Архітектура кінця ХІХ – початку ХХ ст. (В.Городецький, Кричевський)

Тема. УКРАЇНСЬКА ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА ХХ СТ.

План

1. Архітектура кінця ХІХ – початку ХХ ст. (В.Городецький, Кричевський).

2. Живопис (А.Куїнджі, С.Васильківський, К.Костанді, О.Мурашко, К.Малевич).

3. Скульптура (П. Забіла, П. Війтович, О.Архіпенко, І.Кавалеридзе).

4. Музична культура. Хорова, вокально-симфонічна і симфонічна музика ( Л.Ревуцький, Б.Лятошинський. С.Людкевич, М.Скорик, Є.Станкович та ін.).

5. Театральна культура.Провідні актори та режисери українського театру. Лесь Курбас та ін.

6. Кіномистецтво. Ігровий кінематограф. Світове значення творчостіО.Довженка. “Поетичне кіно”.

Література:

1. Гриценко Т.Б. Культурологія. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2007.

2. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура: Підручник. Видання 2-ге. – К.: Центр учбової літератури, 2007.

3. Крвавич Д.П., Овсійчук В.А., Черепанова С.О. Українське мистецтво: Навч. посібн. У 3 ч. – Львів: Світ, 2005.

4. Художня культура. Підручник для 10 класу. За загальною редакцією Л. М. Масол. – Х., 2010.

Архітектура кінця ХІХ – початку ХХ ст. (В.Городецький, Кричевський).

З бурхливим розвитком виробництва, торгівлі, промисловості в Україні перед архітектурою поставали нові масштабні завдання. Будувалися фабрики, заводи, адміністративні й торговельні споруди, вокзали, лікарні, спортивні й розважальні заклади, школи й виставкові зали, розкішні палаци буржуазії й доходні будинки, а також кладовища на периферії міста.

Деякі архітектурні споруди ми розглянемо.

У Києві на пагорбі над театром розташований особняк архітектора Владислава Городецького, фантастично-екзотична споруда, відома як "будинок з химерами" (1901-1903), завдяки скульптурній декорації (міланських скульпторів, братів Еліо та Еудженіо Саля). Фасади прикрашені фантастичними скульптурами звірів і химер. Архітектор хотів зробити будинок «на віки», будував на свої гроші. Багато хто вважав божевіллям починати будівництво на кручі - на колишньому березі осушеного Козячого болота, забороненому до забудови київських домобудівний суспільством. Цей будинок завжди був оповитий легендами, хоча з'явився всього лише своєрідною рекламою можливостей нового будівельного матеріалу - цементу. Будинок не має стильової єдності. Тут декоративні барокові елементи поєднуються з готичними та модерними.

В.Городецький залишив в історії архітектури Києва виняткові досягнення. Однією з перших його споруд (зведена у 1897-1900 pp.) є Національний музей образотворчого мистецтва з доричним портиком і скульптурами (скульптор італієць Еліо Саля). Пара величних левів стережуть цей храм прекрасного. Cпоруду виконано з бетону.

В.Городецький збудував також у модернізованому мавританському стилі кенасу (молитовня громади караїмів (євреї); 1898-1902; нині кенаса належить Будинкові актора), у готичному стилі — Миколаївський костел (1899-1901; тепер Будинок органної та камерної музики).

Архітектура XX ст. позначена пошуками нового етапу розвитку. Найпоширенішим став модерн. Хронологічно він охопив незначний часовий період — 90-ті роки XIX ст., близько 15 років до початку Першої імперіалістичної війни. Велика увага приділялась використанню нового будівельного матеріалу — залізобетону, металу, скла, кераміки.

У модернізмі відбувалися важливі процеси осмислення нових художніх ідей. Копіювалися природні форми, передусім рослинні з підкресленням їх динаміки — це в'юнкі лінії, лілеї, очерет, цикламен, іриси. Орнамент був основним виразним засобом — криволінійний, пронизаний експресивним ритмом, переплетення, лінія якого несла духовно-емоційний і символічний зміст. Орнамент та інші рельєфні прикраси були виконані скульптурно, у кераміці та мозаїці. Декор вільно компонувався на площинах, часто асиметрично. В конструктивних засадах нової архітектурної системи асиметрія визначала її виразну сутність.

Раціоналістичний модерн (стриманий від декору) вирізнявся бездоганними пропорціями прорізів (вікна, двері), формою еркерів, м'якими окресленнями вікон і балконів. У цьому стилі зведені споруда міської залізничної каси на Пушкінській вулиці (1912-1914; арх. О.Вербицький), критий Бессарабський ринок (1909-1912; арх. Г.Гай).

Український національний модерн найпоширеніший на Харківщині та Полтавщині. У цьому стилі в передреволюційний період будувались лікарні, школи, комплекси селекційних станцій, деякі споруди в Миргороді, Чернігові й інших містах. Найкращою спорудою був будинок Полтавського губернського земства (1905-1909; автор художник-архітектор В.Кричевський). Фасад вирішений монументально і динамічно: ризаліт, що активно виступає по центру, флакований двома "втопленими" в тіло споруди баштами зі заломами, покритий кольоровою черепицею дахом, звис якого підтриманий кронштейнами, спаровані вікна другого поверху розділені витими колонками. Двоповерхову споруду замикають злегка виступаючі ризаліти з крутими верхами. В інтер'єрах стіни, колони, арки прикрашені народним орнаментом. На фасаді будинку зображені щити з гербами козацьких полків Полтавщини, майстерно вирізьблені двері містять орнамент у вигляді «дерева життя».