Розряди прикметників за значенням

Граматичні ознаки прикметників

Прикметником називається самостійна частина мови, що називає ознаку предмета і відповідає на питання який? або чий?

У мові прикметники вживаються з іменниками і узгоджуються з ними в роді, числі й відмінку: широкий степ, широка дорога, широке поле, у широкому степу, на широкій дорозі, широкі поля.

В однині прикметники можуть набувати форму чоловічого, жіночого або середнього роду. У множині рід у них не розрізняється. Прикметники мають шість відмінків: кличного, на відміну від іменників, у них немає.

За наявністю закінчень прикметники поділяються на повні і короткі. Прикметники, у яких є закінчення, називаються повними: добрий, вільна, славне. Прикметники, у яких нема закінчення, називаються короткими (вони можливі лише у формі називного-знахідного відмінка чоловічого роду): зелен, ясен, повен, славен, варт, згоден, певен, повинен, рад, братів, сестрин.

У реченні прикметники виступають у ролі означення або рідше — в ролі іменної частини складеного присудка.

Розряди прикметників за значенням

За значенням прикметники бувають:

1) якісні — називають ознаки предмета, які можуть проявлятися більшою або меншою мірою, і відповідають на питання який?: веселий, веселіший, найвеселіший, дуже веселий; здоровий, дуже здоровий; легкий, важчий, теплий, гарячий, вузький, солодкий, зелений, червоний;

2) відносні — називають ознаки предмета за його відношенням до інших предметів, до дій чи обставин і відповідають на питання який? Порівняйте: повітря в горах — гірське повітря, степ без краю — безкраїй степ, малюнок аквареллю — акварельний малюнок, посуд з глини — глиняний посуд, птах, що перелітає — перелітний птах, борщ, зварений учора — учорашній борщ;

3) присвійні — вказують на належність предмета людині, рідше тварині і відповідають на питання чий?: Шевченкові твори, Франкова проза, Лесина думка, студентів квиток, орлині крила, ведмежий барліг.

Іноді ті самі прикметники залежно від контексту можуть виступати в різних значеннях: заячий хвіст (чий?) — присвійний; заяча шапка (з якого матеріалу? з чого?) — відносний; заяча душа (яка?) — якісний; бронзова ваза (з чого?) — відносний; бронзовий загар (який?) — якісний.

Перевірте себе. 1. Прикметники запишіть у дві колонки: 1) якісні; 2) відносні. Присвійних прикметників не виписуйте.

Огрядний, гордий, внутрішній, перелітний, кволий, однобічний, бурштиновий, свекрушин, дотепний, грубий, мулярів, змінний, щирий, мамин, камінний, тюлевий, старанний, тихий, учорашній, київський.

Ключ. З других букв виписаних слів має скластися початок вислову іспанського письменника М.Сервантеса: “… — все одно що стріляти не цілячись”.

Перевірте себе. 2. Випишіть підряд у колонку словосполучення в такій послідовності: 1) з якісними прикметниками; 2) з відносними; 3) з присвійними.

Лисячий усміх, золотий браслет, золоте правило, риб’ячий жир, лисяче манто, гусячий пух, горобина ніч, лисячі нори.

Ключ. З останніх букв має скластися закінчення вислову французького просвітителя Ш.Монтеск’є: “Треба багато вчитися, щоб знати…”