За якого типу грошових систем гроші були найстійкіші?

а) за паперово-грошових систем;

б) в умовах обігу паралельної валюти;

в) за золото девізного стандарту;

г) в умовах золотовалютного стандарту.

42. Визначте стратегічні цілі грошово-кредитної політики Національного банку України:

а) забезпечення коштами малого та середнього бізнесу;

б) зростання виробництва в країні, подолання інфляції, стабілізація цін;

в) підпорядкування корпоративних інтересів окремих банків суспільним інтересам усієї банківської системи;

г) забезпечення зростання інвестицій у виробничу сферу.

43. Визначте проміжні цілі грошово-кредитної політики Національного банку України:

а) прискорення платіжного обороту, накопичення товарних запасів України;

б) зростання виробництва в країні, подолання інфляції, стабілізація цін, ліквідація безробіття;

в) пожвавлення або стримування ринкової кон'юнктури;

г) розвиток кредитної кооперації.

44. Інфляція — це…

а) зниження купівельної спроможності грошової одиниці;

б) знецінення національної грошової одиниці відносно іноземної валюти;

в) знецінення грошової одиниці внаслідок її надмірної емісії та переповнення нею каналів грошового обігу.

45. До зовнішніх причин інфляції відносять:

а) деформацію економіки країни;

б) надмірну емісію грошей;

в) зростання цін на світовому ринку;

г) війни.

46. На сьогодні за нормами ЄС рівень інфляції в розвинутих країнах повинен становити:

а) 3%;

б) 1,5%;

в) 0%;

г) 6%.

47. Залежно від типу економічної системи, інфляція поділяється на такі види:

а) очікувана та неочікувана;

б) прихована та інфляція витрат;

в) відкрита та прихована;

г) ринкова та державна.

48. За чинниками, що сприяють інфляційному процесу, інфляція поділяється на такі види:

а) повзуча та бюджетна;

б) галопуюча та прихована;

в) інфляція витрат та дефіцитна;

г) інфляція попиту та інфляція пропозиції.

49. В якому році було проведено грошову реформу в Україні:

а) 1991 р.;

б) 1993 р.;

в) 1996 р.;

г) 1998 р.

50. До антиінфляційних заходів відносять:

а) фіксація заробітної плати;

б) підвищення цін на товари і послуги;

в) підвищення державних витрат;

г) проведення експансійної політики.

51. Грошова реформа — це…

а) радикальний спосіб повної або часткової перебудови кредитної системи;

б) радикальний спосіб повної або часткової перебудови банківської системи;

в) радикальний спосіб повної або часткової перебудови валютної системи;

г) радикальний спосіб повної або часткової перебудови грошової системи.

52. Які негативні наслідки має девальвація для населення:

а) подорожчання експорту;

б) подорожчання імпортних товарів та зростання реального рівня цін на всі товари;

в) знецінення національної валюти та зростання реального рівня цін на всі товари.

53. Назвіть причину ревальвації:

а) хронічний дефіцит платіжного балансу;

б) велика валютна спекуляція;

в) значне фінансування у рамках допомоги з боку міжнародних валютно-кредитних організацій.

54. При проведенні грошових реформ формального типу обмін старих купюр на нові здійснюється у співвідношенні:

а) 1:2;

б) 1:3;

в) 1:1;

г) 1:4.

55. Як інфляційні очікування впливають на динаміку цін:

а) підвищують;

б) знижують;

в) підтримують на стабільному рівні.

56. Інфляція попиту виникає внаслідок впливу таких факторів:

а) дефіцит бюджету та зростання державного боргу;

б) кредитної експансії банків;

в) високих непрямих податків;

г) припливу іноземної валюти в країну.

57. Яке з наведених нижче тверджень характеризує різновид грошової реформи — деномінацію:

а) оголошення державою знецінених грошових знаків недійсними;

б) знецінення національної грошової одиниці порівняно з іноземною валютою;

в) обмін старих грошових знаків на нові в певній пропорції з одночасним перерахунком у цій пропорції цін та доходів.

58. У розвитку інфляційного циклу виділяють два етапи. Оберіть зайвий етап:

а) темпи зростання цін випереджають темпи зростання грошової маси в обігу;

б) темпи зростання цін відстають від темпів збільшення грошової маси в обігу;

в) темпи зростання грошової маси випереджають темпи підвищення цін.

59. Інфляція витрат обумовлена:

а) зростанням споживчих витрат;

б) зростанням інвестиційних витрат;

в) зростанням собівартості продукції;

г) зростанням сукупних витрат.

60. Для помірної інфляції характерне:

а) надмірна емісія;

б) важко контролюється державою;

в) нестабільність цін у всіх секторах економіки;

г) порушення фінансово-кредитного механізму.

61. Внаслідок деномінації відбувається:

а) збільшення масштабу цін;

б) підвищення валютного курсу іноземних валют щодо національної валюти;

в) швидке зменшення грошової маси в обігу;

г) спрощуються і здешевлюються всі розрахунки.

62. За режимом використання валюта буває:

а) іноземна;

б) конвертована;

в) національна.

63. До об’єктів валютних відносин належить:

а) національна валюта;

б) повноцінні монети;

в) центральні банки;

г) міжнародні валютно-фінансові установи.

64. До суб’єктів валютного ринку відносять:

а) дилерські компанії;

б) товарно-валютні біржі;

в) страхові компанії.

65. Залежно від організації торгів не виділяють валютні ринки:

а) позабіржові;

б) біржові;

в) регульовані.

66. До структури валютного ринку відноситься:

а) конверсійний валютний ринок;

б) світовий валютний ринок;

в) позабіржовий валютний ринок.

67. Види валютних курсів:

а) форвардний;

б) обліковий;

в) дисконтний;

г) плаваючий.

68. Співвідношення між двома валютами, яке виникає відносно третьої валюти, має назву:

а) лізинг;

б) валютний паритет;

в) крос-курс;

г) валютний курс.

69. Здатність валюти вільно обмінюватися на інші валюти означає:

а) валютний курс;

б) конвертованість;

в) паритет.

70. На практиці валютний курс використовується з метою:

а) відобразити взаємодію національної та світової валют;

б) забезпечити еквівалент обміну;

в) для власної вигоди;

г) як конкуруюча позиція в економіці.

71. Зниження курсу національної валюти називається:

а) ревальвація;

б) девальвація;

в) конвертація;

г) деномінація.

72. Назвіть основні призначення золотовалютних резервів країни:

а) стимулююче;

б) страхове;

в) трансакційне;

г) інвестиційне.

73. Кредит — це:

а) передача у тимчасове користування матеріалів;

б) вартість, що позичається;

в) угода між економічними партнерами, що приймає форму позики, та економічні відносини між кредитором і боржником;

г) надання в борг грошових засобів.

74. Кредити надаються у формі:

а) золотих зливків;

б) валютних цінностей;

в) товарній;

г) грошовій;

д) комбінованій.

75. Споживчим є кредит, який надається:

а) населенню на виплату заборгованості за комунальні послуги і придбання житла;

б)торговим організаціям для створення запасів споживчих товарів;

в)торговим організаціям, які продають товари населенню в розстрочку;

г) населенню на споживчі потреби.

76. Який кредит називається державним:

а) коли держава є кредитором і позичальником;

б) коли держава є тільки кредитором;

в) коли держава є тільки позичальником;

г) коли держава надає кредит іншій країні;

д) коли держава отримує кредит від іншої країни.

77. Хто встановлює розмір відсоткової ставки банкам:

а) сам банк;

б) НБУ;

в) банки домовляються між собою;

г) ринок;

д) Міністерство фінансів.

78. Облікова ставка встановлюється:

а) НБУ;

б) Міністерством фінансів;

в) Кабінетом Міністрів України;

г) асоціацією банків;

д) комерційними банками.

79. Маржа — це:

а) ціна грошей;

б) дохід, який отримує банк від кредитних операцій;

в) банківська операція, пов’язана з кредитуванням;

г) банківська послуга кредитного характеру;

д) перевищення відсоткової ставки за кредит над депозитною процентною ставкою;

е) різниця між облігаційною і депозитною процентними ставками.

80. Державний кредит поділяється на види залежно:

а) від позичальника;

б) від місця отримання;

в) від форми та порядку отримання;

г) від виду державних цінних паперів;

д) від виду ризику.

81. Комерційний кредит передбачає взаємозв’язок:

а) кредитора і позичальника;

б) позичальника та банку, що його обслуговує;

в) кредитора та банку, що його обслуговує;

г) торгової та кредитної угоди;

д) постачальника та покупця.

82. Джерелом сплати процентів за кредит є:

а) прибуток кредитора;

б) позичковий капітал;

в) прибуток позичальника;

г) дотації державного бюджету;

д) предмет застави за кредит.

83. Банківський кредит — це:

а) основна форма кредиту, пов’язана з грошима;

б) рух позичкового капіталу, що надається банками в позику за плату на умовах забезпечення, поверненості, строковості;

в) грошові засоби у формі готівки, надані у тимчасове користування;

г) грошові засоби у безготівковій формі, надані у тимчасове користування;

д) грошові засоби, надані у тимчасове користування.

84. Суб'єкти кредитної угоди:

а) банки;

б) валютні біржі;

в) кредитори;

г) товарні біржі;

д) позичальники.

85. За укрупненими об’єктами кредитування банківський кредит поділяється на:

а) середньостроковий та довгостроковий;

б) платіжний та розрахунковий;

в) лізинговий та факторинговий;

г) кредитування в основний капітал, в оборотний капітал, на споживчі потреби.

86. Як погашається товарний кредит:

а) лише грошима;

б) тільки товарами;

в) дотаціями державного бюджету;

г) грошима і товарами.

87. У товарній формі може бути кредит:

а) споживчий;

б) міжнародний;

в) комерційний;

г) банківський;

д) державний.

88. Який із видів кредиту може виконувати емісійну функцію? Виберіть варіант відповіді:

а) споживчий;

б) міжнародний;

в) комерційний;

г) банківський;

д) державний.

89. Фінансове посередництво — це:

а) банківські операції з надання кредитів;

б) банківські операції з фінансування інвестицій;

в) акумуляція вільних грошей та розміщення їх серед позичальників;

г) операції зі створення депозитів.

90. До фінансових посередників відносимо:

а) НБУ;

б) страхові компанії;

в) лізингові компанії;

г) валютні біржі;

д) комерційні банки.

91. До небанківських фінансово-кредитних установ належать:

а) НБУ;

б) комерційні банки;

в) ломбарди;

г) інвестиційні фонди.

92. Діяльність фінансових посередників спрямована на:

а) поповнення державного бюджету;

б) забезпечення функціонування комерційних банків;

в) розвиток страхової справи;

г) переміщення позичкових капіталів у економіці;

д) прибутковість комерційних банків;

е) стабільність функціонування грошового ринку.

93. Визначте функції банків:

а) кредитування;

б) касова діяльність;

в) трансформація ризиків за грошовими потоками;

г) надання розрахункових послуг;

д) трансформація строкових грошових потоків;

е) трансформація обсягів грошових потоків;

є) просторова трансформація спрямування грошових потоків;

ж) створення додаткових платіжних засобів;

з) акумуляція коштів клієнтів;

и) ведення безготівкових розрахунків.

94. Банківська система — це:

а) сукупність банків у економіці;

б) сукупність установ, які постійно ведуть банківську діяльність і функціонують у державі як самостійна економічна структура;

в) комплекс фінансових органів держави та кредитних установ.

95. Визначте функції, що їх виконує банківська система:

а) перерозподіл коштів фізичних осіб;

б) трансформаційна;

в) емісійна;

г) інвестиційна;

д) стабілізаційна;

е) золотовалютного резервування.

96. У діяльності небанківських фінансово-кредитних установ спільним є:

а) акумулювання посередництва в інвестиційному процесі;

б) забезпечення посередництва в інвестиційному процесі;

в) одержання прибутку;

г) взаємне кредитування;

д) страхування своїх клієнтів від непередбачуваних подій та втрат.

97. На кредитуванні продажу споживчих товарів спеціалізується такий небанківський інститут кредитної системи:

а) трастова компанія;

б) фінансова компанія;

в) ломбард;

г) кредитна спілка.

98. Інституцією, визначальною рисою якої є акумулювання і постачання довгострокових капіталів на фінансовому ринку, можна назвати:

а) комерційні банки;

б) пенсійні банки;

в) емісійні банки;

г) фінансові компанії;

д) страхові компанії.

99. Інвестиційні фінансово-кредитні установи беруть участь в інвестиційному процесі через:

а) вкладення коштів у акції, облігації підприємств;

б) розміщення мобілізованих коштів у довгострокові банківські депозити;

в) надання цільових довгострокових кредитів підприємствам;

г) надання короткострокових кредитів підприємствам.

100. Право монопольної емісії банкнот належить:

а) спеціалізованим банкам;

б) комерційним банкам;

в) страховим компаніям;

г) центральним банкам;

д) пенсійним фондам.

101. Як банкір уряду, центральний банк:

а) обслуговує державний борг;

б) здійснює касове обслуговування державного бюджету;

в) реалізує грошово-кредитну політику держави;

г) здійснює рефінансування банків.

102. Як провідник монетарної політики, центральний банк у своїх регулятивних діях застосовує такі інструменти:

а) політику обов’язкових резервів;

б) селективні інструменти;

в) політику відкритого ринку;

г) антиінфляційну політику.

103. Якщо центральний банк проводить політику стимулювання виробництва, то він:

а) продає облігації державної позики комерційним банкам;

б) збільшує ліміти кредитування комерційних банків;

в) знижує облікову ставку;

г) підвищує норму обов’язкового резервування.

104. У процесі виконання функції фінансового агента держави центральний банк:

а) відповідає за зобов’язання держави по ОВДП;

б) здійснює касове обслуговування бюджету;

в) надає кредити банкам;

г) обслуговує державний борг;

д) здійснює емісію банкнот.

105. Емісійним банком уважається банк, якому належить монопольне право емісії:

а) грошей;

б) банкнот;

в) банківських грошей.

106. Грошово-кредитна політика — це:

а) сукупність заходів центробанку, спрямованих на регулювання попиту на гроші;

б) сукупність заходів уряду, спрямованих на регулювання гро­шового ринку;

в) сукупність заходів монетарної влади, спрямованих на регулювання пропозиції грошей.

107. Якщо центральний банк купує іноземну валюту на валютному ринку, то він прагне:

а) збільшити масу грошей в обігу;

б) зменшити масу грошей в обігу;

в) посилити контроль за діяльністю комерційних банків;

г) зменшити курс національної валюти.

108. Який статус центрального банку вважається найбільш доцільним у світовій практиці:

а) незалежність від органів виконавчої влади і залежність від парламенту;

б) повна незалежність від усіх гілок влади;

в) залежність від президента і незалежність від парламенту;

г) незалежність від органів виконавчої влади і підзвітність парламенту.

109. Головне призначення центрального банку:

а) емісія банкнот;

б) фінансовий агент уряду;

в) забезпечення стійкості грошей;

г) кредитування комерційних банків.

110. Надає кредити в іноземній валюті для покриття дефіциту платіжних балансів:

а) Центральний банк;

б) МВФ;

в) Світовий банк;

г) Європейський центральний банк.

111. Згідно із статутом МВФ його мета — це…

а) визначення та проведення грошово-кредитної політики;

б) грошова допомога країнам-учасницям;

в) підтримка стабільності валютних відносин між країнами;

г) сприяння збалансованому зростанню та ефективності міжнародної торгівлі.

112. Статутний капітал НБУ становить:

а) 5 млн. грн.;

б) 10 млн.грн;

в) 50 млн. грн.;

г) 100 млн. грн.

113. Засідання Ради Національного банку проводяться:

а) щомісяця;

б) один раз на квартал;

в) двічі на квартал;

г) один раз на півроку.

114. Операції НБУ на відкритому ринку передбачають:

а) купівлю-продаж будь-яких цінних паперів;

б) купівлю-продаж цінних паперів комерційних банків;

в) купівлю-продаж тільки державних цінних паперів;

г) купівлю-продаж казначейських зобов’язань.

115. В межах грошово-кредитної політики НБУ може:

а) встановлювати відсоткові ставки комерційних банків;

б) регулювати експорт та імпорт капіталу;

в) кредитувати дефіцит державного бюджету;

г) не співпрацювати з Державним Казначейством країни.

116. Розмір внеску країни-учасниці до статутного капіталу МВФ залежить від:

а) розміру території країни;

б) кількості населення країни;

в) рівня ВВП;

г) економічного потенціалу країни.

117. В 2008 р. Україна отримала кредит від МВФ, що називається:

а) кредит в іноземній валюті;

б) кредит «стенд бай» («stand by»);

в) звичайний компенсаційний «буферний» кредит;

г) кредити на розширене відтворення.

118. Світовий банк надає позики:

а) усім країнам без винятку;

б) країнам з високим економічним потенціалом, але низьким рівнем розвитку;

в) бідним країнам;

г) мало- та нерозвиненим країнам.

119. Головним завданням ЄСЦБ є:

а) підтримка стабільності євро;

б) підтримка цінової стабільності;

в) розробка єдиної валютної політики серед країн-учасниць;

г) взаємодопомога країнам-учасницям.

120. Кредитне обслуговування передбачено функцією центрального банку:

а) емісійний центр готівкового обороту;

б) орган банківського регулювання та нагляду;

в) банк банків;

г) провідник монетарної політики.

121. Рефінансування комерційних банків за допомогою цінних паперів називається:

а) редисконтуванням;

б) кредитом «РЕПО»;

в) ломбардним кредитом;

г) денними або нічними кредитами.

122. Спеціалізованим банк стає тоді, коли він виконує однотипних операцій понад …

а) 20%;

б) 50%;

в) 30%;

г) 80%.

123. Залік взаємозаборгованості між резидентами здійснюється при посередництві…

а) іпотечного банку;

б) ощадного банку;

в) клірингового банку;

г) інноваційного банку.

124. Банківські послуги, що не несуть для банку ризику, називаються:

а) ліцензованими;

б) чистими;

в) комісійними;

г) гонорарними.

125. Запобігає ризику, що пов'язаний з нерегулярними операціями, послуга:

а) операція факторинг;

б) трастова операція;

в) консультація;

г) банківська гарантія.

126. Для покриття можливих збитків від банківської діяльності, інколи для сплати дивідендів за привілейованими акціями здійснюються:

а) посередницькі операції;

б) розрахунково-касові операції;

в) пасивні операції;

г) активні операції.

127. Найбільш стабільним є кредитний рахунок:

а) простий позичковий;

б) контокорентний;

в) спеціалізований позичковий;

г) строковий.

128. Мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєстрації банку не може бути меншим:

а) 10 млн. євро;

б) 5 млн. євро;

в) 3 млн. євро;

г) 1 млн. євро.

129. Розпоряджатися спадщиною, управляти рухомим і нерухомим майном особи банк може відповідно до:

а) трастової угоди;

б) факторингового договору;

в) гарантії виконання контракту;

г) вимоги-доручення.