Участь профспілок у цивільному процесі

Конституцією України (ст. 36) встановлено право громадян на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. На розвиток цієї статті було прийнято Закон України № 1045-XIV від 15 вересня 1999 р. «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Рішенням Конституційного Суду України № 11-рп/2000 від 18 жовтня 2000 р. («Офіційний вісник України». — 2000 р. — № 43) визнано неконституційними норми цього Закону, якими визначено, що повного обсягу дієздатності профспілка набуває лише в разі її реєстрації. Але ще до такої реєстрації вона має право оскаржити в суд рішення Міністерства юстиції про відмову в реєстрації, отже, з моменту створення вона має права, передбачені Конституцією України, захищати трудові, інші соціально-економічні та політичні права і законні інтереси членів профспілок, працівників, піклуватися про покращання умов їх праці і побуту. Правовим забезпеченням реалізації цього завдання є встановлення ст. 246 КЗпП право профспілок представляти інтереси працівників, представляти і захищати їх трудові, соціально-економічні права та інтереси у відносинах з власником або уповноваженим ним органом (в редакції Закону України від 5 квітня 2001 p.). Цивільне процесуальне право України передбачає, що профспілки можуть здійснювати захист прав інших осіб шляхом порушення цивільної справи в суді (звертатися до суду із заявою) і вступу в процес по справі (п. 2 ст. 5, ч. 1 ст. 121, п. 2 ст. 112 ЦПК)

Правомочність профспілок на порушення деяких справ закріплена також окремими нормами галузевого законодавства. З підстав ст. 71 КпШС вони мають право порушити справу в суді шляхом пред'явлення позову про позбавлення батьківських прав. Це пояснюється тим, що вони заінтересовані в тому, щоб підростаюче покоління було фізично і морально здоровим та всебічно підготовленим до суспільне корисної діяльності.

Профспілки можуть порушувати процес на захист прав інших осіб у справах про визнання недійсною угоди, укладеної внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, а також угоди, яку громадянин був змушений укласти на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин (ст. 57 Цивільного кодексу), а також про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним (ст. 256 ЦПК).

Захист прав та інтересів інших осіб у справах, підвідомчих цивільному судочинству, уповноважені профспілок можуть здійснювати також у самостійних процесуальних формах громадського представництва (п. 2 ст. 112 ЦПК).