Тематика контрольних робіт

1. Культура в структурі соціологічного знання.

2. О.Конт як основоположник соціології та аналізу культурних закономірностей функціонування та розвитку суспільства.

3. Поняття репрезентативної культури.

4. Об’єктивістська тенденція розвитку соціології культури.

5. Культурно-аналітична тенденція розвитку соціології культури. Макс Вебер.

6. Культурно-аналітична тенденція розвитку соціології культури. Георг Зіммель.

7. Культурно-аналітична тенденція розвитку соціології культури. Еміль Дюркгейм.

8. Розуміюча соціологія Макса Вебера та аналіз культури.

9. Соціальна феноменологія Альфреда Щюца як подовження ідей Едмунда Гуссерля про «життєвий світ».

10. Когнітивна мікросоціологія Бергера і Лукмана про пізнання як творчість світу.

11. Соціологічне поняття культури.

12. Категорії, поняття та узагальнення сфери соціальної культури.

13. Соціологія повсякденності. Механізм повсякденної типізації.

14. Три трактування історизму повсякденності. Еволюція констатуючих елементів повсякденності.

15. Ознаки повсякденності. Специфіка сприйняття часу у різні епохи.

16. Особистісна визначеність діючого індивіда як одна з головних характерних рис повсякденності.

17. Особистість як засновник «себе» і суб’єкткультури.

18. Характеристика понять «особистість» та «індивід».

19. Соціально-культурний вимір особистості.

20. Ґенеза та етапи розвитку особистості.

21. Основні підходи до вивчення особистості.

22. Недоліки традиційних психологічних теорій особистості.

23.Основні підходи до вивчення відносин «особистість - культура».

М.Бердяєв.

24. Основні підходи до вивчення відносин «особистість - культура». М.Бахтін.

25. Основні підходи до вивчення відносин «особистість - культура». В.Біблер.

26. Культурне визначення особистості.

27. Форми соціального життя культури.

28. Розуміння культури як соціального організму та системи життєзабезпечення соціуму.

29. Людина як семіотична істота. Передумови створення культури.

30. Формування базисних культурних сценаріїв: соціальних інститутів, господарства й економіки, системи влади, суспільства і співтовариства.

31. Психічний феномен архаїчної людини. Анімістичні та релігійні уявлення архаїчної людини.

32. Становлення античної особистості. Розробка сценарію самостійної поведінки людини як культурного типу.

33. Становлення особливості середньовічної особистості та суб’єктності.

34. Християнське вчення як основа середньовічної культури.

35. Конституювання середньовічної особистості і суб’єктності в працях Августина.

36. Ренесансна особистість: гуманізм, індивідуалізм та культ людини

творця. Формування уявлення про «свободу» людини.

37. Рефлексія поняття «особистість» у роботах І.Канта.

38. Криза європейської культури, особистості та суб’єктивності.

39. Езотерична особистість.

40. Від сучасної особистості та суб’єктивності до особистості «можливої».

41. Принцип особистісної відносності.

42. Інтерсуб’єктивність соціокультурної реальності. Двоїста природа суб’єктів культури.

43. Наростання людської полісуб’єктивності в історії культури.

44. Інтертекстуальність культури. Семантична нерівність культурного тексту та позакультурного контексту.

45. Культура як «диференційована єдність». Поняття історичного процесу як одночасності культурних явищ.

46. Діалог культур. Плюралізм і поліфонізм культур в історії людства.

47. Самосвідомість як основа соціології культури. Поняття національної

свідомості.

48. Роль культури у формуванні соціального досвіду.

48. Поняття інтимної та соціальної зони особистості.

49. Культурно-соціологічне пояснення співвідношення «людина – праця».

50. Поняття відчуження людини. Марксистський підхід до вирішення проблеми відчуження людини.

51. Роль соціального і наукового знання у житті людини.

52. Проблема розходження між науковим і соціальним знанням.

53. Поняття «вірування». Проблема поєднання сакральних та соціальних цінностей.

54. Структура сексуальної культури. Сексуальна поведінка.

55. Соціальне та міжособистісне насильство. Соціальне пояснення насильства.

56. Джерела насильства в політичній і економічній сферах життя людей.

57. Ідеологія як політичне і економічне забезпечення функціонування влади. Поняття «ідеологічного насильства”.

58. Гра як прагнення до самовизначення у світі людей. Класифікація ігор.

59. Смерть як екзистенціальний та культурний феномен. Співвідношення смерті та культури.

60. Поняття ритуалу. Ритуали і соціальні інститути.

61. Співвідношення понять «ритуалу» та «обряду». Релігійний культ як сукупність ритуалів.

62. Типи і функції ритуалів. Класифікація ритуалів Е.Дюркгейма.

63. Поняття символу. Зниження ролі ритуалів у сучасному суспільстві.

64. Відмінність символу від міфу. Міф як життєва реальність.

65. Творення колективу як одна з функцій міфу.

66. Поняття національного міфу. Форми конституювання національної ідентичності.

67. Ідеологія як стійка форма досвіду. Традиція і консервативна ідеологія.

68. Природа консервативності і конкретне розуміння власності. Типи власності.

69. Абстрактне розуміння власності. Ставлення до власності марксизму.

70. Земля як детермінанта національної історії. Новітній розвиток уявлень про власність.

71. Структура ідеології. Консервативна і ліберально-прогресистська ідеології.

72. Суперечки консервативного і ліберально-прогресистського мислення у сучасний період.

73. Правові ідеології. Поняття позитивного і природного права.

74. Поняття інформаційного суспільства.

75. Парадокс світового інформаційного порядку: редукція культурного різноманіття і нівелювання національних, культурних, релігійних та інших особистісних типів.

76. Поняття стилю. Співвідношення понять «стиль», «традиція» і «канон».

77. Життєва форма як культурний феномен. Еволюція понять життєвої форми і життєвого стилю.

78. Стильова диференціація. Поняття моностилізму. Категорії моностилістичної культури.

79. Категорії полістилістичної культури. Шляхи формування культурного фундаменталізму.

80. Соціальна структура і соціальна нерівність. Ознаки і виміри соціальної структури.

81. Вертикальні класифікації соціальної нерівності. Джерела нерівності у сучасному суспільстві.

82. Наслідки соціальної диференціації.

83. Проблема консервування соціологічних методологій радянського часу та соціологічного пізнання в сучасному українському соціумі.

84. Збільшення кількості найрізноманітніших життєвих форм і стилів в Україні.

85. Поняття динаміки соціокультурного життя. Неоднорідність соціокультурного простору.

86. Індивід як першооснова соціокультурних процесів.

87. Зовнішня (соціокультурна) зумовленість багатомірності особистості.

88. Внутрішня (психічна) зумовленість особистості в динамічному просторі.

89. Коріння групових ідентичностей. Вплив глобалізації на процеси соціокультурної ідентичності.

90. Суспільності нового типу та їх ознаки.

91. Антитрадиціоналізм і традиціоналізм культурного життя України.

92. Моделі однокультурності і багатокультурності в Україні.

93. Політика визнання і дискурс про соціокультурні відмінності. Проблема легітимації ідентичності.

94. Культурні трансформації ідентичності в Україні. Відрив культурних практик від універсальних основ.

95. Фігуральність репрезентацій ідентичності в сучасній українській культурі.

96. Проблема особистість – суспільство в українській соціології періоду становлення.

97. Два підходи до особистості в соціологічному контексті.

98. Сучасні тенденції переосмислення дихотомії особистість – суспільство.

99. Проблематика інтимного, емоційного, сексуального, гендерного життя у сучасній соціології.

100. Сфера інтимності як нова перспектива визволення особистості.

101. Сексуальний маніяк як герой культури постмодерності.

102. Демократизація інтимності у сучасному суспільстві.

103. Поняття регіональності у соціології. Складна і невидима регіоналізація.

104. Підхід соціологічного реконструювання регіонального розподілу України.

105. Регіональні модифікації загальноукраїнської факторної моделі. Вихідні ознаки факторів.

106. Полікультурність українського суспільства. Реальний стан білінгвістичних процесів в Україні.

107. Проблема державної мови та порушення співвідношення минулого і майбутнього в українському соціумі.

108. Параметри диференціації лінгвістичних груп в Україні. Критерії мовної ідентичності.

109. Роль реклами у сучасному житті українського суспільства.

110. Політична реклама та її особливості в Україні. Методологія і техніка контент-аналізу рекламних текстів.

111. Основні показники моніторингу політичної реклами.

112. Концептуалізація поняття девіантності. Е.Дюркгейм про суспільні норми та відхилення.

113. П.Сорокін про історичний розвиток соціального контролю за злочинністю.

114. Т.Парсонс про «моральне обґрунтування» нормативних зобов’язань.

115. Легітимність і легітимація норм суспільства як головна вимога у взаєминах між соціальною і культурною системою суспільства.

116. Концептуалізація поняття «аномія». Соціальна аномія та процес контролю над нею.

117. Українське суспільство: на шляху від аномічної дезорганізації до нормальної регуляції.

118. Послаблення нормативного регулювання та зміни цінностей пріоритетів українського суспільства.

119. Позитивістські та постпозитивістські підходи до вивчення сучасної культурно-дозвіллєвої практики в Україні.

120. Зростання реальної культурно-дозвіллєвої активності людей в українському суспільстві.

121. Міжнародні кроскультурні проекти дослідження культурно-дозвіллєвої практики у сучасному світі.

122. Форми дозвілля. П. Бурдьє про стиль життя та культурно-дозвіллєві практики.

123. Поняття і ознаки масової культури.

124. Позитивні та негативні риси масової культури.

125. Масова культура та інформаційне суспільство.

126. Роль масових мистецтв у сучасній культурі. Взаємозв’язок елітарного та масового мистецтва.

127. Масове мистецтво як символічна форма опанування світу. Зміни функцій мистецтва.

128. Спроба компромісу між творчістю та комерцією у сучасному мистецтві України.

129. Масове мистецтво як інструмент первинної соціалізації.

130. Масове мистецтво і міфологічна картина світу.

131. Мистецтво як механізм культури. Проблема оцінки сучасної художньої практики.

132. Особливості функціонування мистецтва в різних історико-культурних моделях. Зміна змісту художнього життя суспільства.

133. Нові умови поведінки учасників художнього процесу в Україні. Модель існування мистецтва у ринковій економіці.

134. Стосунки митця і суспільства. Соціальний престиж українського мистецтва.

135. Високе мистецтво та проблема духовності. Негативний вплив американського мистецтва.

136. Сучасні тенденції у процесах художнього споживання.

137. Проблема фінансування українського мистецтва.

138. Інтернет і проблема художнього споживання українського та світового мистецтва.

139. Проблема релігії та релігійності як соціального інституту в історії соціологічної думки.

140. Аналіз інституалізації релігії К.Маркса.

141. Соціальні функції релігії.

142. М.Вебер про зв’язок релігії з економікою.

143. Т.Парсонс про роль релігії в інтеграції суспільства.

144. Релігія як функція соціального контролю в соціумі.

145. Активізація релігійної активності в Україні.

146. Методологічні проблеми соціологічного дослідження релігійності.

147. Розширення нерелігійних мотивів у релігійній діяльності.

148. Соціологічні дослідження становлення індивіда до релігії. Стадії розвитку віри.

149. Критерій участі в релігійних практиках. Поза культова релігійна діяльність.

150. Проблема православної ідентичності в Україні.