Право государственной собственности. Право коммунальной собственности

Право державної власності - це можливість конкретних суб’єкт права державної власності володіти, користуватися та розпоряджатися конкретним майном у межах, встановлених законом.

Для права державної власності характерна множинність суб’єктів, зумовлена багаторівневим характером державної власності.

Суб’єктами права державної власності є держава в особі Верховна Ради України та Автономна Республіка Крим, яка набуває і здійснює цивільні права та обов’язки через органи влади Автономної Республіки Крим.

Об’єктами права державної власності визнається сукупність речей ц інших цінностей, включаючи цілісні майнові комплекси, які мають варті.! визначення, виробляються чи використовуються в діяльності підприємстві та відображаються в його балансі або враховуються в інших передбаченні законом формах обліку майна цього підприємства, і перебувають у державній власності.

До складу державної власності належать:

· об’єкти, що становлять основу національного багатства (територіальні води, заповідники);

· об’єкти, необхідні для функціонування державних органів владні управління (валютний фонд, майно Збройних Сил України, казна грошові кошти);

· об’єкти оборонного виробництва (ракетні носії, космічні апарати);

· об’єкти галузей, що забезпечують життєдіяльність і функціонуван­ня певного господарства (річковий та морський флот).

Управління об’єктами державної власності полягає в здійсненні Ка­бінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими органами, визначеними Законом України «Про управління об’єктами державної власності» від 21 вересня 2006 р., повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об’єктів, пов’язаних із володінням, користуван­ні і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Суб’єктами управління об’єктами державної власності є:

· Кабінет Міністрів України; фонд державного майна України;

· міністерства та інші органи виконавчої влади;

· органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами;

· державні господарські об’єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації;

· юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління кор­поративними правами держави;

· Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Об’єктами управління державної власності є:

· майно, яке передане казенним підприємствам в оперативне управ­ління;

· майно, яке передане державним комерційним підприємствам, уста­новам та організаціям;

· майно, яке передане державним господарським об’єднанням;

· корпоративні права, що належать державі в статутних фондах гос­подарських організацій;

· державне майно, що забезпечує діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, управління яким здійснюється в порядку, визначеному окремими законами;

· державне майно, передане в оренду, лізинг, концесію;

· державне майно, що перебуває на балансі господарських організа­цій і не увійшло до їхніх статутних фондів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій;

· державне майно, передане в безстрокове безоплатне користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук;

· безхазяйне та конфісковане майно, що переходить у державну влас­ність за рішенням суду.

Право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і у своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування;

Суб’єктами права комунальної власності є територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах. Реалізація прав власника (суб’єкта комуналь­ної власності) відбувається в більшості випадків опосередковано через сіль­ські, селищні, міські Ради, які обираються членами територіальних громад (жителів села, селища, міста, району в місті).

Об’єктами права комунальної власності є:

· рухоме і нерухоме майно;

· доходи місцевих бюджетів, інші кошти;

· земля, природні ресурси;

· підприємства, установи та організації, у тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частки в майні підприємств;

· житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти та спорту, охорони здоров’я, науки, соціального обслуговування;

· інше майно і майнові права;

· рухомі та нерухомі об’єкти, визначені відповідно до закону ^: об’єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від відчуження.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб’єктами пр»* власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органам, місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об’єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володів ня, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності у тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об´єкт права комунальної власності в постійне або тимчасове користування юри­дичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, ви­користовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визнача­ти в угодах та договорах умови використання та фінансування об’єктів, ш приватизуються та передаються в користування і оренду.

Доцільність, порядок та умови відчуження об’єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.