Принципи верховенства права. Принцип права на суд

Принцип верховенства права, закріплений в Конституції України, в цивільно-процесуальному судочинстві, означає підпорядкованість діяльності судових органів та всіх учасників цивільного процесу праву як способу вираження державної волі українського народу, щодо яких ця воля стає правом.

Відповідно до ст.З ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Право особи на звернення до суду, за захистом її прав, свобод та інтересів є одним із найважливіших прав, гарантованих Конституцією України. Воно є ознакою правової держави, проявом принципу розподілу державної влади. Окрім загального конституційного права на судовий захист, цивільне процесуальне законодавство також передбачає норми, які встановлюють можливість звернення до суду особи, котра вважає свої права та інтереси порушеними.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Це правило передбачене законодавством тому, що частина перша ст.3 ЦПК України наголошує на праві осіб захищати свої порушені права, яке є загальним. Випадки, які є винятками із цього правила, встановлюються законом (наприклад ЦК України). Для захисту прав та законних інтересів дітей, від їх імені, можуть звертатися до суду їхні батьки. Крім того, правом на звернення до суду на захист інтересів держави і громадян наділені прокурор, органи державної влади й органи місцевого самоврядування, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, інші особи.

Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною. Кожен має право на звернення до суду і будь-які угоди про відмову звернення до суду є недійсними. Встановлення договірної підсудності не є відмовою від права на звернення до суду.

18. Принцип правової визначеності. Принцип правової ефективності.

Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Термін «ефективність» в перекладі означає — результат, наслідок якогось явища.

У юридичній літературі висловлюється точка зору, що критерієм ефективності правових норм є міра досягнення цілей, поставлених перед ними. Цілі правового регулювання передбачають закріплення існуючих суспільних відносин, які його потребують, стимулювання та розвиток тих відносин, котрі на даний момент відповідають вимогам суспільства та створення умов для розвитку і закріплення нових суспільних відносин.

Загальна ефективність правового регулювання забезпечується:

• ефективністю самого нормативно-правового акта;

• ефективністю процедурно-процесуального механізму застосування нормативно- правового акта;

• ефективністю діяльності щодо застосування і реалізації нормативно-правового акта.

З розвитком суспільства принципи цивільного процесуального права розвиваються і вдосконалюються з урахуванням потреб політичних і соціально- економічних перетворень, подальшого забезпечення гарантій захисту суб'єктивних прав громадян, їх об’єднань і державних інтересів, а також підвищення ефективності судової діяльності в забезпеченні законності і справедливості.

Принцип ефективності цивільного судочинства впроваджений у правове регулювання процесуальних дій суду і учасників процесу (їх змісту, умов і порядку виконання) та спрямований на забезпечення швидкості та правильності.

Принцип субсидіарності та законності у цивільному процесі.

19. Принцип субсидіарності вимагає, щоб рішення у державі приймались на нижчому можливому рівні, і верхні ланки управління вдаватись до будь-яких дій тільки у тому разі, якщо ці дії будуть ефекгивніші за відповідні дії нижніх ланок. В Європі ідеї субсидіарності мають давню історію і пов'язані з католицькою традицією, згідно якої суспільство має втручатись у справи людини, тільки коли дії родини та регіональної релігійної громади виявляються неефективними.

Принцип субсидіарності є одним з наріжних каменів законодавства Європейського союзу і базовою вимогою Європейської хартії про місцеве самоврядування. Теза про неможливість європейської інтеграції без впровадження субсидіарності доводиться величезною кількістю досліджень, і її можна вважати аксіомою.

Принцип законності в цивільному процесуальному праві полягає в обов'язку суду та всіх інших учасників процесу неухильно дотримуватись в своїй діяльності норм Конституції та законів України.

Розглядаючи справу та приймаючи рішення, суд керується виключно законом, а в організації своєї діяльності та виконанні судових рішень — законами та підзаконними правовими актами.

Порушення судами принципу законності призводить до несприятливих процесуальних та організаційних наслідків, які полягають у прийнятті необґрунтованого рішення чи його відміні. Якщо обов'язок дотримуватись закону не виконується особами, які беруть участь у справі, то до них можуть бути застосовані процесуальні санкції (наприклад, відмова в прийнятті апеляційної скарги в разі порушення терміну її подання).

20. Гласність та відкритість судового розгляду. Принцип усності та безпосередності в цивільному процесі

Розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи. Закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо відкритий розгляд може привести до розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняється законом, а також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, з мстою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або відомостей, що принижують їх честь і гідність. Особисті папери, листи, записи телефонних розмов, телеграми та інші види кореспонденції можуть бути оголошені у судовому засіданні тільки за згодою осіб, визначених Цивільним кодексом України. Це правило застосовується при дослідженні звуко- і відеозаписів такого самого характеру. При розгляді справ у закритому судовому засіданні мають право бути присутні особи, які беруть участь у справі, а у разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі. Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться з додержанням усіх правил цивільного судочинства. Про розгляд справи в закритому судовому засіданні суд зобов'язаний постановити мотивовану ухвалу в нарадчій кімнаті, яка оголошується негайно.

Учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіо технічні пристрої. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі. Рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд проводився у закритому судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду відповідної справи. Особи, які не брати участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права свободи чи обов'язки, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень і ухвал. Хід судового засідання фіксується технічними засобами. Порядок фіксування судового засідання технічними засобами встановлюється Кодексом. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, зроблений судом.

Цивільний процес базується на поєднанні двох начал— усності і письмовості. Домінуюче значення в цьому поєднанні надається усності, в ЦПК України закріплені норми, які зобов'язують суд, сторони, інших учасників процесу здійснювати процесуальні дії в усній формі. Так, в усній формі ведеться засідання суду, усно виступає суддя, заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, експертів, усно ставляться запитання. Усна форма спілкування створює можливість правильного встановлення істини в процесі, підвищує ефективність принципу змагальності сторін, сприяє винесенню законного і обґрунтованого рішення.

Принцип безпосередності визначає порядок дослідження, способи і методи сприйняття судом матеріалів справи. Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі. Справа розглядається одним і тим самим складом суду. У разі заміни одного із суддів під час судового розгляду