Розповідь вихователя і дітей про природу, його особливості

Вирішуючи певні освітні завдання, вихователь будує розповідь з урахуванням досвіду та інтересу дошкільнят, адресує його дітям конкретної вікової групи. У цьому його перевага в порівнянні з читанням художньої літератури. Сприйняття розповіді для дітей є досить складною розумовою діяльністю. Дитина повинна вміти слухати і чути мову дорослого, по ходу розповіді осмислювати його, на основі словесного опису активно відтворювати досить яскраві образи, встановлювати і розуміти ті зв'язки і залежності, про які говорить вихователь, співвіднести нове у змісті розповіді зі своїм колишнім досвідом. Розповідь вихователя про природу повинен будуватися з урахуванням цих вимог.

Знання, що повідомляються в оповіданні, повинні відповідати вимогам достовірності, науковості. Вихователь, перш ніж повідомляти про щось дітям, перевіряє правильність фактів. Розповідь повинна бути цікавим, мати яскравий динамічний сюжет, бути емоційним. Безсюжетні розповіді, великі опису не приваблюють уваги хлопців, не запам'ятовуються.

Яскравість, образність і конкретність мови - обов'язкова вимога до розповіді вихователя. Такий розповідь діє не тільки на розум, але й на почуття дитини, надовго запам'ятовується. Однак яскравість і образність повинні підкорятися змістом оповідання, а не бути самоціллю. Добре сприймаються дітьми розповіді від імені героя. Для того щоб підкреслити істотне, значуще, в розповідь включають питання до дітей, спонукаючи їх до обміну думками, кращому осмисленню матеріалу.

Розповідати дітям можна з різними цілями: для розширення знань про вже знайомих явищах, тварин, рослини; для ознайомлення з новими явищами, фактами (з працею дорослих в природі, охороною та залученням птахів, охороною дикорослих рослин та ін.). Розповідь обов'язково супроводжується ілюстративним матеріалом - фотографіями, картинами, діафільмами. Без наочності інтерес до розповіді знижується, він гірше сприймається дітьми. Тривалість розповіді для дітей старшого дошкільного віку повинна бути не більше 10--15 хв.

Для розповіді вихователь використовує різноманітний матеріал: власні спостереження з життя природи, ділові нариси про природні явища, записки й оповідання натуралістів, наукові матеріали.

68. Дидактичні ігри, ігрові заняття і прийоми підвищують ефективність сприймання дітьми навчального матеріалу, урізноманітнюють їхню навчальну діяльність, вносять у неї елемент цікавості.

Використовують дидактичні ігри у навчанні та вихованні дітей усіх вікових груп за необхідності актуалізувати їхній досвід, повторити, уточнити, закріпити, систематизувати набуті знання і уявлення про природні явища, працю і побут людини. Вдаються до них і після спостережень, екскурсій, бесід та інших занять. Нерідко ігри з дидактичними матеріалами є основним засобом навчання і виховання, за допомогою яких вихователь готує дитину правильно сприймати об’єкти і явища навколишнього світу.

Дидактична гра як самостійна ігрова діяльність можлива лише за доступності дидактичних завдань для сприйняття дітьми, наявності у них інтересу до гри, засвоєння ними правил та ігрових дій, які, у свою чергу, залежать від рівня ігрового досвіду. Такими є передумови використання дошкільниками набутих знань про предмети і явища навколишнього світу.

Для того щоб дидактичні ігри стимулювали різнобічну діяльність і задовольняли інтереси дітей, вихователь повинен добирати їх відповідно до програми дошкільного навчального закладу для кожної вікової групи, враховуючи пізнавальний зміст, ступінь складності ігрових завдань і дій. Творче ставлення педагога до справи є передумовою постійного і поступового ускладнення, розширення варіативності ігор. Нажаль, як показує практика, дидактичні ігри використовуються недостатньо, діти не проявляють до них стійкого інтересу. Можливо, причиною цього є те, що вихователі основну увагу приділяють навчальному змісту лише на заняттях і мало використовують цікаву для дітей ігрову діяльність.

Отже, як і всі інші види ігор, дидактичні ігри стимулюють загальний особистісний розвиток дошкільників. Поєднання в них готового навчального змісту з ігровим задумом і діями вимагає від вихователя майстерного педагогічного керівництва ними.

На сьогоднішній день місце дидактичної гри природничого змісту визначається тією роллю, яку їй відводить вихователь, застосовуючи різноманітні форми навчання, виховання і розвитку дітей старшого дошкільного віку в дошкільному навчальному закладі.

До дидактичних ігор природничого змісту висуваються високі вимоги: вони мають не просто заповнювати вільний час дітей, а бути цілеспрямованим педагогічним засобом розширення, закріплення та систематизації здобутих знань [10, 9]. Але у практиці роботи дошкільних закладів таким дидактичним іграм не завжди приділяється належна увага. Пояснюється це тим, що вихователі ще не зовсім усвідомлюють роль дидактичної гри природничого змісту у навчанні, вихованні, закріпленні та систематизації знань дошкільників, не можуть визначити їх місце в педагогічному процесі і режимі дня. Крім того, питання планування дидактичних ігор, добору їх відповідно до програми занять недостатньо висвітлені в літературі.

Отже, дидактичні ігри природничого змісту є ефективним методом закріплення та систематизації знань старших дошкільників на заняттях при умові уточнення і поповнення їх уявлень про об’єкти та явища рослинного світу, які вводяться у гру.

63. Форми організації трудової діяльності дітей