Розгляд судом справ про усиновлення

Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку усиновлення дитини, яка є громадянином України,

але проживає за її межами (ч. 1 ст. 207 СК України). Таким чином, усиновлення, за окремими винятками, відбувається тільки в судо­вому порядку.

Відповідно до ст. 208 СК України усиновленою може бути не лише дитина (тобто особа, яка не досягла вісімнадцяти років), а й особа, яка є повнолітньою. Усиновлення повнолітніх допустиме тільки у виняткових випадках, якщо така особа не має матері, ба­тька або була позбавлена їх піклування.

Цивільне процесуальне законодавство встановлює виключну територіальну підсудність для такої категорії справ: справи про усиновлення дитини або повнолітньої особи підпадають під ци­вільну юрисдикцію суду за місцем їх проживання (ст. 251 ЦПК України).

Особа, яка бажає усиновити дитину або повнолітню особу по­дає до суду заяву про це особисто, оскільки законодавець встанов­лює заборону подання такої заяви через представника (ч. 1 ст. 223 СК України).

Заява про усиновлення дитини повинна містити наступні обо­в'язкові реквізити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я, місце проживання заявника;

3) прізвище, ім'я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її міс­це проживання;

4) відомості про стан здоров'я дитини.

У цій заяві можна також клопотати про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір'ю або батьком дитини.

До заяви про усиновлення дитини за наявності мають бути до­дані такі документи:

1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це дру­гого з подружжя, засвідчена нотаріально,- при усиновленні дити­ни одним із подружжя;

2) медичний висновок про стан здоров'я заявника;

3) довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;

4) документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;

5) інші документи, визначені законом.

У разі усиновлення дитини особами без громадянства, що

289 постійно проживають за межами України, або іноземцями, крім перерахованих документів додаються:

1) дозвіл уповноваженого органу виконавчої влади;

2) висновок компетентного органу відповідної держави про умови їх життя і можливість бути усиновлювачами;

3) дозвіл компетентного органу відповідної держави на в'їзд уси­новленої дитини та її постійне проживання на території цієї держави;

4) зобов'язання усиновлювача, оформлене в нотаріальному по­рядку, про надання представникам дипломатичної установи Ук­раїни за кордоном інформації про усиновлену дитину та можливо­сті спілкування з нею.

Документи усиновлювачів, які є громадянами інших держав, мають бути у встановленому законодавством порядку легалізовані, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Такі доку­менти повинні бути перекладені українською мовою, а переклад має бути засвідчений нотаріально.

До заяви громадян України про усиновлення дитини, яка є гро­мадянином іншої держави, крім основних документів додаються:

1) згода законного представника дитини;

2) згода компетентного органу держави, громадянином якої є дитина.

Якщо після смерті одного з батьків дитини або визнання його недієздатним другий з батьків дитини вступив у повторний шлюб і його дружина, чоловік у повторному шлюбі бажають усиновити дитину, баба, дід дитини з боку того з батьків, хто помер або ви­знаний недієздатним, рідні брати та сестри дитини мають право подати до суду заяву про збереження між: ними та дитиною, яку усиновлюють, правового зв 'язку. Суд розглядає таку заяву одночас­но із заявою про усиновлення і задовольняє її, якщо це відповідає інтересам дитини (ч. 2 ст. 232 СК України).

У заяві про усиновлення повнолітньої особи повинні міститися такі відомості:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я, місце проживання заявника;

3) прізвище, ім''я, по батькові, вік усиновлюваної особи, її місце проживання;

4) відомості про стан здоров'я усиновлюваної особи;

5) дані про відсутність матері, батька або позбавлення піклування.

До такої заяви додаються:

1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це дру­гого з подружжя, засвідчена нотаріально,- при усиновленні пов­нолітньої особи одним із подружжя;

2) згода повнолітньої особи на усиновлення.

Крім того, усиновлювач і усиновлювана повнолітня особа мо­жуть клопотати про зміну прізвища, ім'я та по батькові останньої (ч. Зет. 231 СК України).

Під час підготовки до розгляду справи про усиновлення суд вирішує питання про участь у ній як заінтересованих осіб представ­ників відповідного органу опіки та піклування, а у справах, про­вадження в яких відкрито за заявами іноземних громадян,- упов­новаженого органу виконавчої влади.

Основною метою участі в розгляді таких справ органу опіки та піклування є надання суду висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.

До висновку органу опіки та піклування мають бути додані:

1) акт обстеження умов життя заявника, складений за місцем його проживання;

2) свідоцтво про народження дитини;

3) медичний висновок про стан здоров'я дитини, про її фізич­ний і розумовий розвиток;

4) у випадках, встановлених законом, згода батьків, опікуна, піклувальника дитини, закладу охорони здоров'я або навчального закладу, а також самої дитини на усиновлення (ч. З ст. 253 ЦПК України).

За необхідності суд може вимагати подання й інших документів.

Розгляд справ про усиновлення дитини відбувається у складі одного судді і двох народних засідателів з обов'язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров'я усвідомлює факт усиновлення. При усиновленні повноліт­ньої особи обов'язковою є участь у справі заявника (заявників) і самої усиновлюваної особи.

У судове засідання по всіх справах про усиновлення також ви­кликаються заінтересовані особи й інші особи, яких суд визнає за необхідне допитати.

Особа має право на таємницю подання заяви про усиновлення та ії розгляду, рішення суду про усиновлення (ч. 1 ст. 226 СК України).

291Тому суд за необхідності забезпечення такої таємниці розглядає справу про усиновлення у закритому судовому засіданні.

Під час розгляду справи суд перевіряє законність підстав для усиновлення, в тому числі наявність згоди усиновлюваної дитини, якщо це є необхідним, або у будь-якому разі наявність згоди уси­новлюваної повнолітньої особи (ч. 4 ст. 254 ЦПК України). При вирішенні справи про усиновлення повнолітньої особи суд повинен також брати до уваги сімейний стан усиновлювача, зокрема відсут­ність у нього своїх дітей, та інші обставини, що мають істотне зна­чення (ч. 2 ст. 208 СК України).

Однією з вимог до особи усиновлювача є його перебування у шлюбі, хоча суд може постановити рішення про усиновлення дитини особами, які не зареєстрували шлюб між собою, якщо вони проживають однією сім'єю (частини 4, 5 ст. 211 СК України).

За результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення. У разі задоволення такої заяви у резолютивній частині зазначається про усиновлення дитини або повнолітньої особи за­явником (заявниками).

Разом з тим, якщо заявником (заявниками) подавалося про це клопотання, суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками.

Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника (заявників).

Відповідно до частин 5, 6 ст. 255 ЦПК України суд може ска­сувати своє рішення у двох випадках:

1) відкликання батьками дитини своєї згоди на її усиновлення до набрання відповідним рішенням законної сили. При цьому суд поновлює розгляд справи. Надання можливості рідним батькам дитини відкликати свою згоду на усиновлення пов'язана із істот­ними змінами у юридичних і фактичних стосунках між ними та їх дитиною. У зв'язку з такими змінами згода батьків на усиновлення повинна бути безумовною;

2) відкликання усиновлювачем заяви про усиновлення до на­брання рішенням законної сили. У такому разі суд залишає заяву без розгляду.

Усиновлення вважається здійсненим з дня набрання законної сили рішенням суду.

Копія рішення суду про усиновлення надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а у справах про усиновлення дітей іноземцями - також до уповноваженого органу виконавчої влади для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повноліт­ньої особи. На підставі такого рішення видається нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін, а раніше видане Свідоцтво про народження анулюється (ст. 233 СК України).

Відомості про усиновлення видаються судом лише за згодою усиновлювача, крім випадків, коли такі відомості потрібні право­охоронним органам, суду у зв'язку з цивільною чи кримінальною справою, яка є у них в провадженні (ч. 2 ст. 228 СК України).