Щербакова Н. В., преподаватель кафедры философии и социологии. Статья посвящена основе механической картины мира - атомизму, который весь мир, включая и человека, понимал как совокупность огромного числа неделимых частиц

Статья посвящена основе механической картины мира - атомизму, который весь мир, включая и человека, понимал как совокупность огромного числа неделимых частиц - атомов, перемещающихся в пространстве и времени. В статье рассматриваются механическая картина мира по Ньютону.

Постановка проблемы. Механическая научная картина мира складывалась постепенно, в ходе научной революции 17-18 веков. Развитие ее строилось на основании работ Г. Галилея и П. Гассенди. Ученые восстановили атомизм, отраженный в трудах древних философов, на основании исследований Ньютона и Декарта. Последние сформулировали основные принципы, идеи и понятия, которые легли в основы механической картины мира, завершив при этом построение новой картины мира.

Цель статьи. Основой механической картины мира явился атомизм. Он превратил понимание мира и самого человека в совокупность огромного числа неделимых частиц, называемых атомами, которые перемещаются в пространстве и времени. Мы предприняли попытку более подробно рассмотреть развитие и влияние этой теории на современную науку.

Основной материал. Основным понятием механической картины мира Ньютона стало понятие движения. Законы движения Ньютон утвердил как фундаментальные законы всего мироздания. По его теории все тела имеют внутреннее врожденное свойство равномерного и прямолинейного движения. Любые отклонения от этого движения имеют причиной действие на тело инерции - внешней силы. Масса является мерой инертности, другого, очень важного понятия механики классической [1, с.56].

Ньютон предложил принцип дальнодействия, который возник в результате решения проблемы взаимодействия тел. В основе этого принципа лежит взаимодействие между телами, которое происходит мгновенно при разном расстоянии и при отсутствии материальных посредников.

Концепция дальнодействия тесно связана с пониманием пространства и времени как особых сред, вмещающих взаимодействующие тела. В рамках механической картины мира Ньютон предложил концепцию абсолютного времени и пространства. Пространство при этом представлялось неким «черным ящиком», который вмещает тела всего мира. Исчезни все тела, пространство все равно продолжало бы существовать. Аналогично, в образе текущей реки, представлялось и время, также существующее абсолютно независимо от материи [2, с.74].

Механическая научная картина мира породила законы механики, которые жестко предопределяли любые события. Из них совершенно исключалась случайность. Присутствие человека в действующем мире ничего не меняло. Согласно теории механической картины мира Ньютона, исчезновение человека с лица земли никак не повлияло бы на существование мира: он продолжил бы свое существование, как прежде. Такая теория стала приниматься как универсальная.

В физике, тем не менее, уже накапливались эмпирические данные, которые серьезно противоречили существующей механической картине мира. Параллельно системе материальных точек существовало понятие сплошной среды, которое было связано уже не с корпускулярными представлениями о материи, а с континуальными [1, с.83].

Механический подход ко многим явлениям стал очевидно неприемлемым, но факты, получаемые опытным путем, продолжали искусственно подгонять под механическую картину мира. Так продолжалось до начала 20 века, когда результаты опытов перестали укладываться в положения механической картины мира. Они свидетельствовали о противоречиях между системой взглядов и результатами научных экспериментов. Физика к этому моменту уже нуждалась в серьезном изменении представлений о материи. Необходимо было менять физическую картину мира. Требовалось другое решение проблемы взаимодействия [1, с.92].

Механическая картина мира Ньютона, принцип дальнодействия, замещалась принципом близкодействия Фарадея, который утверждал, что все взаимодействия передаются полем непрерывно, от точки к точке, с конечной скоростью [2, с.55].

В начале 20 века параллельно существовали два совершенно несовместимых представления о материи. Одно гласило, что она абсолютно непрерывна, другое утверждало, что она состоит из дискретных частиц. Физики активно предпринимали попытки совместить такие разные точки зрения. Эти попытки оставались безрезультатными [2, с.73].

В 1913 году Бор предложил свою модель атома, предположив, что электрон не излучает энергии, вращаясь, вопреки законам электродинамики, вокруг ядра. В 1924 году уже Луи де Бройль предложил гипотезу о соответствии определенной волны каждой частице. Работы Э. Шредингера и В. Гейзенберга, а далее М. Борна подтвердили эти представления. Волновая механика Шредингера и квантовая механика Гейзенберга восторжествовали [2, с.79].

Так началось становление новой теории. Это была уже квантовая, а далее и квантово-механическая картина мира, утвердились квантово-полевые представления о материи. Наличие у каждого элемента материи свойств волны и частицы, дало возможность определить новую картину мира как корпускулярно-волновой дуализм. Представления о неизменности материи оказались несостоятельными. Основной особенностью элементарных частиц явилась их универсальная взаимозависимость. Квантовое поле стало основным материальным объектом современной физики. Изменилось и представление о движении. Окончательно были утверждены представления об относительности пространства и времени. Была доказана их зависимость от материи. Пространство и время также оказались зависимы друг от друга [1, с.111].

Вывод. Полная квантово-механическая картина мира является картиной познания объекта, а не только картиной самого объекта. Сегодня появились основания полагать, что контуры квантового мира, нарисованные исследователями, удовлетворяют той системе важных методологических и мировоззренческих требований, которые так активно и остро обсуждались в ученом мире. Философские дискуссии на эту тему идут уже на протяжении десятилетий. В квантово-механической картине мира многое и многое еще нуждается в дальнейшем развитии и серьезном уточнении.

Список использованной литературы.

1.Лакатос И. История науки и ее рациональные реконструкции //Структура и развитие науки: Из Бостонских исследований по философии науки. М., 1978, С.205;

2. Солопов Е.Ф. «Концепции современного естествознания».

УДК 633.31/37(477.64)

ВПЛИВ ШИРИНИ МІЖРЯДДЯ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ
ГАЛЕГИ СХІДНОЇ ПРИ ВИРОЩУВАННІ НА БОГАРІ В ПІВДЕННОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ

Першина Я., 51 АГ, Євстафієва Л., Казак М., Трофімова Г., 31 АГ, Прокопенко І., 11 МБ АГ

Тодорова Л.В., к.с.–г.н., доцент кафедри рослинництва

В статті висвітлені результати досліджень за ростом, розвитком та продуктивністю нетрадиційної бобової багаторічної кормової культури галега східна. Метою роботи було виявлення впливу ширини міжряддя на продуктивність галеги східної при її вирощуванні в богарних умовах Південного Степу України.

Постановка проблеми. Галега – бобова культура багатобічного використання. Порівняно з іншими бобовими травами, вона швидко відростає навесні і дає ранній високопоживний корм, росте на одному місці більше 10 років. Галега не потребує азотних добрив, оскільки як бобова культура за допомогою бульбочкових бактерій зв’язує атмосферний азот. Вона залишає в ґрунті значну кількість органічних речовин, поліпшує аерацію, є найкращим попередником для інших культур. Цінність галеги ще і в тому, що вона практично не ушкоджується шкідниками і характеризується сталою насіннєвою продуктивністю, завдяки чому кожне господарство може швидко розширити його посіви. Проте ця культура поки не зайняла провідного місця в кормовиробництві. Це пов'язано значною мірою з недостатньою вивченістю біології галеги і технології її вирощування в різних ґрунтово-кліматичних умовах [1–3].

Метою нашого дослідження було визначити оптимальну ширину міжрядь для формування врожаю надземної маси галеги східної при її вирощуванні в Південному Степу України на богарі.

Місце закладання досліду - дослідна ділянка ТДАТУ.

Висівали сорт галеги «Кавказьський бранець». Попередник чорний пар. Добрива не вносили. Повторність досліду – трьохразова. Площа облікової ділянки – 0,25 м погонних. Глибина висівання насіння – 2 см. Насіння скарифікували у день сівби.

Схема досліду:

варіант 1 – ширина міжряддя 15 см;

варіант 2 – –«–«– 30 см;

варіант 3 – –«–«– 45 см.

Закладання досліду, проведення обліку врожайності зеленої маси та насіннєвої продуктивності виконано згідно загальноприйнятих в рослинництві методик [4, 5].

Результати дослідження. Найбільшою продуктивністю надземної маси характеризуються ущільнені посіви галеги східної (табл. 1). Найвища врожайність зеленої маси отримано в першій декаді червня на ділянці другого року вегетації за ширини міжряддя 15 см. Із збільшенням віку рослин та ширини міжряддя продуктивність посівів у 2012 році знижувалася. Очевидно, це пов’язано із збільшенням непродуктивного випаровування вологи в розріджених посівах галеги східної.

Таблиця 1

Урожайність зеленої маси галеги східної різних років життя залежно від ширини міжряддя, 2012 р.

В першій декаді червня за ширини міжряддя 30 см галега східна другого та третього років життя сформувала однакову врожайність. Через місяць біологічна врожайність культури суттєво зменшилася. Таке значне зниження врожайності можна пояснити наступними причинами. По-перше, відбулося індивідуальне старіння рослин, які в першій декаді липня вже вступили до фази початку дозрівання насіння в бобах. По-друге, дефіцит вологи повітря та в ґрунті на фоні високих середньодобових температур не лише знизив фотосинтетичну активність рослин, але й призвів до засихання та втрати листків і, навіть, окремих стебел і рослин.

Слід відмітити, що рослини третього року життя зазнали найбільших втрат. Це може бути пов’язано із значно більшим ущільненням ґрунту на посівах третього року вегетації, ніж на ділянці з рослинами другого року життя, що біло зафіксовано окомірно.

З цього слід зробити висновок, що необхідно проводити міжрядну обробку з метою розпушення грунту.

Насіннєва продуктивність галеги східної залежала як від року життя рослин, так і від ширини міжряддя (табл. 2). Найбільшу кількість насіння в 2012 році було отримано з ділянок другого року вегетації при ширини міжряддя 15 см. В цьому варіанті врожайність насіння сягає 7 ц/га.

Як видно з таблиці 3, ширина міжряддя та рік життя рослин не мали істотного впливу на масу 1000 насінин галеги східної у 2012 році.

Таблиця 2

Насіннєва продуктивність галеги східної у 2012 році залежно від ширини міжряддя та року життя рослин, ц/га

Таблиця 3

Маса 1000 насінин галеги східної у 2012 році залежно від ширини міжряддя та року життя рослин, г

Висновок. За результатами досліджень у 2012 році можна зробити попередній висновок про те, що в умовах посухи найбільшою продуктивністю надземної маси характеризуються ущільнені посіви галеги східної. Найвища врожайність зеленої маси та насіння отримано за ширини міжряддя 15 см.