Поняття та сутність судового розгляду

Судовий розгляд - це основний етап цивільного процесу, на якому здійснюється правильний і своєчасний розгляд цивільної справи по суті.

Цивільне процесуальне законодавство чітко регламентує порядок вчинення процесуальних дій під час судового розгляду, їх послідов­ність і зміст, процесуальні права та обов'язки учасників процесу, а також спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебіч­ного й об'єктивного з'ясування необхідних обставин, усуваючи із нього все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Під час судового розгляду яскраво проявляються всі принципи цивільного процесу, серед яких чільне місце займають диспозитив-ність і змагальність. Крім того, одним із основних принципів про­ведення саме судового розгляду є принцип його безпосередності, який полягає в тому, що суд, по-перше, під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі; а по-друге, справа має розглядатися одним і тим самим складом суду.

Суд розглядає цивільні справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі. Од­нак для розгляду двох категорій справ (про поновлення на роботі та про стягнення аліментів) законодавець встановив скорочений строк в один місяць, оскільки інакше може суттєво погіршитися матеріальне становище позивача.

У виняткових випадках, за клопотанням однієї із сторін процесу і з урахуванням особливостей розгляду справи, суд своєю ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на один місяць (ст. 157 ЦПК України).

Розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засі­данні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі (детальніше про судові виклики і повідомлення див. гл. 15 цього посібника). Відсутність відомостей про те, чи повідомлені ці особи, є підставою для відкладення розгляду справи.

Законом встановлено можливість розгляду справи за відсутнос­ті особи, яка бере участь у справі, якщо вона скористалася своїм правом заявити про це клопотання.

223Цивільні справи у судах першої інстанції за окремими винятка­ми, встановленими законом (наприклад, ч. 4 ст. 234 ЦПК України), розглядаються одноособове суддею, який є головуючим і діє від імені суду (ст. 18 ЦПК України).

У ЦПК України (ст. 160) визначено правовий статус головую­чого, зокрема він:

1) керує ходом судового засідання;

2) забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків;

3) спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічно­го та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи;

4) вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому за­сіданні належного порядку;

5) розглядає скарги на дії чи бездіяльність судового розпоряд­ника стосовно виконання покладених на нього обов'язків, про що постановляє ухвалу.

У разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до журналу судового за­сідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.

Особи, які беруть участь у справі, передають документи та інші матеріали головуючому через судового розпорядника.

Учасники цивільного процесу, а також інші особи, присутні в за­лі судового засідання, зобов'язані додержуватися встановленого по­рядку і беззаперечно підкорятися розпорядженням головуючого.

Всі особи, які беруть участь у справі, свідки, перекладачі, екс­перти, спеціалісти звертаються до суду словами «Ваша честь». Крім того, вони дають пояснення, показання, висновки, консуль­тації тощо стоячи. Особи, присутні в залі судового засідання, по­винні встати, коли входить і виходить суд, також стоячи вони за­слуховують рішення суду. Відступ від даних вимог допускається тільки з дозволу головуючого (ст. 162 ЦПК України).