Релігійна полеміка XVI — початку XVII ст

Серед низки нових літературних жанрів найбільшого куль­турно-ідеологічного значення набув розвитокполемічної літе­ратури, яка стала особливо актуальною у другій половині XVI — на початку XVII ст. у зв'язку з наступом католицизму і насаджен­ням Брестської унії1596 р. На той час було створено близько 140 великих полемічних творів, з яких близько 80 написано ка­толиками та уніатами, і близько 60 — православними.

Одними з перших значних полемічних творів, написаних то­гочасною книжною українською мовою, були дві книгиГерасима Смотрицького «Ключ Царства небесного» та «Календар римський новий» (1587). Нападки на православних і звинувачення на їх адресу з боку католиків автор розцінював як ознаку втрати ними справжнього духовного зв'язку з апостольською традицією і, пе­редусім, з апостолом Петром, «ключарем небесного царства».

У 1598 р. в Острозі тогочасною українською мовою вийшов друком один з найвизначніших полемічних творів —«Апокризис» Христофора Філалета (псевдонім М. Броневського). Автор виступав проти претензій папи і католиків на українсько-біло­руські землі, піддав гострій критиці моральну розбещеність єпис-копів-перевертнів, захищав право українського і білоруського на­родів на самостійне і ненасильницьке вирішення своїх релігійних справ. До найяскравіших за емоційною силою творів полемічної літератури слід віднести також книгу Мелетія Смотрицького «Тренос» (з грецької — «Плач»), опубліковану в 1610 р. Цей речи­тативно-поетичний твір написано з використанням народнопое­тичного жанру голосіння — плачу Матері-церкви, зверненого до дітей — українських православних магнатів, що відреклися від неї і пішли за мачухою — католицькою церквою.

1621 р. митрополит Іов Борецький (у співавторстві з Ісаєю Копинським та Ієзекіїлем Курцевичем) закінчив написання трактату під назвою «Протестація», який теж було спрямовано проти католицизму і унії, але значно посилено було антипольські настрої.

Видатним письменником-полемістом був також Захарія Копистенський (помер 1627 р. у сані архімандрита Києво-Пе­черської лаври). У творчості цього полеміста чи не найповніше виражено віру у швидке відродження національної культури та її майбутній розквіт.

Дещо інший ідейний напрям у полемічній православній літе­ратурі репрезентував Іван Вишенський (близько 1550-1620). Він був родом з м. Судова Вишня у Східній Галичині (тепер Львівська область).