Загальновизнані принципи й норми міжнародного права та їх застосуванню судом

Норма міжнародного права - це створене угодою суб’єкти в формально визначене правило, яке встановлює для них права, обов'язки що забезпечується юридичним механізмом. Її специфіка визначається тим, щовона є елементом особливої правової системи. Специфіка міжнародно-правових норм та їх системи позначається на їх конструкції. Головне полягає в тому, що більшість норм містить лише диспозицію, а санкції визначаються системою в цілому. Конкретні контрзаходи у разі порушення норм можуть передбачатися окремими договорами.

Будучи загальним правилом, норма не може представляти оптимальне рішення для всіх випадків, швидше вона служить для цього вихідним пунктом. Однією з характерних рис сучасного міжнародного права є наявність у ньому комплексу імперативних норм, які мають особливої юридичної силою. Остання полягає в неприпустимості відхилення від норм у взаєминах окремих держав навіть шляхом їх угоди.

Характерною особливістю міжнародного права є наявність у ньому комплексу основних принципів, під якими розуміються узагальнені норми, що відображають характерні риси, а також головний зміст міжнародного права і мають найвищу юридичну силу.

У рамках міжнародного права існують різні види принципів. Серед них важливе місце займають загальновизнані принципи. До них належать:

визнання прав та основних свобод людини такими, що надані їй від народження і є невід’ємними;

забезпечення пріоритету прав та основних свобод людини у відносинах з державою; недопущення звуження змісту й обсягу конституційних прав та основних свобод людини і громадянина;

регулювання свободи громадянина і людини згідно з принципом, за яким особі дозволено все, що прямо не забороняється законом;

встановлення меж повноважень державних органів та їх посадових осіб, згідно з якими їм дозволено тільки те, що прямо передбачено законом;

визнання принципу верховенства права: забезпечення правової рівності кожної людини перед законом.