Види понять за змістом. За з містом поняття подіяляються на конкретні, абстрактні, позитивні й негативні, співвідносні й безспіввідносні

За з містом поняття подіяляються на конкретні, абстрактні, позитивні й негативні, співвідносні й безспіввідносні.

Конкретним називається поняття, яке відтворює предмет у його цілісності. Абстрактним називається поняття, яке відображає не предмет, йогош властивість чи відношення, взяте як самостійний об’єкт думки. Позитивними називаються такі поняття, котрі відбражають наявність у предмета або явища певних ознак. Негативні – це поняття, в якому ознак, котрі складаються позитивні поняття.

Відношеня між поняттями за змістом та обсягом.

Усі поняття можно порівнювати

Одне з іншим у якомусь відношенні й, відповідно, їх можна поділити на порівняні (це ті поняття у змісті яких є деякі загальні ознаки) і непорівнянні (непорівнюються). Порівняні поділяються в свою чергу на сумісні (обсяги яких частково або повністю збігаються) і несумісні (обсяги яких не містить спільних елементів). Відношення не містить спільних елементів. Відношення між обсягами понять у традиційній логіці графічно зображується колами Ейлера. Відношення рівнозначності – між зміст. Відношення перехрещення – мають деяку загальну (спільну) частину своїх осягів. Відношення підпорядкування – обсяг першого з яких повнісю входить в обсяг другого.

Відношення співпорядкування – поняття, які є різними видами одного роду. Відношення протилежності – видовіознаки цих понять взаємно виключаються. Відношення суперечності (протиріччя)

Визначення (дефініція) – це логічна операція, що дає змогу розкрити зміст поняття, відрізнити одне поняття від іншого, уточнити значення того чи іншого терміну. Розкрити змісст поняття означає виділити суттєві, необхідні специфічні ознаки предмета чи явища. У визначені розрізняють визначуване (те що підлягає визначенню (дефініендум)) і визначуюче поняття (за допомогою якого визначається дефініендум (дефініенс)). Ісснеє 2 вида визначення понять – номінальне (розкривають значення того чи іншого терміну, найменування, не пояснюючи суті самого предмета) і реальне (розкриває істотні ознаки предмета чи явища, які відображаються в поняттиі, їх змісті. За способом визначення понять дифініції можуть бути: явними (Dfd=Dfn визначуване поняття є рівне у відомому відношенні визначаючому його поняттю) і семантичне, теоретичне визначення).

Пізнавальні прийоми, які заміняються визначення понять

Існують багато понять, які на даному етапі пізнання ще не можна визначити. Тоді використовують такі прийоми як опис,характеристику, порівння. Опис (дескрипція) – це перелічення специфічних ознак індивідуального предмета з метою визначення його специфіки. Характеристика – це перелічення суттєвих ознак, властивих тому чи іншому предмету, явищу процесу. Порівняння – за допомогою цього прийому порівнююють однорідні предмети ябо явища за ознаками, які мають важливе значення у певному відношенні.

Правила визначення понять

Перше правило – визначення повинне бути співмірним, тобто визначуване і визначаюче поняття повинні бути рівними за своїми обсягами. Порушення цього приводить до лог. Помилок – надто широке визначення (тоді, коли при визначенні певного поняття вказують найближчий рід, але не вказують видову відмфінність) чи надто вузьке визначення (виникає коли у визначенні певного поняття вказується лише певна видова відмінність предметів чи явищ). Друге правило – визначення не повинні визначати самих себе. Порушення цього прав призводить до тавтології (напр «правопорушення це порушення права»). Третє правило – не можна визначити поняття через такі поняття, ознаки яких невідомі і тому вони самі потребують визначення. Порушення приводить до помилки – визнання невідомого через невідоме. Четверте правило – не можна давати заперечних визначень (напр «норма права – це не моральна норма»).Пяте правило – визначення повинне бути точним, чітким, однозначним («злочинець – це людина яка переступила закон»).

Поділ поняття та його правила

Поділом називається логічна операція за допомогою якого певний клас поділяються або розчленовується на підкласи, що являють собою види предметів, які відносяться до одного класу. Перше правило – поділ повинен здійснюватись на одній, чітко визначенійпідставі. Друге правило – поділ повинен бути співмірним. Трете правило- добуті при поділі поняття повинні бути попарно несумісні. Четверте правило – поділ повинен бути безперервним – тобто усі його члени повинні бутинайближчим видом обсягу діленого понятя за даною підставою. При порушенні цих правилвиникають логічні помилки – змішування підстав, неспівмірність поділу, стрибок у поділі. Класифікація – це поділ певної множини об’єктів за класами і підкласами на специфічних підставах. Класифікації бкувають прості і складні.

Обмеження й узагальнення понять

Обмеження понять – це логічна операція, за допомогою якої відбувається перехід від родового до видового поняття. Межею обмеження є одиничне поняття,яке відображає якийсь реальни предмет,явище,їх властивість. Узагальнення поняття – це логічна операція за допомогою якої відбувається перехід від видового понятт до родового. Межею узагальнення є найбільш широкі за обсягом поняття.

Структурні схеми до модулю 2