Стаття 263. Закриття кримінального провадження

1. За результатами проведення досудового розслідування кримінальне провадження закривається, якщо:

1) отримані відомості про відсутність події кримінального правопорушення;

2) отримані відомості про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;

3) закінчилися строки давності притягнення до відповідальності за кримінальне правопорушення;

4) вичерпані можливості отримати достатні відомості для доведення винуватості особи у суді;

5) ухвалений акт амністії, яким усувається застосування покарання за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого особа підозрюється;

6) помер підозрюваний, обвинувачуваний, за винятком випадків, коли провадження є необхідним для реабілітації померлого;

7) існує вирок по тому ж обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження з тієї ж підстави.

2. Про закриття кримінального провадження слідчий, державний обвинувач приймає постанову, яку може бути оскаржено у визначеному цим Кодексом порядку.

3. Слідчий складає постанову про закриття кримінального провадження з передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті підстав, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

4. Державний обвинувач складає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з передбачених частиною першою цієї статті підстав.

5. Закриття кримінального провадження у передбаченому пунктом 5 частини першої цієї статті випадку не допускається, якщо обвинувачений заперечує проти застосування щодо нього амністії. У цьому разі судовий розгляд продовжується в загальному порядку.

6. Рішення державного обвинувача про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного не є перешкодою для продовження досудового розслідування щодо відповідного кримінального правопорушення.

7. Копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, державному обвинувачу.

8. Копія постанови державного обвинувача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику.

9. Якщо передбачені пунктами 1-2 частини першої цієї статті обставини виявляються під час судового розгляду, суд зобов’язаний ухвалити виправдальний вирок, а у передбачених пунктами 3 та 5 частини першої цієї статті випадках - обвинувальний вирок зі звільненням обвинувачуваного від покарання.