Участь у цивільному процесі, органів та осіб, яким законом надано право захищати права та свободи інших осіб

У випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.

Прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому ЦПК та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь- якій стадії цивільного процесу.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі в справі або взяти участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень.

Участь зазначених органів у цивільному процесі для подання висновків у справі є обов'язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.

36. Поняття судового представництва. Добровільне та законне представництво в суді.

Процесуальне представництво — це врегульована цивільними процесуальними нормами форма надання допомоги, в тому числі правової, однією особою (представником) іншій (особі, яку представляють) шляхом вчинення представником від імені та в інтересах останньої комплексу процесуальних дій у межах наданих йому повноважень у зв'язку з розглядом та вирішенням цивільної справи.

За підставами виникнення договірне — підставою його виникнення с волевиявлення сторін, при якому представника і особу, чиї інтереси він представляє, пов'язує договір доручення або трудовий договір (таке представництво здійснюється адвокатами, юрисконсультами по справах своїх організацій тощо); законне — підстави його виникнення передбачені законом.

В основі добровільного (договірного) представництва лежить договір.

Перший підвид — представництво інтересів сторін і третіх осіб адвокатами. Підставою даного представництва є договір доручення на ведення справи в суді.

Другий підвид — юрисконсульт представляє в суді інтереси підприємства, організації, установи в силу трудового договору.

Третій підвид — окремі громадяни за договором доручення представляють у суді інтереси сторін і третіх осіб. В цьому випадку представниками можуть бути працівники підприємств, організацій та установ — у справах цих підприємств, організацій, установ, один із співучасників за дорученням інших співучасників, інші особи, допущені судом, що розглядає справу, до представництва за даною справою.

Законне представництво або представництво зі справ недієздатних і обмежено дієздатних осіб виникає внаслідок наступних підстав.

Батьки зі справ своїх неповнолітніх дітей представляють їх інтереси на підставі факту походження дитини, що підтверджено свідоцтвом про народження.

Усиновителі зі справ усиновлених можуть виступати в справі на підставі факту усиновлення, а опікуни і піклувальники в справах опікуваних і підопічних — на підставі акта про призначення їх опікунами або піклувальниками.

Представниками безвісно відсутніх виступають у суді опікуни над їх майном. У справі про ще не прийняту спадщину як представник спадкоємця також виступає опікун над майном.

Для участі в справі законних представників їх волевиявлення не потрібне. В цьому разі своєрідно вирішується питання про документи, що підтверджують повноваження законних представників: таким представникам необхідно подати до суду документи про підстави представництва, а не про повноваження, тому що обсяг повноважень законних представників такий самий, як і в осіб, що представляються ними, оскільки вони повністю заміщають останніх у процесі