Витрати, пов'язані із розглядом справи

До витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду

справи належать витрати, пов'язані з інформуванням учасників цивільного процесу про хід і результати розгляду справи, а також

163з виготовленням та видачею копій судових рішень (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Такі витрати не залежать від фактичних розходів, їх розмір та порядок оплати встановлюються Кабінетом Міністрів України за­лежно від категорій справ.

Цивільно-процесуальний закон диференційовано підходить щодо сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення роз­гляду справи з метою реалізації загальноправового принципу гу­манізму. За наявністю та порядком сплати цього виду витрат ци­вільні справи поділяються на три групи:

1) справи, в яких ці витрати підлягають сплаті при зверненні до

суду;

2) справи, в яких витрати при зверненні до суду не сплачуються, а покладаються на сторони після вирішення спору;

3) справи, в яких витрати на інформаційно-технічне забезпе­чення не стягуються¹.

За загальним правилом, витрати на інформаційно-технічне за­безпечення розгляду справи піддягають сплаті при зверненні до суду. У разі їх несплати настають наслідки, визначені ст. 121 ЦПК України.

Не підлягають оплаті такі витрати при зверненні до суду і по­кладаються на сторони після розгляду справи судом у справах про:

1) поновлення на роботі;

2) стягнення заробітної плати, компенсацій працівникам, вихід­ної допомоги, відшкодування за затримку їх виплати;

3) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкод­женням здоров'я або смертю фізичної особи;

4) стягнення аліментів;

5) визнання батьківства або материнства.

Взагалі не підлягають оплаті витрати на інформаційно-тех-нічне забезпечення у справах про:

1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

3) надання особі психіатричної допомоги в примусовому по­рядку;

¹ Див.: Цивільний процес: Навч. посіб. / За рсд. Ю. В. Білоусова- К.: Прецедент, 2005.- С. 98.

4) обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного за­кладу;

5) відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду (ст. 81 ЦПК України).

Витрати на правову допомогу - це витрати, пов'язані з оплатою юридичної допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права.

Як правило, такі витрати несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом (ст. 84 ЦПК України).

До витрат сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду, відносяться їх витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту, а також найманням житла. Такі витрати сторо­ни несуть самостійно.

Однак стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачуються іншою стороною добові (у разі пере­їзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втраче­ний заробіток (обчислюється пропорційно від розміру середньомі­сячного заробітку) чи відрив від звичайних занять (обчислюється пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати) (ч. 2 ст. 85 ЦПК України).

Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду, встанов­люється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ЦПК України до витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведен­ням судових експертиз належать: витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів, найманням ними житла, а також проведенням судових експертиз. Ці витрати несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи.

Кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи. Якщо клопотання про проведення експертизи заявлено обома сторонами, витрати на її оплату несуть обидві сторони порівну. У разі несплати судової експертизи у встановлений судом строк суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи.

165Добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять свідкам, спеціалістам, перекладачам, експертам сплачуються сто­роною, не на користь якої ухвалено судове рішення. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру се­редньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. У такому самому порядку компенсуються витрати на оплату по­слуг експерта, спеціаліста, перекладача.

Якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призна­чення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціа­тивою суду, а також у випадках звільнення від сплати судових ви­трат або зменшення їх розміру, відповідні витрати відшкодову­ються за рахунок Державного бюджету України (ч. 4 ст. 86 ЦПК України).

Порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагоро­ди особам, що викликаються до суду, та виплати державним нау­ково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, встановлюються Інструкцією про порядок і розміри відшкодування витрат та ви­плати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у прова­дженні яких перебувають справи про адміністративні правопору­шення, та виплати державним науково-дослідним установам судо­вої експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів Украї­ни від 1 липня 1996 р. № 710.

Витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за їх міс­цезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для роз­гляду справи, несе сторона, яка заявила клопотання про вчинен­ня цих дій. Якщо клопотання про вчинення відповідних дій заяв­лено обома сторонами, витрати на них несуть обидві сторони порівну.

Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із проведен­ням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 87 ЦПК України).