Навчання як вид пізнавальної діяльності людини

§ життєве пізнання,

§ навчання,

§ самоосвіта,

§ наукове дослідження.

Пізнання істини, об’єктивної дійсності; здійснюється за схемою: живе споглядання об’єкта, осмислення історичних властивостей, особливостей зв’язків об’єкта, застосування здобутих знань на практиці чи в навчанні або перевірки здобутого у процесі навчання знання на практиці.

Спрямовані на пізнання законів і закономірностей об’єктивного світу.

2. Суттєві ознаки процесу навчання:

1. Навчання – вид пізнавальної діяльності

Засвоєння знань, умінь, навичок – пізнання довкілля (оточуючого світу); базується на

загальних закономірностях оточуючого світу.

Особливості: Учні пізнають нове лише для себе т.т. пізнані істини.Навчання об’єктивно не відкриває нові знання; є процесом оволодіння учнем пізнаними закономірностями оточуючого світу.Формуються уміння і навички.

2. Навчання – спеціально організована пізнавальна діяльність: має свої цілі, завдання,

зміст, принципи, методи і форми організації; прискорені темпи пізнання явищ дійсності; будується з рахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів; прискорюються темпи індивідуального розвитку учня.

3. Практика у пізнанні є критерієм істини, у навчанні перевіряти істинність знань нема потреби. Практика допомагає краще зрозуміти й засвоїти навчальний матеріал, спрямована на формування умінь, вироблення навичок.

4. Знання набуваються безпосередню і опосередковано.

5. Навчання – процес двобічний.

Вчитель ž навчання ž учні