Структура процесу учіння

Сприймання є початковою ланкою процесу учіння. Формуються уявлення. Ознайомлення.

Сприймання нового матеріалу. Є важливим життєвим процесом, який полягає у відбитті у свідомості особистості предметів, явищ, форм існування матерії. Вони можуть бути представлені у формі тексту, аудіо-, відеоматеріалу або експозиційної моделі тощо. Динаміка, ефективність його залежить від досвіду, запасу знань учня, встановлення зв'язків нових знань з набутими в процесі навчання, врахування інтересів, потреб, уваги, звичок, нахилів, переконань учнів має великий вплив на процес сприймання. Тому, готуючи учнів до сприймання нового матеріалу, вчитель зобов'язаний приділяти увагу постійним зв'язкам між набутим і новим, актуалізувати відповідні опорні знання, вміння, навички.

Важливо організовувати вивчення учнями нового матеріалу з різних джерел — як за допомогою безпосереднього (різні види наочності, екскурсії, лабораторні й практичні роботи, експерименти, суспільно корисна і продуктивна праця), так і опосередкованого сприймання (усне і друковане слово, викладання, вміння викликати у їх свідомості потрібні уявлення тощо).

Викладаючи новий навчальний матеріал, учитель повинен забезпечити лаконічність, узагальненість, уніфікованість, очищеність від зайвої інформації, від зайвих деталей, уніфіковуючи його у процесі зосередження уваги учнів передусім на опорних смислових моментах. Доцільно відмежовувати автономні одиниці навчального матеріалу, щоб новий матеріал мав чітку, зрозумілу і доступну для засвоєння структуру.

Слід враховувати індивідуальні особливості сприймання окремих учнів: точність, швидкість, повноту, емоційність, уміння відбирати, аналізувати, використовувати інформацію.

Перше враження учня від навчальної інформації (явище імпринтингу) надовго залишається в його свідомості. Тому важливо, щоб воно було правильним. Суттєву роль при цьому відіграє візуальне представлення навчальної інформації.Людина може сприймати явища і процеси навколишньої дійсності безпосередньо за допомогою органів чуття чи через інформацію про них у вигляді вербальної дії учителя або друкованого тексту чи комп'ютерного відтворення. Для того, щоб процес був ефективним, необхідно, виходячи з логіки навчального процесу, забезпечити розуміння учнями необхідності тих чи інших знань. Тому вже на цьому етапі певну роль відіграє практика, виступаючи своєрідним поштовхом в організації процесу пізнання. Важливе місце тут посідає мотивація пізнавальної діяльності.

Залежить від минулого досвіду, від наявного в учня запасу знань, від його психічного життя (явище аперцепції).

Встановлення зв’язків певних знань зі старими в процесі навчання, врахування інтересів, потреб, уваги, звичок учнів, їх волі, нахилів, переконань впливає на сприймання.

- Готуючи учнів до сприймання нового матеріалу žзв'язок старого з новим,

активізувати відповідні опорні знання, уміння, навички.

- Активізація зовнішніх органів чуття žвідчуття, сприйняття, уявлення.

Вивчення нового матеріалу з різних джерел:

Безпосереднє сприймання - наочність, екскурсії, ліплення, малювання, лабораторні і практичні роботи, експерименти, праця.

Опосередковане сприймання - усне і друковане слово, викладання,

вміння викликати в свідомості учнів потрібні уявлення залежить від знань і досвіду учнів, майстерності вчителя.

Треба вчити учнів в процесі навчання пов’язувати факти, систематизувати їх, розвивати спостережливість, виконувати мислительні операції žрозкривати суть явищ, подій.

Використовуємо різні логічні шляхи: індуктивний (від конкретного до загального) (Холмс Шерлок);дедуктивний;аналітико–синтетичний шлях.

Враховувати індивідуальні особливості учнів

Робити установку на сприймання. 90% інформації через зір. Явище імпринтингу – першого враження.

Наступний етап — розуміння /осмислення. Формуються поняття. Це передусім проникнення в сутність явищ і процесів, установлення зв'язків між частинами цілого, між фактами й процесами, з'ясування причин, що зумовлюють те чи те явище. На цьому етапі формується свідомість учнів, розвиваються їхні інтелектуальні можливості та інтереси. З іншого боку, розуміння — важлива сходинка до успішності запам'ятання. По-перше, нерозуміння навчального матеріалу є значним психологічним бар'єром перед запам'ятовуванням, а по-друге, веде до догматизму у навчальній діяльності. Учнів необхідно спонукати пам'ятати не весь обсяг інформації, а найбільш суттєве, що становить основу оволодіння новим навчальним матеріалом і необхідне для формування наукового світогляду та конкретної практичної діяльності. Такий підхід зумовлений передусім тим, що процес оволодіння знаннями, вміннями й навичками відбувається у формі концентричної спіралі, в якій попередньо набуті знання вміння й навички є основою, своєрідною сходинкою для поступального руху вперед у пізнавальній діяльності стосовно певного обсягу навчального матеріалу.

На уроці без глибокого проникнення в суть процесу, явища не може бути повного засвоєння навчального матеріалу. Процес проникнення проходить етапи:

•Повідомлення.

•Осмислення.

•Розуміння (осягнення).

Важливо встановлювати зв’язки між фактами, даними спостережень і висновками, щоб «чужий» досвід зливався з власним досвідом учня.

Здійснюється на основі життєвого досвіду і потрібних знань.

Розвивати різні види мислення.

Закономірність: взаємозв’язок чуттєвого і раціонального в процесі навчання, взаємодія обох сигнальних систем.

Виробляти асоціації.

Розуміння безпосередньо пов’язане з виявленням істотних ознак об’єкту пізнання, з утворенням понять.

Активність учнів необхідна при формуванні понять.

Робота вчителя.

Знання - у переконання.

Мова!

Роль емоційно–вольових процесів.

Осмислення, розуміння – умова дієвості знань.

Завершується узагальненням і систематизацією. Узагальнення передбачає уявне виокремлення певних властивостей, що притаманні тому чи іншому класу предметів, явищ, процесів, перехід від окремого до загального.

Систематизація — мисленнева діяльність, у процесі якої знання про об'єкти, що вивчаються, організуються в певну систему на основі обраного принципу. Це можливо лише за умови достатньої розумової праці на попередніх етапах навчальної діяльності. Тут важливо сформулювати закони, правила, виокремити закономірності, бачити їх зв'язок з більш загальними явищами в логічній структурі навчальної дисципліни.