Герасько Т.В., к.с.-г.н., доцент. Захист на основі рослинних препаратів сприяв не тільки найбільшому річному приросту пагонів у досліді

Захист на основі рослинних препаратів сприяв не тільки найбільшому річному приросту пагонів у досліді, а й найбільшому приросту діаметру штамбу. Відсутність обробок і захист на основі рослинних препаратів стимулюють ріст дерев персика.

Постановка проблеми. Аналіз останніх досліджень. Стандарти для органічного виробництва є недосконалими з точки зору відповідності природним агротехнікам. Наприклад, вони містять численні компроміси з так званими «традиційними» технологіями: дозволено застосовувати для захисту рослин солі міді (сульфат, гідроксид, оксихлорид, октаноат) – до 8 кг/га на рік; сірку, калійну сіль марганцевої кислоти, легкі мінеральні масла [1, с. 81,82; 2, с.67,96-98]. Дозволені «натуральні кислоти, наприклад, оцет». Хоча у Японії, Кореї, Китаї вже з ХІХ сторіччя застосовують так званий «деревинний оцет» для захисту рослин, але може варто замислитись, що у ньому діюча речовина - формальдегід? А обробляти ним фруктові дерева доводиться доволі часто – раз на тиждень [3]. Щодо обробітку ґрунту, то він взагалі не нормується органічними стандартами: глибока оранка з перекиданням скиби і чистий пар не заборонені органічними стандартами, хоча призводять до руйнування трофічних ланцюгів у ґрунті та загибелі значної частини ґрунтової біоти [4, с.81,88]. Усі ці компроміси з «традиційною» агротехнікою є наслідком недостатнього наукового обґрунтування природної агротехніки.

Мета досліджень полягала у з’ясуванні можливості вирощування плодової продукції за природною технологією.

Матеріали досліджень. Дослідна ділянка була створена у ОК «Меліоратор» (Мелітопольський р-н, Запорізької обл.) [5-7]. Вирощується персик сортів Редхейвен і Врожайний жовтий, рік садіння – 2008. Форма крони – покращена чашоподібна. Схема садіння – 4м x 3м у шаховому порядку (щільність садіння – 833 дерева на 1 га). Природне задерніння (висотою 10-15 см), пристовбурні кола замульчовані сіном (15-20 см). З квітня до серпня (з інтервалом у 3 тижні) полив у нормі 80-100 л під кожне дерево, з червня 2011 – краплинне зрошення.

Варіанти досліду 1 – хімічний захист, препарати: бордоська рідина, хорус, делан, актеллік; 2 – біологічний захист, бактеріальні, вірусні і грибні препарати промислового виготовлення (гаупсин, фітоспорін, лепідоцид, пентафаг-С, триходермін); 3 - рослинний захист, рослинні препарати (настоянка часнику, настоянка хріну, відвар лушпиння цибулі, відвар червоного гіркого перцю), виготовлені власноручно; 4 – контроль – відсутність обприскування.

Станом на 2011 рік дерева ще не повністю вступили у плодоношення, а у 2012 році врожаю не було через вимерзання плодових бруньок (далися взнаки екстремальні температури: до + 6ºС на початку січня і -23ºС у лютому 2012). Але деякі висновки вже можна зробити: річний приріст пагонів був найбільшим за рослинного захисту – на 8 м/дерево більшим за біологічний захист і на 12 м/дерево – за хімічний захист (з контрольним варіантом різниця була не істотна). Те саме стосується і приросту діаметру штамбу: найбільший приріст – у рослинному варіанті захисту (1,7 см/рік), решта варіантів за цим показником практично не відрізнялись (1,1-1,2 см/рік). Об’єм крони і кількість річних пагонів були істотно більшими за рослинного захисту і у контрольному варіанті (без обробок).

Таким чином, рослинний захист сприяв не тільки найбільшому річному приросту пагонів у досліді, а й найбільшому приросту діаметру штамбу. За даними об’єму крони та кількості річних пагонів можна стверджувати, що відсутність обробок і захист на основі рослинних препаратів стимулюють ріст дерев персика.

Висновок. Захист на основі рослинних препаратів часнику, гіркого перцю, цибулі і хріну дає найкращі результати щодо росту і розвитку дерев персика, але потребує додаткових витрат праці і, на сьогоднішній день, є нетехнологічним через відсутність рослинних препаратів промислового виготовлення.