В с т у п

1. I saw more than forty horses.

2. More and more.

3. I bought more than forty small balls.

4. I see the walls and the door.

I see the blackboard and the floor

Tommy Trot, the man of law

Sold his bed and lay on straw

Sold his straw and lay on grass

To buy his wife a looking-glass.

[u]

back, close, short, broad variation, unlabialized monophthong

Короткий, схожий на український [у], проте губи не повинні зовсім випинатися.

1. A cook took a good look at the cook book.

2. It’s good he could go on foot.

Little Red Riding Hood

Took a good look at the wolf

Then she took to her heels

As fast as she could.

[u:]

back, close, long, unlabialized, narrow variation

Обов’язково довгий, більш заднього ряду, ніж україн­ський звук [у], губи під час вимови округлені й утворю­ють вузьку овальну щілину, але не випинаються; дещо нагадує протяжне [у] в словах тут, суп:

1. He tooted the flute.

2. Man is a fool:

When it’s hot he wants it cool

When it’s cool he wants it hot

He always wants what he has not.

A tutor who tooted the flute

Tried to tutor two footers to toot

Said the two to the tutor:

“Is it harder to toot,

Or to tutor two footers to toot?”

[ Λ ]

back, open, short monophthong

Короткий, дещо нагадує ненаголошений звук [а] і в українських словах замовник, масовка.

1. Don’t trouble troubles

Until trouble troubles you.

2. So many countries

So many customs.

Humpty-Dumpty sat on a wall

Humpty-Dumpty had a great fall

All the king’s horses and all the king’s men

Couldn’t put Humpty together again.

[ ə ]

short, close, not distinct monophthong

Обов’язково короткий, нечіткий звук, який виникає внаслідок послаблення інших звуків у ненаголошеному складі.

1. John’s father is an engineer.

2. My mother is a doctor.

3. Summer and winter are wonderful seasons.

4. You can think better after a night’s sleep.

Spring is green

Summer is bright

Autumn is yellow

Winter is white.

[ ε: ]

Central, close, long monophthong

Обов’язково довгий, під час його творення тіло язика підняте, а вся його спинка лежить рівно; в українській мові аналогічного звука немає.

1. First come, first served.

2. One good turn deserves another.

3. Repeat the verse word for word.

There were a little girl

And she had a little curl

Right in the middle other forehead

And when she was good, she was very good

And when she was bad, she was horrid.

Наступні голосні звуки називають дифтонгами, оскіль­ки вони складаються з двох звуків. Перший звук завжди вимовляється чітко, оскільки він є основним зву­ком даного дифтонга — його ядром, а другий звук є не основним, тому він звучить як відлуння другого звука.

[ еі ]

1. Make haste.

2. Save your pains.

3. It may rain today.

4. They named the baby Jane.

Rain, rain go away

Come again another day

Little Tommy wants to play.

[au]

1. How about an outing?

2..He is seldom out of town nowadays.

3. Without doubt he is somewhere around.

Down, down, down red, yellow, brown,

Autumn leaves tumble down,

Autumn leaves crumble down,

Autumn leaves bumble down

Flaking and shaking fumble down leaves.

[ai]

1. Time flies.

2. I had a while fly.

3. I find it’s quite right.

4. And pigs might fly.

There was a young lady of Niger

Who went for a ride on tiger

They returned from the ride

With the lady inside and a smile

On the face of the tiger.

[ u]

1. Go slow!

2. There’s no knowing.

3. I don’t suppose you know Rose.

4. No smoking!

Suppose that everyone in England

Wrote letters every day

And lots of picture postcards

What will the postmen say?

[ i]

Take me back to Toyland

Please take me back to Toyland

Everyone’s happy there

It’s more than a girl and boyland

Where dreams, just like toys, can be shared.

[ e ]

1. It’s late to tear your hour.

2. The square was carefully prepared for the parade.

3. What’s the air fare?

4. Mary wears her hair long.

Once two little brown bears

Found a pear-tree full of pears

“If I only had a choice”

Said the elder brown bear

“I would take the biggest pear.

Which is hanging in the air”.

[ uə ]

1. It’s an usual cure for a cold.

2. curiosity is incurable.

3. The truer my friend the surer I feel

4. We’re striving for enduring peace and security.

5. You are a doer for sure.

[ b ]

is bilabial plosive occlusive consonant phoneme. It is voiced.

1. His bark is worse than his bite.

2. Big Ben.

3. Bread and butter.

4. The buses were busy

Betty bought a bit of butter

But she said: “My butter’s bitter.

If I put it in my batter

It will make my batter bitter.

Then she bought some better butter

And it made her batter better”.

[ f ]

is labio-dental, constructive, voiceless phoneme.

1. Somebody phoned from his father’s farm.

2. He has never made an effort.

3. He looks only at the surface of things.

4. Five fellows followed him.

Dear little Hare, you should not cry

Bare feet are fleet feet,

Long ears help hear

But it’s bad and very sad

To be so full of fear.

[ uə ]

is backlingual velar occlusive consonant phoneme, plosive.: It is partially devoicing at the end of words

1. Give it a good clean.

2. Go to the garden.

3. I guess he is going to give you his gun.

4. A good dog deserves a good bone.

I like to go out in the garden

I like to get up the wall

I like to do anything really

But I hate to do nothing at all

[ k ]

is backlingual velar occlusive consonant, voiceless, aspirated, fortis

1. Keep calm and cool.

2. Uncle has hurt his ankle.

3. Dick can’t drink cold milk.

There was an old man

Who were little

Fell casually into a kettle

But growing too stout

He could never get out

So he spent all his life in that kettle.

[ m ]

is bilabial occlusive nasal sonant

1. Michael Moris is a very modest man.

2. May I come to see you in the morning?

3. All the members of my family prefer mild climate.

My favourite colour is blue.

My favourite number is two.

My favourite toy is guitar.

How merry and nice girls we are.

[ p ]

is bilabial plosive occlusive phoneme. It is voiceless, fortis.

1. What a pity Peter’s busy.

2. Somebody must have pulled my pen out of my pocket.

3. It is a pretty bad place to park.

Peter Piper picked a pack of pickled peppers

A pack of pickled peppers Peter Piper picked.

So, if Peter Piper picked a pack of pickled peppers

Where’s the pack of pickled peppers Peter Piper picked?

[ v ]

is labia-dental, constrictive, fricative, voiced consonant.

1. We have a fine view of the village.

2. You can’t find any vacant house in this village.

3. He doesn’t know the value of vaccine.

Have you ever had a hot dog with mustard?

Have you ever had a hot dog with pepper and salt?

With mustard and mayonnaise and catchup and pickles.

Have you ever had a hot dog with pepper and salt?

[ s ]

is the forelingual, apical-alveolar, constrictive fricative consonant.

1. Today we start at six.

2. He tends to see the sunny side of the street.

3. Some of these books seem to be strange.

A sailor went to sea to see what he could see

But all that he could see was sea, sea, sea.

[ d ]

is forelingual, apical-alveolar, plosive consonant. It is partially devoicing at the end of words

1. Did you notice those dark clouds?

2. Don’t drink Daddy’s cold milk.

3. Does he perform his daily duties?

In winter I get up at night

And dress my yellow candle light

In summer quite the other way

I have to go to bed by day.

[ t]

is forelingual, apical-alveolar, plosive consonant, aspirated.

1. I gave him tit for tat.

2. It’s a pity he is so timid.

3. That will take time.

Timothy Trotter trots to town Lettuce he buys and carrot tops

To shop for his pet rabbit For that’s his weekly habit

[ n ]

is a forelingual alveolar apical occlusive nasal sonant.

1. Nick Green didn’t notice anybody.

2. Now and again they called on Nelly’s niece

3. Nobody needs your help now.

If many men knew what many men know

If many men went where many men go

If many men did what many men do

The world would be better — I think so, don’t you.

[ L]

is a forelingual alveolar apical lateral sonant.

1. All is well that ends well.

2. The girl doesn’t feel well.

3. All the salt is sold.

Little lady Lily lost her lovely locket

Lucky little Lucy found the lovely locket

Lovely little locket lay in Lucy’s pocket

Lazy little Lucy lost her lovely locket.

[ j ]

is a mediolingual constrictive central sonant

1. That’s the usual yeald for the year.

2. He has not used all the tubes yet.

3. Two young ladies were gathering yellow leaves yesterday.

We are at the Zoo, me and you, you and me

The lions are here and zebras too

You asked me — where is the tiger

It is in the Zoo too.

[ r ]

is a forelingual, post alveolar constructive central sonant.

1. A foreign accent is a very great drawback.

2. When at Rome do as Romans do.

3. Every cook praises his own broth.

Row, row, row, your boat

Gently down the stream

Merrily, merrily, merrily

Life is but a dream.

[ h ]

is a pharyngeal constrictive fricative voiceless consonant phoneme.

1. He had a hat on his head.

2. Helen’s husband hates hot tea.

3. He held her hand in his hand.

4. Healthful habits make healthy bodies.

Baby Hedgehog — good as gold!

Who knows why it’s not so bold?

Mother keeps the one she loves

Well in hand with hedgehog gloves.

[ ∫ ]

is a fricative alveolar constructive voiceless consonant phoneme

1. Friendship in trouble — friendship sure.

2. Why should she be so shy?

3. Wishes don’t wash dishes

She sells sea-shells on the sea-shore

The shells she sells are sea-shells, I’m sure

So, if she sells sea-shells on the sea-shore

Then I’m sure she sells sea-shore-shells.

[ ]

is a fricative alveolar constrictive voiced consonant phoneme.

1. Eat with pleasure drink with measure.

2. A mirage is an illusion.

3. His pleasure and joy knew no measure.

Digging for pleasure

We dig all day

With never a measure

For labor day.

[ t∫ ]

is an alveolar affricative occlusive voiceless consonant phoneme.

1. Most children like cheese.

2. Don’t touch these peaches in the kitchen.

3. Charles chose the cheapest cheese

How much wood would a wood-chuck chuck?

If a would chuck could chuck wood.

He would chuck as much wood

As a wood-chuck would chuck

If a wood-chuck could chuck wood.

[ d ]

is an alveolar affricative occlusive voiced consonant phoneme

1. Just a joke.

2. Julius was jealous.

3. John put the orange juice into the frig.

Jack and Jill went up the hill

To fetch a pail of water

Jack fell down and broke his crown

And Jill came tumbling after.

[ ŋ ]

is a back-lingual occlusive nasal sonorant.

1. To know everything is to know nothing.

2. Better die standing than live kneeling.

3. The proof of the pudding is in the eating.

Spades for digging, pens for writing,

Ears fir hearing, teeth for eating,

Eyes for seeing, legs for walking,

Tongues for tasting and for talking.

Супроводжуючи нас, Mister Tongue постійно розпові­дає нам про цікаві явища англійської фонетики і не перестає ставити нам запитання. А чи зможеш ти дати відповідь на них?

• Якими звуками англійської мови можна загасити свічку?

Щоб загасити свічку, треба дмухнути на неї. В англій­ській мові є звук, який утворюється просто подихом — придихом. В українській мові ми вимовляємо цей звук, коли хекаємо на долоні, що замерзли, та промовляємо англійський звук [h]. Ніколи не плутай його з україн­ським [х], вони дуже різні.

• Які звуки в англійській мові вимовляються з при­дихом (з аспірацією)?

Ти запитаєш як це? Дуже просто. Візьми люстерко і прямо перед ним скажи український звук [п]. Бачиш, люстерко трохи запітніло. А коли ти будеш вимовляти англійський звук [р], то повітря видихни сильніше і люстерко запітніє повністю. Такий самий придих є і в англійських звуках [t] і [к:], які схожі на українські звуки [т] і [к].

• А чи знаєш ти, що в звуків [р], [t], [k] є братики?

Це звуки [b], [d], [g]. Здогадайтесь, хто чий братик. Вони дуже схожі на відповідні українські звуки [б}, [д], [г]. Проте звук [t] вимовляється, як і його братик звук [d]: з язичком на горбочках (альвеолах), що над зубами.

Які ще звуки, крім [t] і [d], творяться на горбочках? Якщо ти добре поміркуєш, то скажеш, що це звуки [l] і [n]. Вони дуже схожі на українські [л] і [н], але треба завжди пам’ятати про язичок, що має бути на горбоч­ках.

• Які звуки в англійській мові мають майже непоміт­ну різницю у вимові, але можуть докорінно змінити значення слова?

Це звуки [е], який дуже подібний до українського [е], та звук [ æ ], при утворенні якого кінчик язика просуваєть­ся вище і торкається нижніх зубів, а нижня щелепа має “впасти”. Вимовляючи ці звуки, не забувайте посмі­хатися, бо вуста мають бути трохи розтягнуті (bed — bad, pen — pari).

• Як перетворити непомітним рухом язика і посміш­кою корабель на вівцю?

Це гра звуків [і] і [і:]. У слові “корабель” звук [і] вимо­вляється подібно до звука [і] українського, а в слові “вівця” — вимовляємо довгий звук [і:], язик просу­вається вище і торкається нижніх зубів, як і для звука [і]. І найголовнішне — під час вимови звука [і:] губи повинні розтягатися у посмішці: ship — sheep.

• Що спільного і яка різниця між звуками [с], [s], [Ө] і [z], [з ] [ð]? На український звук [с] схожі 2 анг­лійських звуки: [s] і [0]. Але коли ми вимовляємо англійський [s], то кінчик язика піднімається вище, ніж при вимові українського [с], і не торкається під­небіння. При вимові [0] язик ставимо між зубами, але не затискуємо його, а потім видихаємо повітря: sick — thick.

Англійські звуки [z], [ð ] схожі на український звук [з], але вони зовсім різні між собою. Для звука [z] ми під­німаємо кінчик язика, але не торкаємося піднебіння і вимовляємо звук, схожий до українського [з], а для звука [ð] язик розміщуємо між зубами, не затискуючи: baize — bathe.

Наведені вище вправи використовуються на всіх сту­пенях навчання іноземної мови в школі. Але при­значення їх дещо відрізняється залежно від ступеня: на першому етапі основна мета вправ — формування слухо-вимовних навичок учнів, тому питома вага усіх фонетичних вправ досить значна порівняно з іншими вправами. На другому і третьому етапах ці вправи наці­лені на підтримку та вдосконалення навичок вимови, а також на запобігання помилкам. Згідно із зазначе­ною метою, на початку уроку необхідно проводити “фонетичні зарядки”, що включають новий навчаль­ний матеріал.

Крім спеціальних вправ для вдосконалення слухо - вимовних навичок, учнів, слід використовувати заучу­вання напам’ять скоромовок, приказок, римівок, віршів, читання вголос уривків з підручника. Всі ці види роботи спрямовані на навчання учнів правильної вимови. Робота зі згаданим матеріалом передбачає дві стадії її виконання. Спочатку текст розучується під керівництвом учителя. Після цього проводиться робота з розвитку швидкості приговорювання уривка тексту чи вірша, з тим щоб досягти безпомилковості мов­лення учнів і швидкого темпу. Заучування напам’ять призводить до позитивних результатів тільки за умо­ви безпомилкової й швидкої вимови матеріалу, що заучується.