставину загаль­новідомою? Чи це самостійна процесуальна діяльність суду?

33. Чи можуть нотаріуси України відповідно до ст. 102 За­кону України «Про нотаріат» забезпечувати докази шляхом допиту свідків? Чим відрізняється процесуальна діяльність суду і нотаріуса щодо такого способу забезпечення доказу, як допит свідка?

34. Яким засобом доказування вважатимуться надані осо­бою нотаріусу пояснення (показання), викладені у заяві, де підпис особи засвідчено нотаріально?

35. Чи може суддя при розгляді цивільної справи брати до уваги протокол допиту свідка у кримінальній справі та розці­нювати його саме як показання свідка? Якщо ні, то який ста­тус засобу доказування має такий протокол допиту свідка?

Які дії суду, якщо показання свідка, який допитувався у кримінальній справі, необхідні для розгляду цивільної справи?

36. Згідно з ч. 2 ст. 102 Закону України «Про нотаріат» дії нотаріусів щодо забезпечення доказів провадяться відповідно до цивільного процесуального законодавства України. Чи можлива така аналогія? Чи може нотаріус у порядку забезпе­чення доказів призначати експертизу, яка використовувати­меться судом при розгляді цивільної справи?

37. Чи підлягають при розгляді цивільної справи доведен­ню сторонами суду безспірні факти: при розгляді справи про розірвання шлюбу - факт реєстрації шлюбу; при стягненні аліментів - факт батьківства (материнства); при визнанні батьківства після смерті особи — факт смерті особи тощо? Чи потрібно на підтвердження цих фактів подавати суду докази чи тільки відповідно до положення ч. 4 ст. 60 ЦПК слід дово­дити суду спірні обставини, які стосуються предмета позову чи вимоги?

38. Яким чином згідно з п. 6 ст. 119 ЦПК особа при поданні позовної заяви має зазначати у ній наявність підстав для звільнення від доказування, зокрема про загальновідомі обс­тавини, якщо загальновідомі факти згідно з ч. 2 ст.61 ЦПК мають тільки визнаватися такими судом після подання заяви до суду та подання особою на підтвердження такої обставини доказів? Які критерії поділу загальновідомих фактів можуть мати місце?

39. Чи поширюється положення ч. 2 ст. 61 ЦПК - «обстави­ни, встановлені рішенням суду, мають преюдиційне значен­ня» на інші процесуальні акти, які ухвалюються чи видають­ся судом, зокрема ухвали суду, судові накази?

40. Чи не суперечать положення ст. 184 ЦПК про допит сторін, третіх осіб та їх представників як свідків принципу цивільного процесу про неможливість процесуального сумісництва?

41. За яких умов (крім тих, які передбачені у ст. 184 ЦПК) сторони, треті особи та їх представники можуть допитуватися як свідки, щоб такий допит не суперечив принципу цивільно­го процесу щодо неможливості процесуального сумісництва?

42. Як співвідносяться положення ч. 2 ст. 57 ЦПК, де наве­дено перелік засобів доказування, із доцільністю існування ст. 176 ЦПК, де йдеться про пояснення осіб, які беруть участь у справі, що не розцінюються як засоби доказування.

43. Чи впливатиме на достовірність пояснень сторін, третіх осіб, представників їх допит як свідків? Які наслідки для заз­начених суб’єктів тягне положення ч. 3 ст. 27 ЦПК про обов’язок добросовісно здійснювати процесуальні права і ви­конувати процесуальні обов’язки? Запропонуйте проект нор­ми, що передбачала б відповідальність осіб, які беруть участь у справі, за зловживання ними процесуальними правами?

44. Враховуючи змагальний характер цивільного процесу та роль суду у ньому, мотивуйте свою відповідь про доціль­ність клопотання самих сторін, третіх осіб, представників про їх допит як свідків та умови такого допиту чи надання згоди цих суб’єктів на такий допит, як це передбачено ст. 184 ЦПК?

45. У чому виявляється доцільність приведення свідків, експертів, перекладачів до присяги, якщо вони попереджа­ються про кримінальну відповідальність?

46. Чи повинен відповідач під присягою визнати обставини позову?

47. Який порядок та особливості призначення експертизи згідно з чинним ЦПК?

48. Як узгоджуються строки розгляду справ із строками проведення експертизи? Які дії має вчинити суддя щодо про­вадження у справі на час проведення експертизи?

49. Чи пов’язаний суд висновком експерта при ухваленні судового рішення у справах, де проведення експертизи є обо­в’язковим? Якщо так, то чи не суперечить це положенню ч. 2 ст. 212 ЦПК, що жоден доказ не має для суду наперед встанов­леного значення?

50. Чи може суд при розгляді справи покласти в основу рішення висновок експертизи, який був отриманий органами дізнання та слідства? Аргументуйте свою відповідь на прик­ладі справи про визнання особи недієздатною.

51. Чи підлягає оскарженню ухвала суду про призначення експертизи як забезпечення доказу? Які наслідки мають місце у разі оскарження ухвали про призначення експертизи у по­рядку забезпечення доказів?

52. За правилами якого судочинства оскаржується відмова експерта від давання висновку у цивільній справі?

53. Як ви розумієте положення ч. 1 ст. 212 ЦПК про те, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням?

54. Хто із учасників процесу, крім суду, може оцінювати докази?

55. Чим відрізняється оцінка доказів від їх аналізу?

56. Чи є висновок органу опіки та піклування доказом у справі?

57. Як ви розумієте «попередня оцінка доказів» та «конт­рольна оцінка доказів»? Які органи здійснюють такі оцінки?

58. Чи має право суд апеляційної інстанції збирати докази?

59. Чи має право суд апеляційної інстанції досліджувати нові докази?

60. Чи може бути використано звуко-, відеозапис судового засідання у суді першої інстанції як доказ для розгляду спра­ви у апеляційній та касаційній інстанціях?

Література [1-3, 4-18, 21, 27-32, 37-52, 61-63]