Ринок цінних паперів як складова частина фінансового ринку

У ринковій економіці переважна більшість матеріально-речових процесів супроводжується рухом фінансових ресурсів. У цьому зв'язку складається розгалужена система фінансових регуляторів виробництва, обміну та розподілу матеріальних благ. У подальшому вони складають ще більш складну систему економічного механізму суспільства. Серед останніх знаходяться інструментарій і засоби ринку цінних паперів. За своєю суттю він є своєрідним "чорним ящиком" механізму функціонування ринку, де нагромаджується і переробляється найрізноманітніша економічна інформація. Остання і подає сигнали виробникам до певних дій у виробництві та обміні.

Дослідження найглибшої суті ринку цінних паперів потребує, перш за все, визначення його економічної категорії. Серед економістів не помічається навіть загальнонаукова платформа для такого визначення. Для розкриття суті ринку цінних паперів необхідно розглянути ті відносини, які на ньому існують, крізь призму відносин власності, що складаються на стадії їх реалізації. Оскільки цінні папери були породженням акціонерних товариств, з появою акціонерної форми власності процес розподілу прибутку здійснюється у два етапи, одним з яких є фондовий ринок. Отриманням прибутку власником акції вказує на те, що відбулася реалізація акціонерної власності. У цьому випадку власник акції вступив у відносини власності за допомогою ринку цінних паперів.

Реалізація акціонерної власності виявляється у дивіденді, отримання якого, минаючи фондовий ринок, неможливе. Тому можна зробити найбільш абстрактне припущення, що соціально-економічною основою ринку цінних паперів є акціонерна власність. Разом з тим фінансовий капітал виходить за межі своєї ролі як інструмент розподілу доходів тільки між власниками того чи іншого акціонерного товариства, в цінних паперах якого він виражений. Фінансовий капітал на фондовому ринку зіштовхується між собою у боротьбі за перерозподіл доходів, що створені діючими капіталами, які вони представляють. Узагальнюючи сказане відносно суті ринку цінних паперів як економічної категорії, ринок цінних паперів виражає економічні відносини, що виникають в процесі залучення коштів шляхом купівлі-продажу цінних паперів, а також розподілу і перерозподілу частини прибутку, що створюється функціонуючими капіталами, створеними завдяки емісії цінних паперів.[9]

В літературі часто зустрічаються терміни "ринок цінних паперів", "фондовий ринок", "ринок капіталу", однак їх закріплення на законодавчому рівні відсутнє. Єдине визначення, яке вдалось знайти, знаходиться в Концепції функціонування та розвитку фондового ринку України, схваленого спеціальною постановою Кабміну №277 від 29 квітня 1994 року. В ній говориться: "Ринок цінних паперів є багатофункціональною системою, яка сприяє акумулюванню капіталу для інвестицій у виробничу та соціальну сфери, структурній перебудові економіки, позитивній динаміці соціальної структури суспільства, підвищенню благоустрою громадян за рахунок володіння та вільного розпорядження цінними паперами, підготовленості населення до ринкових відносин". Головними передумовами становлення ринку цінних паперів в Україні є:

· масштабна приватизація і пов’язаний з нею масовий випуск цінних паперів;

· створення і діяльність комерційних утворень, які залучають кошти на акціонерній основі;

· розширення практики акумуляції коштів через боргові цінні папери загальнодержавними та муніципальними органами;

· використання підприємствами і регіонами облігаційних позик, які є більш дешевим видом ресурсів порівняно з банківськими кредитами;

· поява похідних цінних паперів у процесі розвитку національних ринків товарів, послуг, нерухомості;

· використання цінних паперів у міжнародних взаєморозрахунках, доступ до міжнародних ринків капіталу;

· швидке становлення інфраструктури фондового ринку, покращання його технологічної бази;

· динамічний розвиток і усталена мотивація професійних учасників ринку цінних паперів.

Процес розвитку ринку цінних паперів стимулюють наступні фактори:

ü активна приватизація;

ü діяльність державних інститутів, спрямована на збільшення обсягів ринку облігацій внутрішньої державної позики та вдосконалення його організаційно-економічного механізму;

ü створення позабіржової фондової торговельної системи;

ü поява інституту незалежних реєстраторів;

ü вихід України на міжнародний ринок капіталів.

До основних тенденцій розвитку ринку цінних паперів в Україні можна віднести:

· розширення спектра фондових інструментів, які знаходяться в обігу;

· цілеспрямоване формування адекватної сучасним потребам нормативно-правової бази функціонування фондового ринку.

Основними факторами, які сьогодні стримують розвиток ринку цінних паперів, є:

ü недосконала податкова нормативна база;

ü звужений, непрозорий позабіржовий ринок;

ü інертний вторинний ринок;

ü нерозвинені похідні фінансові інструменти;

ü не вирішено проблеми надання гарантій щодо доставки корпоративних цінних паперів;

ü відсутній механізм «поставки проти оплати», внаслідок чого левова частка угод здійснюється на умовах передоплати або передпоставки.

Відповідно до Концепції створення і функціонування ринку цінних паперів повинно будуватися на принципах соціальної справедливості, надійності захисту інвесторів, регульованості, контрольованості, ефективності, правової упорядкованості, прозорості, відкритості та конкурентності. Цілісність ринку забезпечується функціонуванням єдиної біржової системи, що діє під егідою Національної фондової біржі, систем Національного депозитарію та клірингу (розрахунків) за цінними паперами В Концепції функціонування та розвитку фондового ринку України не сказано, який ринок цінних паперів держава хоче створити. Він може бути банківським, небанківським та змішаним, хоча в світі спостерігається тенденція до зниження ролі банків на цьому ринку. Виходячи з концепції, створення та розвиток фондового ринку України буде орієнтуватися на так званий "північноамериканський" зразок розвитку фондового ринку, який виключає активну роль банків в операціях з цінними паперами.[10]