Розгляд справи судом Касаційної інстанції

Цивільні справи у суді касаційної інстанції розглядаються ко­легією у складі п'яти суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. У разі необхідності ці особи можуть бути викли­кані для надання пояснень у справі.

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд:

1) перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосу­вання судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права. Суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм про­цесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. Однак в будь-якому разі законність судових рішень пере­віряється лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції;

2) не може встановлювати або (та) вважати доведеними обста­вини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним;

3) не має права вирішувати питання про достовірність або недо-стовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (ст. 335 ЦПК України).

Касаційний перегляд здійснюється в судовому засіданні, що складається із трьох частин: підготовчої, розгляду справи, поста­новления й проголошення судового рішення.

327У підготовчій частині судового засідання головуючий відкри­ває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на рішення, ухвалу якого суду розглядається.

Особливістю розгляду справи є те, що він починається доповіддю судді-доповідача, який в необхідному обсязі розкриває зміст оскар­жуваного рішення суду та доводи касаційної скарги.

Після доповіді судді-доповідача особи, які беруть участь у справі, дають пояснення, тривалість яких суд може обмежити, встановивши для всіх рівний проміжок часу, про що оголошується на початку су­дового засідання. У своїх поясненнях дані особи можуть наводити тільки ті доводи, що стосуються підстав касаційного розгляду справи.

Першою дає пояснення сторона, яка подала касаційну скаргу. Якщо рішення оскаржили обидві сторони, першим дає пояснення позивач.

Незалежно від того, за касаційною скаргою кого з осіб, які бе­руть участь у справі, було відкрито касаційне провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду з додер­жанням правил ЦПК України, що регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд ви­ходить до нарадчої кімнати для прийняття судового рішення по справі. Суд касаційної інстанції ухвалює рішення та постановляє ухвалу відповідно до правил, встановлених ст. 19 та гл. 7 розділу III ЦПК України з винятками і доповненнями, зазначеними у стат­тях 344-346 ЦПК України.

Під час прийняття рішення жоден із суддів не має права утри­муватися від висловлення думки з питань, які обговорюються, та щодо правильності судового рішення, що оскаржене. Судді не ма­ють права розголошувати міркування, що були висловлені у нарад-чій кімнаті.

Рішення або ухвала суду касаційної інстанції оформлюється суд-дею-доповідачем і підписується всім складом суду, який розглядав справу (ст. 343 ЦПК України).

За наслідками розгляду касаційної скарги на рішення суд каса­ційної інстанції має 'право:

1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і за­лишення рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може

бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань;

2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рі­шення і передати справу на новий розгляд до суду першої або апе­ляційної інстанції, якщо:

- справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду;

- рішення ухвалене чи підписане не тим суддею або суддями, які розглядали справу;

- справу розглянуто у відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання;

- суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не бра­ли участь у справі;

- суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був або не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення.

Інші випадки порушення або неправильного застосування норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рі­шення суду лише за умови, що це порушення призвело до непра­вильного вирішення справи.

Якщо порушення закону було допущено судом першої інстанції і не було усунене апеляційним судом або одночасно допущене апеляційним судом після скасування судових рішень, справа пере­дається на новий розгляд суду першої інстанції. У разі допущення цих порушень лише апеляційним судом справа передається на но­вий апеляційний розгляд.

ЖЕУ подало до суду позов про стягнення з Ш. заборгованості по оплаті комунальних платежів. Рішенням суду першої інстанції, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду, позов задово­леної з відповідача на користь позивача стягнуто 3470 грн. плати за комунальні послуги. У касаційній скарзі відповідач ви­магав скасування постановлених у справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. За ч. З ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона поси­лається як на підставу своїх вимог та заперечень, а за ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконан­ням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден

329доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Порушуючи вимоги вищезазначених норм процесуального права, суд першої інстанції не з'ясував і не навів у своєму рі­шенні розрахунок розміру платежів за комунальні послуги. У матеріалах справи відсутні письмові дані про кількість спожи­тої електроенергії на комунально-побутові потреби, природного газу для побутових потреб, а також розмір плати за користу­вання тепловою енергією для опалення житла. Наведені пору­шення норм процесуального права залишені без уваги й судо­вою колегією у цивільних справах апеляційного суду, хоча вони призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 338 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України ухвалила задовольнити ка­саційну скаргу Ш., рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий роз­гляд до суду першої інстанції.

Висновки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи;

3) постановити ухвалу про скасування рішення апеляційного суду і залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, що було помилково скасоване апеляційним судом, якщо буде встанов­лено, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом;

4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження в справі або залишити заяву без розгляду, якщо на­явні підстави визначені статтями 205 і 207 ЦПК України.

Якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юри­дичної особи - сторони в спірних правовідносинах, що не допус­кають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для використання цього повноваження суду касаційної інстанції;

5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змі­нити рішення, не передаючи справи на новий розгляд, якщо буде встановлено, що застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосу­ванню.

За наслідками розгляду касаційної скарги на ухвалу суд касаційної інстанції має право:

1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і за­лишення ухвали без змін, якщо судом прийнято ухвалу з додер­жанням вимог закону;

2) скасувати ухвалу і передати питання на розгляд суду першої або апеляційної інстанції, якщо було порушено порядок, встанов­лений для його вирішення;

3) змінити або скасувати ухвалу і постановити ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішене всупереч нормам процесуаль­ного права або при правильному вирішенні було помилково сфор­мульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування;

4) скасувати ухвалу і залишити в силі ухвалу, що була помилко­во скасована апеляційним судом, якщо буде встановлено, що апеля­ційним судом скасовано ухвалу, постановлену згідно із законом.

Рішення та ухвала суду касаційної інстанції проголошуються негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно, крім ви­падків, встановлених ЦПК України.

На практиці може статися, що особа подала касаційну скаргу на судове рішення у встановлені строки, але вона надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи. Крім того, могли бути поновлені або продовжені строки на подання касаційної скарги у зв'язку з пропущенням їх з поважних причин і особа, яка подала касаційну скаргу, не була присутня під час роз­гляду справи. В таких випадках суд касаційної інстанції розглядає скаргу за загальними правилами касаційного розгляду, в результа­ті чого залежно від обґрунтованості скарги постановляє ухвалу або ухвалює рішення. При цьому за наявності підстав може бути ска­совано ухвалу або рішення суду касаційної інстанції (ст. 348 ЦПК України).

Відповідно до ст. 352 ЦПК України після закінчення касаційного провадження справа протягом семи днів повертається до суду, який її розглядав.