Динаміка кількості взятих під варту жінок та неповнолітніх, які утримувались в слідчих ізоляторах на кінець 1995—2000 років

Період часу між датами в моментному ряду динаміки називається інтервалом, який може бути річним, квартальним, місячним. Особливістю моментного ряду є те, що його рівні не підсумовуються. Якщо, наприклад, на 1 жовтня незакінчено слідством 15 справ, то на 1 листопада деяка їх частина також може виявитися незакінченою, а тому їх не слід підсумовувати.

Рівні інтервальних рядів характеризують правові явища за відповідні періоди (інтервали) часу. У моментному динамічному ряду інтервал часу — це проміжок між датами, станом на які врахований правовий показник. Тому місячні показники нагромаджуються у квартальні, а квартальні — у річні і т. д. У моментному динамічному ряду рівень правового показника не залежить від інтервалу часу, а в інтервальному — чим більший інтервал часу, тим рівень правового показника більший. Кількість зареєстрованих злочинів у цілому чи окремих видів кожного місяця перетворюється в річний показник; сума накладеного або стягненого штрафу за скоєння адміністративних правопорушень кожного місяця також враховується за рік і т. п.

За кількістю правових показників ряди динаміки поділяються на одновимірні і багатовимірні. Одновимірні ряди характеризують зміну у часі одного правового показника, багатовимірні — двох, трьох і більше показників. Останні, у свою чергу, поділяються на два види: паралельні та ряди взаємозв’язаних правових показників. Паралельні ряди відображають динаміку одного і того ж правового показника, який відноситься до різних об’єктів (динаміка коефіцієнта злочинності чи коефіцієнта судимості по регіонах України) або різних правових показників, які характеризують один і той самий об’єкт (динаміка чисельності суддів, кількості розглянутих ними справ, кількості засуджених в окремому регіоні України). Ряди взаємозв’язаних показників відтворюють динаміку або цілого і його складових частин (загальної кількості господарських злочинів та окремих їх видів) або співвідношень правових показників (загальної кількості зареєстрованих злочинів, середньорічної чисельності населення у віці кримінальної відповідальності та коефіцієнтів злочинності).

Найґрунтовніший аналіз динаміки правових явищ можливий лише на основі багатовимірних динамічних рядів. Вони дають змогу оцінювати і описувати характер розвитку усіх складових правового явища, провести порівняльний аналіз динаміки двох і більше правових явищ, оцінити вплив інтенсивності розвитку одних правових явищ на інші, побудувати науково обґрунтовані прогнози.

Важливою передумовою побудови і аналізу динамічних рядів є порівнюваність конкретних значень правових показників. Порівнюваність даних правової статистики — це відповідність умов і методів обчислення її показників, які забезпечать точність висновків про відмінності між правовими явищами. Для забезпечення порівнюваності рівнів динамічного ряду необхідно дотримуватись таких вимог.

1. Значення правових показників повинні бути порівнюваними в часі та просторі. Зміна адміністративно-територіального поділу країни або окремих її регіонів призводить до порушення порівнюваності правових явищ за тривалий період часу. Так, зміна територіальних меж і кількості адміністративних районів Києва вимагає врахування при порівняльному аналізі динаміки правопорушень по районах міста.

2. Правові явища, зміна яких вивчається в динаміці, повинні співпадати за змістом. Зміни в кримінально-процесуальному законодавстві призводять до порушення порівнюваності правових показників за їх суттю та внутрішнім змістом. Так, ухвалення 2001 року нового Кримінального кодексу, в якому значно розширене коло протиправних діянь, їх змісту, потребує перерахування значень правових показників хоч би з 1995 року, а на сьогодні дослідження динаміки правових явищ обмежене 2000 роком.

3. Порівнювані у часі правові показники повинні обчислюватися за однаковою методологією. Наприклад, коефіцієнти злочинності повинні обчислюватися як співвідношення кількості зареєстрованих злочинів до середньорічної чисельності усього населення або населення у віці настання кримінальної відповідальності; коефіцієнти судимості в чисельнику співвідношення повинні враховувати кількість засуджених за вироками судів, що набрали законної чинності, а не загальну кількість засуджених. Крім того, однаковою повинна бути і база порівняння — 100 тис. осіб.

4. Правові показники мають бути порівнюваними також щодо кола охоплених об’єктів. Аналізуючи динаміку злочинності слід враховувати не лише кількість зареєстрованих злочинів органами внутрішніх справ, але і службою безпеки, податковою міліцією, митною службою, військовою прокуратурою та Держкомкордоном, хоч частка злочинів, врахована цими службами, невелика. Вивчення внутрішньорічної динаміки кількості засуджених також можливе лише за наявності звітів усіх районних судів міста чи області.

Таким чином, рядам динаміки притаманний значний науково-пізнавальний потенціал і разом з тим вони є одним з найпростіших прийомів відображення зміни правопорушень у часі.

7.2. Статистичні характеристики динамічних рядів

Рівні правових показників змінюються, а тому виникає необхідність обчислення типової характеристики для даного періоду, якою є середній рівень. Методика обчислення середнього рівня залежить від статистичної структури правового показника, тобто від виду динамічного ряду.

В інтервальному динамічному ряду, значення правового показника якого підсумовуються, а періоди часу однакові, середній рівень визначається як середня арифметична проста:

де n — довжина динамічного ряду.

Наприклад, за даними табл. 7.1 середня кількість зареєстрованих господарських злочинів становить:

(вип.).

На практиці таким чином визначається середнє навантаження слідчих, суддів, прокурорів, адвокатів в окремому місяці, кварталі чи році.

Cума рівнів моментного динамічного ряду не має сенсу, тому обчислення середнього рівня ґрунтується на проміжних середніх за даними на початок і кінець однакового періоду часу:

або ,

де — рівень правового показника на початок періоду (місяця, кварталу, року); — рівень правового показника на кінець періоду.

Обчислення середнього рівня моментного динамічного ряду з однаковими проміжками часу між моментами виконується за формулою середньої хронологічної:

Наприклад, за даними табл. 7.2 середньорічна кількість заарештованих підлітків за 1995—2000 роки становить:

(осіб).

Середня хронологічна частіше застосовується для обчислення середніх залишків нерозглянутих судами кримінальних чи цивільних справ.

За умови неоднакових проміжків часу між моментами обчислені проміжні середні зважуються на тривалість цих проміжків часу, а розрахунок середньої здійснюється за формулою середньої арифметичної зваженої:

де — тривалість окремих проміжків часу.

Для оцінювання інтенсивності розвитку правових явищ в окремі періоди часу застосовується система взаємозв’язаних характеристик: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту, абсолютне значення одного процента приросту. Методологічною основою розрахунку цих характеристик є порівняння значень правового показника в динамічному ряду.

Змінна база порівняння		Стала база порівняння
Ланцюгові характеристики динаміки		Базисні характеристики динаміки

Базою для порівняння може бути або попередній рівень , або початковий . У першому випадку база порівняння змінна, у другому — стала. Характеристики динаміки, обчислені порівнянням суміжних рівнів, називаються ланцюговими, а порівнянням з початковим — базисним.

Абсолютний приріст відображає абсолютну швидкість зміни рівнів правового показника за певний період часу і обчислюється як різниця рівнів динамічного ряду:

— базисний; — ланцюговий.

Знак “+” або “–” показує напрям динаміки: “+” — зростання правового показника; “–” — зниження. Абсолютний приріст виражається в тих самих одиницях вимірювання, що і правовий показник і показує, наскільки відрізняється кожний наступний рівень динамічного ряду від базисного чи попереднього рівня.

Сума ланцюгових абсолютних приростів дорівнює базисному абсолютному приросту за весь період:

.

Завдяки цій властивості середній абсолютний приріст обчислюється за формулою середньої арифметичної простої:

або або ,

де n — довжина динамічного ряду.

Темп зростання дає змогу оцінювати інтенсивність зміни рівнів правового показника і обчислюється як частка від ділення кожного наступного його рівня до базисного або попереднього:

— базисний; — ланцюговий.

Темп зростання виражається в коефіцієнтах чи відсотках і показує у скільки разів зростає чи зменшується кожний наступний рівень правового показника порівняно з базисним чи попереднім рівнем.

Добуток ланцюгових темпів зростанням дорівнює базисному темпу зростання за весь період:

,

де n — довжина динамічного ряду. Середній темп зростання обчислюється за формулою середньої геометричної:

,

а з урахуванням зв’язку ланцюгових і базисних темпів зростання ,

де — кінцевий базисний темп зростання.

Темп зростання — це відносна швидкість зміни рівнів правового показника, яка обчислюється як співвідношення абсолютного приросту (базисного чи ланцюгового) до відповідного рівня динамічного ряду (базисного чи попереднього):

— базисний; — ланцюговий.

За допомогою нескладних алгебраїчних перетворень цих співвідношень визначається відхилення темпу зростання від 100 %:

Темп приросту виражається лише у відсотках і показує на скільки відсотків кожний наступний рівень правового показника відрізняється від базисного або попереднього рівня.

Середній темп приросту визначається лише на основі середнього темпу зростання за формулою:

Вагомість одного відсотка приросту характеризує абсолютне значення 1 % приросту , яке обчислюється двома способами:

1) як співвідношення абсолютного приросту до темпу приросту:

;

2) як співвідношення базисного або попереднього рівня до 100 %:

— базисне; — ланцюгове.

Середнє абсолютне значення одного відсотка приросту обчислюється на основі ланцюгових показників за формулою: . Базисний рівень в ряду динаміки лише один (початковий), а тому базисним способом абсолютне значення 1 % приросту практично не обчислюється.

Наприклад, покажемо розрахунок наведених характеристик динаміки на прикладі зміни в динаміці одного з видів господарських злочинів — ухилення від сплати податків (табл. 7.3).

Таблиця 7.3